ДНІПРО – Ще чотирьох загиблих внаслідок ракетного удару по багатоповерхівці поховали у Дніпрі. Це подружжя Швеців – Наталя та Максим, які в момент удару робили окопні свічки для фронту. Їхня донька Анастасія дивом вижила. Її фото на руїнах будинку облетіли світ. Також поховали двох молодих жінок-лікарок – Ірину Саламатенко та Ольгу Усову, які були активними волонтерками.
Станом на 18 січня за повідомленнями Дніпропетровської ОВА відомо про:
- 45 загиблих;
- «12 тіл і фрагментів тіл ще не ідентифіковані»;
- протягом останньої доби вдалося опізнати трьох загиблих;
- 17 вважають зниклими безвісти (вони можуть бути серед неідентифікованих)
- 80 отримали поранення
Подружжя волонтерів
Біля храму Андрія Первозванного на житловому масиві «Перемога» – десятки людей. Попрощатися з подружжям Швеців прийшли їхні рідні, друзі, знайомі й незнайомі жителі мікрорайону.
Сусіди розказують: це був звичайний вихідний день. Наталія та Максим Швеці якраз були на кухні – робили окопні свічки. Подружжя активно волонтерило для армії, а Наталя, до того ж, була ще й зоозахисницею. У себе вдома вона дала прихисток кільком бездомним кішкам.
Подруга й сусідка Наталії Лариса розповідає: сама вона того дня вижила дивом – тільки тому, що в момент удару лежала в ліжку, вкрившись з головою. Ковдра захистила її від уламків вікон і арматури.
Про Наталю й Максима жінка не може говорити без сліз.
Наташа збирала парафін, робила окопні свічки – моєму чоловікові на фронт передавала. Вона мене завжди називала «моє сонечко», а мого молодшого сина – «моя хмаринка»Лариса
«З Наташею ми дружили з ранньої юності, наші доньки вчилися в одному класі. Зараз нашим дівчаткам 23 і 24 роки. Наталія працювала в банку. Буда дуже доброю людною: тримала кішок, годувала бездомних кішок. Наташа збирала парафін, робила окопні свічки – моєму чоловікові на фронт передавала.
Вона мене завжди називала «моє сонечко», а мого молодшого сина – «моя хмаринка». У мене вдома було багато речей, зроблених її руками, – вона вишивала, декупажила. А як вона пекла хліб, капкейки! Завжди нас пригощала. Макс – дуже добра людина. Великий, кремезний, але – дитина», – розповіла Радіо Свобода Лариса.
Донька загиблого подружжя Анастасія Швець вижила дивом – у момент вибуху вона була в ванній, і опинилася під завалами у такій собі «кишені».
Увесь світ облетіло фото Насті, яка сидить на руїнах власного будинку із зеленою іграшкою і новорічним дощиком у руці.
Війна вже забрала у дівчини одну рідну людину – кілька місяців тому на фронті загинув її наречений, розповідають сусідки Ірина та Надія. Дівчина переживала це дуже важко. А тепер – ще й батьки.
Ми всі, сусіди, були, як одна велика родина. У цьому будинку пройшло все моє життяІрина
«Яка це була родина! Він – високий, спокійний. Вона – завжди життєрадісна, на позитиві. З піддону Наталя сама зробила кашпо для квітів і повісила на під’їзд. В країні війна, а підходиш до під’їзду – і стає трохи радісніше», – говорить Надія.
«Ми всі, сусіди, були, як одна велика родина. У цьому будинку пройшло все моє життя», – каже Ірина, квартира якої також постраждала від удару.
Лікарки-волонтерки
У списку з 45-ти жертв ракетного удару в Дніпрі – і дві найкращі подруги-лікарки. 38-річна Ірина Саламатенко та 36-річна Ольга Усова, які працювали стоматологами. Дівчата якраз звільнилися від роботи і йшли у фітнес-зал. Ракета прилетіла тоді, коли вони проходили повз будинок. Без матерів залишилося троє дітей.
Оля загинула на місці – уламок арматури
«Вони просто проходили повз. Так мені розповідала мама Олі – йшли на 16.00 на масаж. В момент прильоту вони опинилися біля арки… Вони були подруги-нерозлийвода. Коли я дізналася, що Іра загинула, я спитала: «А Оля?». Мені відповіли: «Оля теж, вони були разом». Оля загинула на місці – уламок арматури. Іра ще 40 хвилин була в реанімації. Травми, несумісні з життям», – сказала їхня колега Світлана Кайдаш.
Ольга в перші дні війни вихала евакопоїздом з дітьми. Вони були в Польщі. А потім каже: «Ні, я не можу без своєї роботи, я повертаюся, чую, що тут я потрібніша»Світлана
Обоє жінок також були активними волонтерками – безкоштовно лікували зуби бійцям у Дніпрі та на передовій.
«У них був пересувний стоматологічний кабінет. Вони безкоштовно відновлювали зуби, лікували зуби бійцям. Були відкритими й чуйними. Ольга могла кількома словами підтримати, емоційно зігріти.
Ольга в перші дні війни вихала евакопоїздом з дітьми. Вони були в Польщі. А потім каже: «Ні, я не можу без своєї роботи, я повертаюся, чую, що тут я потрібніша». І вона повернулася в червні», – сказала Радіо Свобода колега Ольги Світлана.
Що відбувається на місці події 18 січня?
На місці російського ракетного удару продовжують розбирати, попри те, що офіційно рятувально-пошукову операцію завершили.
Зокрема, досі рятують вцілілих домашніх тварин.
Волонтерських наметів меншає, але польова кухня працює. Є потреба в ковбасі, сирі та «намазках» на хліб.
Одяг та взуття посортували. Тепер є потреба в засобах гігієни та мийних засобах.
Що ще відомо?
18 січня кількість поранених через ракетний удар у Дніпрі зросла до 80 – до лікарні звернулася ще одна жінка з травмами.
Кількість загиблих незмінна – 45.
За словами заступника міського голови Дніпра Михайла Лисенка, комунальники досі знаходять частини тіл під уламками. Їх ідентифікуватимуть за допомогою ДНК.
- Трагедію у Дніпрі з 45 жертвами спричинила надзвукова крилата ракета типу Х-22, яка є у розпорядженні 52-й бомбардувального полку дальньої авіації РФ, повідомляють силові відомства України.
- Росія стверджує, що не стріляє по житлових ракетах. Там повторюють версію озвучену колишнім позаштатним радником керівника Офісу президента України Олексієм Арестовичем, що на будинок впали урамки ракети, яку збила українська ППО.
