У Криму змінюють «віце-прем'єра» та головного поліцейського. Росія нікому не довіряє?

Заступник голови російського уряду Криму Михайло Селезньов подав у відставку, а новим віце-прем'єром стане начальник інспекції житлового нагляду Криму Юлія Жукова. Тим часом, за інформацією кримських ЗМІ, голова управління МВС Росії у Криму Олег Торубаров після поїздки до Москви написав заяву про звільнення за власним бажанням.

З чим пов'язана відставка Михайла Селезньова? Які процеси стоять за потенційною зміною керівника російської поліції в Криму? І чому в анексованому Криму триває часта зміна кадрів? В ефірі ток-шоу Радіо Крим.Реалії ведуча Катерина Некреча говорила про це з кримським істориком і політологом Дмитром Омельчуком та екс-депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим IV і V скликань, ректором Таврійського національного університету Володимиром Казаріним.

​‒ Відразу дві серйозні перестановки в російському керівництві Криму ‒ це зараз новина номер один у Криму, Дмитре?

Омельчук: Для більшості кримчан ці новини пройшли непоміченими, це обговорює досить вузьке коло людей. Що стосується формулювання «за власним бажанням», то людину запросили нагору й сказали їй, що треба написати заяву. Йде якийсь торг або не йде ‒ це завжди залишається поза межами компетенції журналістів, публіка тим паче не може дізнатися. Але всі вже давно звикли, якщо людина пише заяву за власним бажанням, то треба з'ясувати, чиє це бажання.

‒ І все ж: чи можемо ми хоча б приблизно припустити, що трапилося?

​Омельчук: Що стосується головного «міліціонера» Торубарова, там є якісь причини, що виходять за межі Криму. Можливо, розстановка кланових поліцейських сил, тому що ні гучних успіхів, ні якихось грандіозних провалів у кримській поліції не було, щоб можна було сказати, що він щось не доробив. Рівень довіри до поліції на колишньому, дуже невисокому рівні. Ми очікуємо, що керуватиме ще один заїжджий, напевно не кримський «міліціонер». А щодо нового заступника голови в уряді, то тут якраз навпаки, це кримська людина, причому з тієї обойми, якої раніше не існувало. Жукова ‒ особа другого, навіть третього ешелону, нова людина. На неї немає матеріалів, що її компроментують, що вже добре, але при цьому дуже мало відомо про нові якості.

‒ Юлія Жукова до анексії працювала в структурі пенсійного фонду України в Сімферополі. Думаєте, вона прийшла на посаду віце-прем'єра надовго?

​Омельчук: Йде ротація кадрів, і, можливо, цей безперервний у нас процес не закінчиться. Зверніть увагу, що на таких посадах мери міст, їхні заступники тримаються в межах одного року. Як складеться доля нового віце-прем'єра ‒ подивимося. Все залежить не тільки від того, якими будуть успіхи Криму, які загалом видні. Можна говорити про те, що Сергій Аксенов абсолютно правий ‒ він знімає людей, тому що вони не впоралися, ситуація не покращується, і спроба змінити ситуацію кадровими перестановками теж поки особливих успіхів не приносить.

‒ Пане Володимире, як ви думаєте: чому би просто не запросити на всі посади в Криму хороших професіоналів із сусідньої Росії?

​Казарін: Найголовніше полягає в тому, що приїжджі відмовляються їхати до Криму. Вперше я зіткнувся з цим у зв'язку з нашим університетом, коли на заміну ректору Доничу не могли довгий час знайти кандидатуру. Пропонували проректорів московських, сибірських, уральських університетів, і ніхто не погодився. Усі розумні чиновники усвідомлюють: послуживши в санкційній зоні, ти потім позбавляєш себе можливості отримувати візу, тебе не пошлють на роботу за кордон і так далі. Тому неможливо знайти серйозного чиновника, який погодився би забруднити свою трудову книжку печаткою, що він працював у Криму. Тому тепер повертаються до місцевих так званих кадрів, які числом побільше, ціною подешевше, які вже замастилися. Сьогодні можна бути впевненим: якщо привезуть когось із Росії, то це той, хто там не може зробити кар'єру й чимось особливим відзначитися. З політичних мотивів він дає згоду поїхати до Криму й там себе якось засвітити.

‒ А як можна виміряти ефективність чиновників, якщо вони фактично не звітують про свої звершення?

Казарін: По-перше, заміни, як правило, супроводжуються всякого роду комісіями, які потім починають оголошувати, що виявлені зловживання. Так було з останніми відставками в Судаку та з віце-прем'єром, до якого російські правоохоронні органи почали висувати претензії. Найпростіший спосіб виміру результатів діяльності ‒ це думка народу, думка жителів. Вони живуть у цьому місті чи регіоні, вони на собі відчувають результати так званої реформаторської або керівної роботи того чи іншого чиновника. В цьому відношенні громадській думці рота не заткнеш, вона озвучить те, що є. Я думаю, що ми постійно маємо інформацію про те, наскільки неефективним був той чи інший чиновник.

(Текст підготував Владислав Ленцев)