Андрій Гевко
У Криму анонсували створення газети та телепередачі «для популяризації української мови». Реалізацією цих проєктів займуться підконтрольні Росії кримська влада та проросійська громадська організація «Українська громада Криму».
В анексованому Криму українська мова, поряд з російською та кримськотатарською вважається державною. Однак за шість років українські правозахисники та міжнародні організації зафіксували відсутність можливості отримання освіти українською та кримськотатарською в Криму, а також безліч випадків переслідування проукраїнськи налаштованих кримчан російською владою. Про те, чи може Росія запропонувати що-небудь українцям у медіапросторі, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Голова громадської організації «Українська громада Криму» Анастасія Гридчина в інтерв'ю ТАСС поскаржилася на те, що українська мова нібито викликає у кримчан негативні асоціації:
«Зламати неприязнь до української мови дуже важко. Ми зараз поступово намагаємося прищепити любов до неї, показати, що вона не нав'язується, що можна слухати й співати пісні, тому що вона дуже мелодійна, можна читати наш інтернет-ресурс «Переяславська Рада 2.0», який мовить і українською, і російською мовами. Ми бачимо інтерес, бачимо статистику на сайті: у нас друге народження української мови в Криму відбувається ‒ її починають любити, зберігати та захищати», – стверджує Гридчина.
Давати коментарі на Радіо Крим.Реалії з приводу планів на створення українського контенту Анастасія Гридчина категорично відмовилася.
Представник Українського культурного центру в Сімферополі Олена Попова висловила Крим.Реалії думку, що створення газети та телепередачі українською мовою необхідне, але з важливими застереженнями.
‒ Українську газету анонсували ще 2-3 роки тому, і саме «Українська громада Криму», яку зараз очолює пані Гридчина. Може, їм треба було більше часу, щоб підготуватися. Будемо сподіватися, що газета буде дуже якісна, якщо її так довго запускають. Але якщо це буде політичне видання, то це зовсім не те, що потрібно кримським українцям та іншим кримчанам. Політизувати українську тему модно, але це ніяк не сприяє популяризації національної культури та мови. Водночас, у нас немає ні теле-, ні радіоефірів, де звучала б українська мова, а це теж необхідне. Я знаю людей, які могли б там виступати, читати свої вірші ‒ їх багато пишуть, але викладають хіба що в соцмережі або видають маленькими накладами, недоступними широкому колу. Це дійсно хороша ідея, але у мене є підозра, що все це може виявитися політичним замовленням.
Олена Попова відзначає, що в лютому 2020 року проросійська «Українська громада Криму» планує провести «круглий стіл» за творчістю Лесі Українки із залученням філологів двох регіональних вишів, в березні ‒ виставку книг Тараса Шевченка з домашніх бібліотек, а у квітні ‒ молодіжний форум.
‒ Всі ці заходи й раніше мали специфічний формат: їх не анонсували, щоб можна було прийти і подивитися, як там все відбувається. Ми тільки читаємо у кримських ЗМІ матеріали за підсумками цих виставок, заходів, але це неповна картина. Може, там дійсно є щось цікаве, проте нас не запрошують. Іноді я бачу людей, які ходять на такі заходи ‒ безумовно, вони мають право вибору. Одна знайома сказала, що їй просто приємно чути українську мову.
Українська активістка з Ялти Лариса Китайська, яку в анексованому Криму судили за «розпалювання ненависті та ворожнечі» через нібито «поширення в інтернеті русофобських ідей», стверджує, що російська влада півострова утискає українську мову.
Утиск української мови в Криму зараз можна бачити у всьомуЛариса Китайська
‒ У Ялті раніше була українська школа, а тепер її немає. Виходить, діти вчать мову факультативно. До 2014 року в місті святкували День української писемності, проводили диктант національної єдності. Після анексії, навіть коли я вже перебувала під арештом, ми з друзями збиралися у мене й писали цей диктант. Утиск української мови в Криму зараз можна бачити у всьому. Якщо ти спілкуєшся українською, одні люди сміються, інші дивляться вовком, особливо приїжджі з Росії. У суді мені відмовили в наданні перекладача з російської мови на українську, чим порушили моє право зі статті 74 Женевської конвенції. Причому, суддя та адвокат розуміли українську, а прокурор був із Дагестану. Він кожен раз після моїх свідчень вимагав перекладу. У Криму я мала доступ до україномовного контенту в інтернеті, слухала Радіо Крим.Реалії, Радiо Свобода.
Лариса Китайська впевнена, що патріоти України не будуть дивитися і читати україномовні ЗМІ, які створюють на півострові при співпраці з російською владою Криму.
Раніше оглядач Крим.Реалії Сергій Стельмах зауважив, що Інтернет-видання «Переяславська рада 2.0», де редактором є сама Анастасія Гридчина, припускається помилок у своїх українських текстах.
«Перше, що впадає у вічі після перегляду кількох текстів на «Переяславській раді»: редакція видання погано володіє українською мовою. Судячи з «машинної стилістики», тексти перекладали з російської на українську за допомогою Google translate або подібного сервісу. Багато виразів та зворотів ‒ дослівна калька з російської. З точки зору стилістики літературної української мови, вирази «докладати всі можливості», «прийняти участь», «спалах конфліктів», «порівняно з українськими часом», «стислі терміни», «шахрайства в крупних розмірах», «методи виборчої боротьби» є некоректними і дослівно повторюють російські аналоги. І такі «перли» зустрічаються практично в кожному матеріалі. Якщо редакція ставить за мету привернути увагу українського читача, то, ймовірно, з цим виникнуть проблеми. Картонна лексика та велика кількість русизмів не спонукають до вдумливого читання».
Український журналіст, медіаексперт, автор книги «Прес-машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму» Юрій Луканов вказує на те, що головна проблема подібних ЗМІ зовсім не у стилістиці.
Будуть пропагувати тільки російський шовінізм, «неповноцінність» українцівЮрій Луканов
‒ Сайт так називається, тому що Путін хоче підкреслити, що українці та росіяни нібито один народ, поряд з білорусами. У нього ідея-фікс ‒ відродити імперію на основі трьох цих народів, як пропагували ще в Радянському Союзі. Очевидно, сайт роблять погано, але це могло б бути і не так, враховуючи, скільки грошей, яку росіяни вкладають у пропаганду. Але в будь-якому випадку я не сумніваюся, що такі ЗМІ будуть пропагувати тільки російський шовінізм, «неповноцінність» українців, розповідати, що в Україні внутрішній конфлікт, а не агресія Росії, що анексія Криму відбулася як «відновлення історичної справедливості». Так що стилістика значення не має, головне ‒ зміст. Причому, такий дискурс домінував у Криму і до анексії. Жоден свідомий українець, який знає історію, на це не поведеться.
Юрій Луканов вважає, що після знищення українських ЗМІ в Криму російська влада лише зображає плюралізм у цій сфері.
Кримський політолог, доцент Таврійського національного університету імені Вернадського Євгенія Горюнова називає три причини для створення в Криму нового проросійського контенту українською мовою.
Намагаються показати, що всі українці в Криму нібито щасливіЄвгенія Горюнова
‒ По-перше, Росію останнім часом неодноразово звинувачували на різних міжнародних платформах в тому, що вона дискримінує українську мову в Криму. Це і є її відповідь колективному Заходу: мовляв, подивіться, ми розвиваємо, відкриваємо україномовну газету. По-друге, вони намагаються показати, що всі українці в Криму нібито щасливі, що немає ніякого конфлікту й утисків. Думаю, що на нових ресурсах та ж Гридчина буде розповідати, що ніяких проблем немає. Все це на тлі утисків свободи слова, того, що кримчани не можуть вивісити український прапор у себе на будинку без загрози тюремного терміну. Третя складова полягає в тому, що через ці ресурси вони будуть також дискредитувати ситуацію в Україні: нібито в конфлікті винна лише «постмайданна влада».
На думку Євгенії Горюнової, нові медіаресурси будуть націлені насамперед на нейтральних кримчан, щоб ретранслювати їм російську пропаганду.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Читайте ще:
Марш на Крим: плани Меджлісу і погрози Поклонської
Морські кордони. Україна готує блокаду окупованого Криму з моря
