Офіс генерального прокурора України і Державне бюро розслідувань заявляють, що п’ятому президентові України Петрові Порошенку, нині народному депутатові і лідерові партії «Європейська солідарність», вручена підозра в одній із більш ніж двох десятків кримінальних проваджень, в яких на цей час він проходить, – перша підозра за тривалий час розслідування цих проваджень. Адвокати Порошенка заперечують вручення підозри. Тим часом ОГП і ДБР уже погрожують Порошенкові можливим арештом. Про все, що треба знати щодо цієї й інших справ, якими нинішня влада намагається переслідувати п’ятого президента, – далі в матеріалі.
Що сталося 10 червня?
Петро Порошенко разом із адвокатами прийшов до Державного бюро розслідувань, куди був викликаний на допит на 11-у годину. При цьому з різних повідомлень ДБР випливало, що в цей самий день і час допит його як свідка мав би відбутися одночасно в двох цілком різних провадженнях.
3 червня в ДБР заявили, що викликають Порошенка на 11-у годину 10 червня для допиту як свідка в провадженні, «у перебігу якого досліджуються обставини законності зняття інформації під час проведення міжнародних перемов із участю президента України і високопосадовців іноземних держав» (ідеться про справу з так званими «плівками Деркача»).
А вже наступного дня, 4 червня, в бюро повідомили, що того дня Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про примусовий привід Порошенка для допиту як свідка в провадженні, «в якому досліджуються обставини переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників», – і теж на 11-у годину 10 червня.
Коли Порошенка раніше викликали на допити в різних справах на один день, їх призначали на різний час: наприклад, у повідомленні на сайті ДБР про виклик на два допити 29 травня було вказано, що один із них призначений на 11-у годину, інший на 12-у.
Але 10 червня, як повідомили адвокати п’ятого президента, в призначений час жодного допиту Порошенка не відбулося: як сказав його адвокат Ілля Новиков, справжньою причиною виклику, на його думку, була спроба вручити підозру – іще в іншій справі, ніж у яких його викликали.
За версією ДБР і ОГП, йдеться про провадження, в якому Порошенка підозрюють у тому, що він, «будучи президентом України, у 2018 році шляхом видання явно злочинного наказу схилив військову службову особу – голову Служби зовнішньої розвідки України – до перевищення ним влади та службових повноважень, тобто умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, вчиненого в умовах особливого періоду».
Детальніше обидва відомства, які опублікували один і той самий текст, про суть звинувачень не повідомили. Вони заявили при цьому, що Порошенкові повідомили про підозру «за дорученням генерального прокурора прокурори Офісу генерального прокурора у приміщенні Державного бюро розслідувань».
В обох повідомленнях також зазначено, що «наразі слідчі ДБР вирішують питання щодо обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою».
Відповідно до чинного Кримінального процесуального кодексу, письмове повідомлення про підозру народному депутатові України, яким є Порошенко, здійснюється генеральним прокурором (виконувачем обов’язків генерального прокурора) або заступником генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ст. 481) – але при цьому згадані посадовці можуть доручити здійснити письмове повідомлення іншим прокурорам.
Ілля Новиков, виступивши під будівлею ДБР, заперечив заяву бюро про оголошення підозри, яке відповідало б вимогам КПК. Він наголосив, що працівник ОГП, який почав зачитувати підозру усно, не представив своїх повноважень, відтак Порошенко й адвокати відмовилися спілкуватися з цією людиною.
Щодо суті підозри, яку намагалися оголосити Порошенкові, то, як сказав Новиков, мало йтися про справу, ніяк не пов’язану з тими, в яких п’ятого президента викликали на допит, а саме про підозру через призначення першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.
«Ця справа була сформульована так, що Порошенко начебто з метою вкрасти гроші, тобто заробітну платню Семочка, призначив його в обхід процедури на цю посаду. Це абсурд. Колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка вже говорив, що це «юридичний треш». Так воно і є насправді», – заявив адвокат.
Відтак Порошенко з адвокатами вирушив до Офісу генпрокурора – за їхніми словами, щоб отримати підозру в законний спосіб. Там вони заявили: нинішня підозра, на їхню думку, є підозрою й нині чинному президентові Володимиру Зеленському: «Ми переконані, що по сьогоднішніх діях пані Венедіктова (нинішня генеральний прокурор Ірина Венедіктова – ред.) отримала чітку вказівку від президента Зеленського із вулиці Банкової. У цьому, на нашу думку, є склад кримінального злочину, а саме – втручання у діяльність генпрокурора з боку або Офісу президента, або президента особисто».
«Поспілкувавшись із нами близько 40 хвилин, пані генпрокурор втекла. Ми готові у будь-який час приїхати до пані генпрокурора, залишили телефони, і як тільки вона звільниться, ми приїдемо знову. Наголошую: якщо у вас є щось – пред’являйте! Покажіть людям! Бо якщо п’ятий президент України намагався захопити державну владу, виконуючи свої конституційні повноваження, призначаючи керівництво тих чи інших підрозділів збройних формувань – це ніщо інше, як переслідування опозиції», – заявив Порошенко.
В ОГП цієї заяви наразі не коментували.
Захист Петра Порошенка і раніше вже не раз звинувачував ОГП і ДБР у численних порушеннях закону при здійсненні дій проти п’ятого президента. Наприклад, це стосувалося й згаданого рішення суду про примусовий привід Порошенка на допит.
Як наголошував тоді його адвокат Ігор Головань, Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає, щоб стосовно народного депутата клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, розглядалися в суді тільки з обов’язковою участю самого народного депутата (ст. 482-2). Ця ж стаття згадує і про те, що, «якщо народний депутат України без поважної причини не прибув на судове засідання або не повідомив про причини своєї відсутності, таке клопотання може розглядатися без участі народного депутата України». Але, як наголошував адвокат Головань, Порошенка «про судове засідання не інформували і до участі в ньому не запрошували».
Порошенко також не раз не з’являвся на допити, про які правоохоронні органи оголошували в соцмережах, на своїх сайтах чи через відеозвернення: як наголошували його захисники, єдиний передбачений КПК спосіб викликати людину на допит як свідка – це вручення офіційної повістки, причому не менш ніж за три дні до дати, на яку людину викликають. Відповідно до ст. 135 КПК, «особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою» – але не через публікацію у ЗМІ чи в інтернеті, що, наголошували вони, є незаконним.
У ДБР, зі свого боку, стверджували, що «повістки розсилалися й публікувалися на офіційній сторінці ДБР».
Що було перед цим?
Попереднього перед нинішніми подіями дня, 9 червня, генеральний прокурор України Ірина Венедіктова заявила, що буде готова підписати Петрові Порошенку підозри в відкритих кримінальних провадженнях «за наявності достатніх підстав і доказів». Як сказала вона того дня в інтерв’ю агентству «Українські новини», таких проваджень щодо Порошенка відкрили вже 21: «17 справ відкрив Руслан Рябошапка (попередній генпрокурор України – ред.), чотири справи відкрила я…»
Відповідаючи на питання про те, чи достатньо таких підстав станом на 9 червня, генпрокурор сказала, що наразі йде розслідування, але, за її словами, так чи інакше настане час ухвалювати «законні процесуальні рішення, і вони будуть різні».
За чинним українським законодавством, кримінальне провадження починається з того, що слідчий чи прокурор вносить відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочинає таке розслідування «невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» (ст. 214 КПК). Якщо ж посадовець не здійснює цього, заявник може змусити його внести ці відомості до ЄРДР через суд.
Таким чином, ця норма відкриває широкі можливості влаштовувати кримінальні провадження за заявами громадян. За повідомленнями, проти Петра Порошенка велика більшість проваджень відкрита за заявами однієї особи – Андрія Портнова, колишнього заступника голови адміністрації президента Віктора Януковича, який за президентства Порошенка переховувався за кордоном, але після перемоги Зеленського повернувся до України.
Крім того, відкриття проваджень проти Петра Порошенка пов’язують і з Володимиром Зеленським, який не раз висловлював сподівання, що його попередник опиниться у в’язниці за його нібито зловживання на посаді. Ідеться про одну з останніх справ, про так звані «плівки Деркача» – оприлюднені народним депутатом Андрієм Деркачем (позафракційним) записи, за його твердженнями, розмов Петра Порошенка в часи його президентства з тодішнім віцепрезидентом США, а нині суперником нинішнього президента США Дональда Трампа на осінніх виборах Джо Байденом.
«Плівки Деркача»
19 травня 2020 року позафракційний депутат Верховної Ради України Андрій Деркач оприлюднив аудіозаписи нібито розмов п’ятого президента України Петра Порошенка з колишнім віцепрезидентом США Джо Байденом, датовані 2015-2016 роками.
За словами Деркача, «плівки» він отримав від журналістів-розслідувачів, а запис розмов нібито робив особисто Порошенко.
У ймовірних записах обговорюється отримання «1 мільярда доларів в обмін на збереження схем Burisma і міжнародної корупції».
Як каже Деркач, ці розмови дають підстави обвинувачувати Порошенка «у державній зраді», оскільки, мовляв, у часи його президентства країною «керував Байден».
П’ятий президент Порошенко назвав «плівки Деркача» масштабною спецоперацією проти України і допустив, що до неї може бути причетний і Офіс президента України.
21 травня Печерський суд Києва зобов’язав Офіс генпрокурора порушити справу про начебто втручання Байдена в діяльність ексгенпрокурора України Віктора Шокіна.
У штабі Байдена назвали плівки Деркача відредагованою нісенітницею і зауважили, що оприлюднення цих записів – це продовження давньої російської спроби йому нашкодити. Представники колишнього віцепрезидента також зазначають, що у цьому може бути замішана російська державна телевізійна компанія Russia Today, й натякнули на звʼязок Деркача з Росією.
Після публікації плівок колишні посли США в Україні зробили заяву у зв’язку зі спробою втягнути Київ в американські внутрішні справи.
Порошенко назвав це оприлюднення російською провокацією. У передвиборчому штабі Байдена так само заявили, що оприлюднення цих записів, до того ж відредагованих і змонтованих, – це продовження давньої російської спроби йому нашкодити.
Натомість Зеленський 20 травня заявив, що «плівки Деркача» можуть призвести до кримінальної справи проти Порошенка за звинуваченням у державній зраді. Відразу після його заяви Офіс генпрокурора того ж дня заявив, що вже відкрив таке кримінальне провадження – за підозрами в державній зраді і зловживанні владою.
Прихильники п’ятого президента, і не тільки, вважають такий тиск на нього з боку нинішньої влади політичними переслідуваннями. Спостерігачі звернули увагу, що, коли 4 червня в ДБР повідомили про судове рішення щодо силового приводу Порошенка на допит, уже через пару годин на зустріч із ним до офісу «Європейської солідарності» прибула низка послів європейських держав в Україні. Оглядачі коментували цю подію як застереження владі Зеленського з боку Європи проти переслідувань опозиції.
Попередній генпрокурор Руслан Рябошапка, який, відповідно до вимог КПК, відкрив понад півтора десятка проваджень, в яких фігурував Порошенко, відмовлявся при цьому підписувати хоч якусь підозру п’ятому президентові, назвавши їх такими, що «не витримують ніякої критики». На думку деяких оглядачів, саме відмова брати участь у переслідуваннях Порошенка стала причиною того, чому Зеленський замінив Рябошапку на Венедіктову.
