В штабквартирі Організації Об’єднаних націй у Нью-Йорку прем’єр-міністр Норвегії Йонс Гар Стьоре заявив, що переговори між делегацією талібів та західними політиками в Осло були «серйозними» і «справжніми».
«Ми чітко дали зрозуміти, що хочемо бачити дівчаток у школі в березні, в тому числі тих, кому більше 12 років. Ми хочемо бачити гуманітарний доступ», – сказав він.
Делегація адміністрації «Талібану» з 15 членів провела переговори за закритими дверима з кількома західними дипломатами 25 січня, в останній день першої офіційної поїздки Талібану до Європи після приходу до влади в серпні.
Читайте також: В. о. премʼєра Афганістану закликає до міжнародного визнання влади «Талібану»
Державний секретар Норвегії Генрік Тьюн напередодні зустрічі заявив, що зустріч «не є початком... необмеженого в часі процесу». Він сказав норвезькому інформаційному агентству NTB напередодні зустрічі 25 січня, що західні дипломати «поставлять відчутні вимоги» перед Талібаном, виконання яких Захід зможе проконтролювати.
Вимоги передбачали можливість надання гуманітарної допомоги безпосередньо афганському народу, повідомляє NTB.
Норвегія також мала закликати до дотримання прав людини, зокрема прав жінок і меншин, таких як доступ до освіти та медичних послуг, право на працю та свободу пересування.
Спеціальний представник Європейського Союзу в Афганістані Томаш Ніклассон заявив у Twitter, що «підкреслив необхідність, щоб початкові та середні школи були доступними для хлопчиків і дівчаток по всій країні, коли навчальний рік почнеться в березні».
Ніклассон опублікував твіт у відповідь на заяву міністерства закордонних справ Афганістану про те, що він нібито сказав делегації «Талібану», що ЄС продовжить надання гуманітарної допомоги Афганістану, і закликав до продовження зустрічей.
Очікувалося, що під час зустрічі таліби вимагатимуть як фінансової допомоги, так і міжнародного визнання.
Жодна країна досі не визнала нових правителів Афганістану, яких правозахисники звинувачують у серйозних порушеннях, зокрема через порушення прав жінок на освіту, роботу та участь у політичному та громадському житті.
Раніше цього тижня виконувач обов’язків міністра закордонних справ Афганістану і очільник делегації Амір Хан Муттакі сказав, що можливість провести переговори була «самою по собі досягненням, оскільки ми розділили сцену зі світом».
«За підсумками зустрічей ми впевнені, що отримаємо підтримку гуманітарного сектору, охорони здоров’я та освіти Афганістану», – додав він.
Читайте також: Таліби заявили, що провели зустріч із лідерами афганського опору в Ірані
Норвегія наразилася на критику за організацію зустрічі, але наполягала, що переговори не є легітимацією або визнанням «Талібану».
Гар Стьоре в коментарі NTB захищав зустріч, заявляючи, що значна частина афганського населення залежить від гуманітарної допомоги, щоб вижити, і світова спільнота не може просто стояти осторонь і спостерігати, як люди, зокрема діти, голодують.
Гуманітарна ситуація в Афганістані різко погіршилася після того, як таліби повернулися до влади в серпні. За оцінками ООН, 22,8 мільйона людей страждають від гострої нестачі продовольства, а 8,7 мільйона майже голодують.
Після захоплення талібами західні країни на чолі зі Сполученими Штатами заморозили афганські банківські активи на мільярди доларів і припинили фінансування, яке раніше було основою економіки Афганістану. Зокрема, Вашингтон заморозив активи Центрального банку Афганістану на 9,5 мільярдів. Це призвело до серйозної фінансової кризи, зростання інфляції та безробіття. Більша частина афганців має тепер проблеми з доступністю їжі, води та медичної допомоги.
