Запоріжжя – 22 бійці, що пройшли жорсткий відбір, упродовж трьох місяців проходитимуть спеціальне навчання у Запоріжжі. Це перший в Україні взвод військової поліції. Його готують за стандартами НАТО. Згодом військовослужбовці мають влитися до складу литовсько-польсько-української бригади, що братиме участь у міжнародних операціях. Радіо Свобода дізнавалося як готують бійців у Запоріжжі.
9 ранку. Легкий туман. Полігон «Близнюки» під Запоріжжям. Інструктаж перед початком навчань зі стрільби. Сьогодні тут займаються представники взводу військової поліції, створеного на базі військової частини А2176 «Сармат» у Запоріжжі. У новоствореному підрозділі – 22 бійці. Всі упродовж минулого року проходили спеціальний відбір до взводу.
«Сама ідея – це не просування по службі; отримати не тільки кар’єрне, а й особистісне зростання. Вже в армії 4 рік: спробував все і захотілось для себе як нову перспективу цікаву. Плюс окрім воїнської служби додаткові можливості у вигляді вивчення англійської мови, тримати у формі себе постійно. І так в армії постійно займаєшся, а тут більше треба займатися плюс додаткові заняття: тактика, вогнева підготовка, нові предмети», – розповідає боєць Олександр Безклепченко.
Військовий за освітою юрист. На початку 2016 року за мобілізацією потрапив до частини військової служби правопорядку «Сармат» та згодом залишився там служити. Розповідає, що під час відбору довелося проходити різноманітні тестування, перевірку фізичної та вогневої підготовки, знань англійської.
Якщо людина – доброволець, то її не треба якось додатково стимулювати, змушувати до чогосьОлександр Безклепченко
«У кожного індивідуально: комусь бракує англійської, у когось – фізкультури. Оголосили заздалегідь. Це не було так, що сказали і всі пішли складати іспит. Всіх попередили, сказали, що йде набір до взводу військової поліції. Нікого не кликали: не було такого, що раз і всіх загнали батогами з пряниками. Ні, у нас у зводі нема таких людей, яких сюди заганяли. Всі самі прийшли, тут всі хто хочуть…А якщо людина – доброволець, то її не треба якось додатково стимулювати, змушувати до чогось: кожен хоче брати участь, чим і займається», – ділиться Олександр Безклепченко.
Відбирали до взводу військової поліції бійців не лише з Запоріжжя, а з усієї України. Так, Олексій Єжела сам родом з Донецької області, проходив службу у Краматорську.
«Відбір був доволі жорсткий: фізична підготовка, англійська мова, бойова підготовка. Служив в ВСП (військовій службі правопорядку, – ред.) у Донецькій області. 4 роки. Потім подався сюди, бо побачив перспективу військової поліції. Перше формування в Україні і досвід такий перспективний. Сам з Краматорську Донецької області. Там і проходив службу, але поїхав сюди, щоб поступити у військову поліцію і вже представляти інтереси України на міжнародних навчаннях», – розповідає військовий як потрапив до Запоріжжя.
Зізнається, що йому аби потрапити до підрозділу довелося попрацювати над власним рівнем фізичної підготовки, а також підтягнути свої знання з англійської.
Англійська мова – це мабуть найважче. Я особливо не займався нею: в школі курс і тому подібнеОлексій Єжела
«Англійська мова – це мабуть найважче. Я особливо не займався нею: в школі курс і тому подібне…А тут вищий рівень потрібний. І надалі сам з собою займаюся. У нас є підготовка, коли нас навчають, і відводиться час на самопідготовку. Це час для того, що у кого які є недоліки – у когось фізо, у когось вогнева підготовка, картографія, у когось англійська – і кожен підтягує їх. Дають на це час, щоб виправити свої помилки. Тобто ми завжди працюємо над самовдосконаленням», – каже боєць
Чого навчають бійців військової поліції?
Підготовка бійців триватиме упродовж трьох місяців. Наразі вони проходять курс з охорони VIP-осіб. На полігоні вдосконалюють свої навички з застосування штатної зброї. По черзі тренуються на трьох спеціально відведених ділянках. Працюють над навичками метання ручної гранати.
На іншій спеціально огородженій земляними валами ділянці відпрацьовують навички стрільби з пістолета Макарова. Інструктор Павло Бондарчук пояснює, що бійці мають не лише влучно стріляти, а й довести свої рухи до автоматизму.
Чим більше практики – тим кращеПавло Бондарчук
«Мають виконувати різні завдання. Якщо, припустимо, зустрічають іноземні чи наші делегації, коли будуть працювати в умовах міста, то охоронці носять зброю приховано. І в цій вправі потрібно стріляти з виносом зброї при прихованому носінні. А основний його вид в таких ситуаціях – це пістолет. Автомат складніше приховати. Є вправи на холощення без бойової стрільби, а з бойовою зброєю, але без патронів. Це виніс зброї, прицілювання. Чим більше практики – тим краще», – пояснює інструктор.
На сусідній ділянці бійці відпрацьовують стрільбу з автомата Калашникова у різних позиціях. В якості інструктора командир взводу, молодший лейтенант Артур Коротков. Наочно демонструє бійцям як згрупуватися, аби мінімізувати можливість влучення ворога під час стрільби з автомату.
«Якщо не заглиблюватися в ці питання, то стандартні стрільби у нас: це 3 патрони – сидячи, 3 – лежачи і все. Солдат відстрілявся і ніби все вже вміє. Ми ж робимо акцент на тому, що це може бути застосовано у наших завданнях за призначенням, тобто це може бути бій у місті, бій у замкненому просторі. Могли побачити, що ми міняємо стійку: уходимо від всіх ліктів виставлених, таких стійок аля «вітання Клінту Іствуду». Мінімізуємо наше тіло, аби противнику було складніше у нас влучити», – каже молодший лейтенант.
Боєць на військовій службі з 2013 року: спочатку – у якості рядового солдата на строковій у Національній гвардії, а з 2016 року – вже за контрактом у складі «Сармату». Має досвід участі у міжнародних навчаннях за участі контингенту НАТО. Зізнається, це спонукало його до роботи над собою.
Військова англійська – це зовсім інше, ніж розмовна цивільна моваАртур Коротков
«У мене доволі не поганий рівень володіння розмовною англійською, але цивільною. Військова тематика, її абревіатури і двозначність термінів – ось ту довелося підтягувати свої знання, бо військова англійська – це зовсім інше, ніж розмовна цивільна мова», – ділиться Артур Коротков.
Під час курсу підготовки бійці взводу військової поліції військові підвищуватимуть свій рівень володіння спеціалізованою іноземною мовою, працюватимуть над фізичною і вогневою підготовкою, а також пройдуть низку спеціальних військових курсів.
«Наші бійці проходять курс так званий close protection (охорона осіб, – ред.), vip-охорона. І на далі ми вже можемо брати участь як у супроводі vip-персон на території України: як якихось українських делегатів, так і іноземних чи делегатів у іншій країні. Окрім того, займаємося по курсам супроводу автомобільних колон, зачистки будівель – так званим cordon and search operations (військова тактика, коли оточується територія і вивчається на предмет наявності зброї та бойовиків – ред.), коли є вірогідність, що у будівлі є заручники чи радикально налаштовані терористи. Є дуже багато функцій, які покладені на військову поліцію у всьому світі. Відповідно переймаємо досвід і тренуємося за їхніми нормативами (НАТО, – ред.) для того, щоб стати взаємозамінними з контингентом НАТО, щоб наша країна, наш взвод міг представляти військову поліцію у будь-яких куточках світу», – розповідає Артур Коротков.
По завершенню курсу підготовки у Запоріжжі бійці мають пройти самооцінку стандарту НАТО у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки у Старичах Львівської області. Після чого взвод пройде відповідну оцінку НАТО 1 рівня.
«Ми готуємося за стандартами НАТО, але у нас може й є перевага, бо складна ситуація. Війна в країні нас психологічно підготувала заздалегідь до всіх майбутніх труднощів. Можливо ми в технічному плані можемо поступатися, але зараз отримали все можливе нове спорядження. Тільки займайся і працюй над собою в першу чергу. А будемо над собою працювати, то і представимо гідно свою країну», – каже боєць взводу військової поліції Олександр Безклепченко.
НА ДОТИЧНУ ТЕМУ:
Найбільша військова база НАТО в Естонії розташована в містечку Тапа, що за 150 кілометрів від російського кордону. Ніколи раніше війська НАТО не стояли так близько до Росії. Після окупації Криму країни Північноатлантичного альянсу домовилися про так звану посилену передову присутність. Фактично це означало розміщення багатонаціональних бойових бригад в країнах Балтії. Базу у Тапі неформально називають основним військовим блокпостом перед російським кордоном
