Росія активно використовує технології дезорієнтації системи супутникової навігації GPS в окупованому Криму і в Чорному морі. Технології дезорієнтації системи супутникової навігації GPS/GNSS були використані російським устаткуванням електронної війни загалом близько 10 000 разів, починаючи з лютого 2016 року. Про це йдеться у новому звіті американської неурядової організації C4ADS.
Докладно про результати дослідження і про те, яку саме небезпеку становить діяльність Росії в цій сфері, Українська служба «Голосу Америки» поспілкувалась зі співавтором дослідження Томасом Юінґом і американським експертом у сфері навігації Дейною Ґовардом.
Поштовхом для дослідження стала добре задокументована інформація про дезорієнтацію GPS, що надійшла від капітана торговельного судна у Чорному морі, розповів Українській службі «Голосу Америки» Дейна Ґовард, президент Фундації стійкої навігації і вимірювання часу.
«Я служив у регуляційному органі морської навігації США і роками чув різні повідомлення про дивні речі, що відбувались у російських водах із GPS (ідеться також про води довкола окупованого Росією українського Криму, які Москва вважає «російськими» – ред.). Але в нас не було надійних даних до 2017 року, коли капітан торговельного судна в Чорному морі надіслав нам докази – фото екрана свого комп’ютера і радара, де його GPS вказував, що він – не в морі, а за сорок кілометрів у місцевому аеропорту», – вказує Ґовард.
«Коли ми почали розслідувати, ми виявили, що це трапилось із приблизно 20 іншими кораблями і багатьма іншими в Чорному морі. Тому саме 2017 рік став першим, коли ми змогли чітко сказати, що щось відбувається», – каже він.
Дослідження вимагало копіткої роботи. «Загалом, ми побачили, що введення в оману росіянами систем навігації є набагато масштабнішим і почалось давніше і пов’язане з більшою кількістю інцидентів, ніж було відомо громадськості раніше», – наголосив дослідник C4ADS Томас Юінґ, коментуючи результати дослідження в інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки».
«Загалом наше дослідження виявило понад 9000 інцидентів, коли кораблі, які проходили в водах Росії або поблизу них, бачили своє місце розташування в аеропорту поблизу регіону, де вони перебували. Випадки дезорієнтації GPS траплялись у Чорному морі, а також у Тихому океані біля Владивостока, Мурманська на півночі Росії, біля Санкт-Петербурга, а також у Москві», – каже Юінґ.
Увагу дослідників привернули порушення систем навігації в різних місцях. «Ми помітили звіти про те, що система GNSS у Москві порушила свою роботу, і ми вирішили використати надійне додаткове джерело такої інформації. В нашому випадку це автоматична система ідентифікації AIS. Це система, яку використовують кораблі, щоб повідомляти про своє місце розташування береговим станціям. Ми змогли отримати дані AIS за понад два роки, – каже Юінґ, – і проаналізувати аномалії, зокрема, там, де вказувалось, що корабель перебуває в аеропорту. Коли ми проаналізували дані за два роки, ми побачили понад 9000 випадків і позначили їх на карті різних місць розташування в Росії».
Щоб довести втручання Росії в роботу навігаційних систем, дослідники в партнерстві з Техаським університетом провели науковий експеримент на Міжнародній космічній станції.
«Ми випробували роботу станцій у певному регіоні і визначили якість сигналу, що надходить із цих регіонів, і це, зрештою, дало нам радіопідпис «спуфінгу». В основному це стосувалось систем урядових резиденцій у Криму», – каже аналітик.
Дезорієнтація може становити небезпеку, і були експерименти, які показували, що можна зовсім трохи змінити курс корабля або машини і спрямувати їх туди, куди є бажання, наприклад, до територіальних вод іншої країни, щоб створити міжнародний інцидент, або, можливо, захопити вантаж чи людей, які є на бортуДейна Ґовард
Дезорієнтація навігації – це «дуже і дуже небезпечно», каже Ґовард.
«Дезорієнтація може становити небезпеку, і були експерименти, які показували, що можна зовсім трохи змінити курс корабля або машини і спрямувати їх туди, куди є бажання, наприклад, до територіальних вод іншої країни, щоб створити міжнародний інцидент, або, можливо, захопити вантаж чи людей, які є на борту», – наголошує він.
Саме західні системи найбільш вразливі до таких дій. «Вважаю, що європейські країни і Сполучені Штати особливо вразливі, адже Росія, Китай, Саудівська Аравія і Корея мають інші системи – наземні. Ці країни не покладаються настільки на супутникову навігацію, як Європа і Сполучені Штати. Тому це справжня проблема, особливо для Заходу. Справді, Америка розглядає GPS як свій дарунок людству, а Росія своїми діями показує світові: ми можемо забрати це у вас, просто перемкнувши вимикач», – стверджує Ґовард.
Спотворюючи сигнали GPS, Росія порушує міжнародні нормиДейна Ґовард
Спотворюючи сигнали GPS, Росія однозначно порушує міжнародні норми, переконаний Ґовард, – зокрема правила Міжнародного союзу зв’язку, в яких ідеться про те, що країни-члени не будуть надсилати невірні сигнали навмисно. «Очевидно, тут ідеться про навмисне надсилання невірного сигналу», – каже Ґовард.
Характеристики сигналу GPS публікуються і є широко відомими. Це було зроблено спеціально, щоб заохотити до більш широкого використання цих систем, кажуть аналітики.
«Практично будь-який технік може вдосконалювати систему, – каже Ґовард, – поліпшувати її».
Звідси і недолік системи: «Через те, що характеристики сигналу добре відомі, їх легко імітувати. Також через те, що сигнал надходить із космосу, він має дуже низьку потужність, тому хтось на землі може легко запрограмувати радіо, щоб воно імітувало сигнали GPS. Вони починають із сигналу, який є менш потужним, ніж GPS, і посилюють сигнал поступово, щоб приймач у регіоні вважав, що це навіть кращий сигнал GPS, і замінив його, заплутавши того, хто приймає сигнал».
Те, що робить Росія, непокоїть через декілька причин, каже Ґовард. Перше – це, очевидно, є питанням збереження життя, адже багато людей покладаються на GPS у різних програмах, навіть не усвідомлюючи цього. Якщо GPS обманювати, можливо, що хтось постраждає чи навіть загине, наголошує він.
Із ним погоджується Юінґ: «Основна небезпека, коли йдеться про підробку навігаційних чи часових даних, – у тому, що можна ухвалити рішення на основі інформації, яка не відповідає реальності. Може статись багато чого: наприклад, два кораблі можуть вважати, що між ними більша відстань, і зіткнутись; наприклад, корабель, що проходить через Керченську протоку, наражається на набагато більший ризик зіткнення з іншим кораблем або ризик порушити певний режим територіальних вод».
У нашому звіті йдеться про низку російських установок, спрямованих на втручання в роботу GNSS у рамках можливостей ведення електронної війниТомас Юінґ
Але це не єдиний ризик, каже дослідник. Існують також і комерційні ризики. «Наприклад, система комерційного страхування дуже покладається на систему GNSS у розрахунках, чи надійшли ті чи інші товари до порту доставки вчасно. Підробка такої інформації може спонукати людей, включаючи страховиків поставки, думати, що вантаж прибув із запізненням, і таким чином вони будуть змушені сплачувати за полісом страхування», – каже Юінґ.
Введення в оману GPS/GNSS – частина російської радіоелектронної війни, кажуть дослідники.
«Є повідомлення, що Росія дезорієнтувала і глушила GNSS протягом військових навчань, таких, як «Захід-2017», а також навчань НАТО «Єдиний тризуб» у 2018 році, – відзначає Юінґ. – Зрештою, в нашому звіті йдеться про низку російських установок, спрямованих на втручання в роботу GNSS у рамках можливостей ведення електронної війни».
Серед таких систем дослідник назвав установку «Житель» та інші, «що доповнюють російські бойові системи».
«Я вважаю, що це однозначно використовується задля електронної війни, стається багато випадків «спуфінгу» і глушіння GPS. Це очевидно в Сирії, це також використовується поблизу місць навчань НАТО, щоб зашкодити цим діям. Тому, навіть якщо відкрито війна не ведеться, – це інструмент державного впливу», – підтверджує Ґовард.
Вважається, що Росія насамперед використовує дезорієнтацію GPS для захисту стратегічних об’єктів, таких, як урядові резиденції.
Дослідження C4ADS показало, що дезорієнтація GNSS за період, який охопило дослідження, відбувались практично виключно в регіонах, де були секретні об’єкти або певні засекречені приватні резиденції, які могли бути пов’язані з дуже важливими особами у владі Росії або де були присутні дуже важливі особи російської влади.
Звичайно, інші країни також дезорієнтують системи навігації навколо стратегічних об’єктів, визнає Юінґ, але, зазначає він, у поведінці Росії є дві важливі відмінності:
- Росія не попереджає про діяльність для дезорієнтації GPS.
- Дезорієнтація зачіпає набагато ширше коло осіб поза стратегічним об’єктом.
«Перше – це те, що про інші випадки дезорієнтації GNSS повідомляється. Людей попереджають, щоб люди поблизу знали, що вони можуть зіткнутись зі зривом у послугах. Так було, і коли Сполучені Штати випробовували можливості дезорієнтації GNSS на об’єкті «Чайна-лейк» (у штаті Каліфорнія – ред). Різниця в тому, що про цю (російську – ред.) дезорієнтацію не повідомляють. Більше того, ця дезорієнтація зачіпає набагато ширше коло осіб і об’єктів поза безпосередньою сферою захисту», – каже аналітик.
«Наприклад, ми бачили декілька кораблів, GNSS яких було дезорієнтовано, хоча вони перебували в міжнародних водах поза російськими територіальними водами, – каже аналітик. – Це відбувалось у Чорному морі».
