Народовладдя через референдум. Чи виконає Верховна Рада обіцянку Зеленського?

Верховна Рада вже наступного тижня може ухвалити президентський закон «Про народовладдя». Він має визначити процедури призначення та проведення всеукраїнського референдуму, визначити коло питань які можуть виноситися на розгляд громади та зробити результати референдуму обов’язковими до виконання. Про це повідомляють у фракції партії «Слуга народу». Експерти ж відзначають, що міра користі, яку може принесе такий закон, якщо він буде ухвалений, залежить саме від того, наскільки чітко депутати визначать процедури, та як саме обмежать коло питань для референдуму.

Проєкт закону «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» перебуває на розгляді Верховної Ради більш ніж пів року. Його вніс президент Володимир Зеленський, який від початку каденції обіцяє встановити народовладдя в Україні.

Ще у грудні 2020 року голова фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» пояснював, що подальший розгляд ухваленого за основу законопроєкту застопорився через 2 тисячі запропонованих депутатами правок. Він заявив, що потрібно провести роботу з авторами правок «треба провести роботу, щоб вони їх або відкликали, або не дуже наполягали на їхньому розгляді».

Як проводили таку роботу, нині у фракції «Слуги народу» не уточнюють, проте кажуть, що проєкт закону про народовладдя через референдум готовий до винесення на остаточний розгляд і ухвалення в цілому. Про це Радіо Свобода повідомив народний депутат від «Слуги народу» Василь Мокан.

«Розглядається законопроєкт для включення до порядку денного наступного тижня, але остаточне погодження буде на погоджувальній раді, – каже він. – Цей законопроєкт може бути на наступному пленарному тижні, але ще не відбулася погоджувальна рада, тому порядок денний ще не затверджений остаточно. Крім того, як правило, перед пленарним тижнем у нас відбувається засідання фракції. Будемо це обговорювати на фракції.

Але, як повідомив головний профільний комітет, всі наявні правки опрацьовані і законопроєкт готовий до розгляду. Зрозуміло, що за наявності правок у залі, ще будуть вони ставитися на підтвердження», – каже Мокан.

Крім того, народний депутат переконує, що з урахуванням запропонованих змін до ухваленого за основу законопроєкту, остаточна редакція документу містить у собі усі необхідні запобіжники, аби референдуми в Україні не можна було використати як маніпуляцію для звуження суверенітету держави, зменшення її території чи зазіхання на її цілісність.

Із необхідністю ухвалення закону про всеукраїнський референдум погоджуються і в опозиції. Водночас заявляти про підтримку президентської ініціативи не поспішають. Наскільки ретельно закон визначатиме процедуру проведення референдуму та коло питань, які можна буде виносити, а які не можна, визначиться лише після розгляду усіх правок до проєкту в залі, зауважує у коментарі для Радіо Свобода народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

«Зеленський обіцяв, що закон про народовладдя буде першим законом, який він внесе у Верховну Раду. Вже пройшло більше за півтора року. Звичайно, такий закон Україні потрібен, однак процедура має буте прописана так, щоб вона допомагала демократії, а не руйнувала її. Адже ми знаємо, як диктатори полюбляють використовувати референдуми. У руках лідерів, схильних до авторитаризму, референдум може стати небезпечним для демократії.

Законопроєкт сирий, і все залежить від того, в якому вигляді він дійде до остаточного голосування. Наразі не дуже була зрозумілою стаття про територіально-адміністративний устрій. Не було зрозуміло що мається на увазі, чи не може це бути використано для проведення референдуму про те, що, наприклад, немає Криму. Побачимо усі правки – будемо визначатися», – наголошує Гончаренко.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Референдум у законі: Україна – не Швейцарія?

Попри те, що існують багато стратегій маніпулювання через референдуми, існує не менше стратегій спрямованих проти маніпуляцій. Крім того, існування такого політичного інституту, як референдум – одна із беззаперечних умов життєдіяльності сучасного суспільства. Завдяки сучасним технологіям референдуми можуть швидко вирішувати нагальні питання громади. Про це говорить у коментарі Радіо Свобода політичний експерт Андрій Окара.

«Слід зважити, що може бути, якщо буде винесений на референдум певний комплекс питань. Наприклад, питання про засадничі питання державного устрою, форми державного управління. Коло питань, що можна або не можна виносити на референдум, повинне бути частиною суспільного конституційного договору.

Українське суспільство важко назвати дуже зрілим, таким, що має стійку державотворчу традицію, таким, де, на відміну від Росії, держава є великою цінністю для переважної кількості людей. Одні є прихильниками України, інші є прихильниками Малоросії у складі імперії. Є між першими і другими ті, кого можна назвати «какая разніца». Це тенденція, яку треба ефективно інституціоналізувати, тобто, щоби референдум не став інструментом для тих, хто хоче маніпулювати суспільством», – зазначає Окара.

Референдуми можуть стабілізувати політичну ситуацію в Україні. Лише громадська думка, яка матиме силу закону, може вирішити розбіжності в українському суспільстві. Втім, чи виправдається така надія, багато в чому залежить саме від того, як будуть відокремлені питання, що можна буде виносити на референдум, від тих, що виносити буде не можна, зауважує політолог Руслан Бортник.

«Закон, який збирається розглядати Верховна Рада, не досконалий. Там треба доопрацьовувати обов’язково механізми проведення референдуму. Також щодо питань, що можуть виноситися, то це теж потрібно уважно доопрацювати.

Небезпеки є, але референдум може обґрунтувати рішення зі складних питань. Зона відповідальності забирається з рук еліт, які маніпулюють багатьма ключовими питаннями, і перекладається на громаду, на громадську думку. Буде простіше вирішити багато складних питань, які еліти не можуть самостійно вирішити. Такі питання треба виносити на референдум, щоб заручатися громадською думкою», – каже Бортник.

Наразі ухвалений за основу текст проєкту закону «Про народовладдя» говорить, що предметом всеукраїнського референдуму можуть бути питання:

• затвердження закону про внесення змін до розділів Конституції: І (Загальні засади), ІІІ (Вибори. Референдум), XIII (Внесення змін до Конституції України);
• загальнодержавного значення;
• про зміну території України;
• про втрату чинності законом України або окремими його положеннями.

Також у тексті законопроєкту йдеться, що не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання:

• що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацію прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї;
• спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
• щодо законопроєктів з питань податків, бюджету, амністії;
• віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

Під час подальшого розгляду проєкту закону ці норми можуть бути змінені. Наразі остаточна конфігурація «народовладдя через всеукраїнський референдум залишається невизначеною.