У Міністерстві закордонних справ України повідомили, що продовжують надавати консульську допомогу українцям в Казахстані, зокрема в транспортних питаннях.
«Міжнародний аеропорт Алмати відновив обслуговування цивільних повітряних суден. Вже відбулися рейси до Нур-Султана та Бішкека. Найближчим часом очікується оприлюднення графіку відновлення міжнародних рейсів, зокрема до України. За домовленістю із українським посольством авіакомпанія Air Astana здійснює для громадян України безкоштовне перебронювання квитків на нові авіарейси із Нур-Султана або Алмати. Дипломати та авіаперевізник працюють над якнайшвидшим відновленням рейсів Алмати – Київ. Наше посольство забезпечує зустріч громадян, які залізничним шляхом прибувають до Нур-Султана для подальшого вильоту до України, допомагає їм із тимчасовим місцем проживання і посадкою на рейси», – повідомив у коментарі Радіо Свобода речник МЗС Олег Ніколенко.
За його словами, дипломати також звернувся до компетентних органів Казахстану задля видачі виїзних віз українцям, які у зв’язку із подіями в казахстані перевищили 90-денний термін безвізового перебування в країні.
«Тримаємо питання захисту інтересів наших громадян в Казахстані на особливому контролі», – зазначив Олег Ніколенко.
Міжнародний аеропорт Алмати відновив у четвер свою роботу після того, як у ніч на 6 січня в результаті масових акцій протесту і заворушень на території летовища були розбиті вітрини кафе, магазинів, пунктів продажу авіаквитків. Після цього аеропорт припинив обслуговувати цивільні літаки.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня і тривали близько тижня. Приводом для них стало дворазове підвищення цін на пальне. Згодом протестувальники почали висувати політичні вимоги.
Серед них – зміни виборчого законодавства для допуску до виборів незалежних кандидатів-самовисуванців, обмеження президентських повноважень та розширення повноважень парламенту, а також відходу від політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва. Одним із гасел протестувальників стало «Шал, кет!», що перекладається як «Старий, йди!». Протестувальники мали на увазі Нурсултана Назарбаєва, який після звільнення з посади президента Казахстану залишив за собою значні повноваження.
Після відставки з посади президента країни у 2019 році він очолював Раду безпеки Казахстану. 5 січня на тлі протестів він залишив цю посаду, Раду безпеки Казахстану очолив чинний президент Токаєв.
