Миколі Мушинці, найвідомішому українцеві Словаччини, виповнюється 85 років. Доктор, професор, академік і «перший лемко» Микола Мушинка з нагоди свого ювілею отримав Орден князя Ярослава Мудрого – його нагородив 22 січня 2021 року президент України Володимир Зеленський.
А низка високих наукових титулів є свідченням тривалої, наполегливої, цілеспрямованої роботи Миколи Мушинки (народився 20 лютого 1936 року), уродженця села Курів на Пряшівщині, який на початку своєї дороги зумів визначити її головні цілі: україністика в усьому її багатстві – фольклор, історія, література, мовознавство.
Допитливий до оточення, з прагненням відкрити не тільки для себе, але й для земляків красу і багатство народної творчості, проїхав він усю Пряшівщину, потім дорога привела його в Україну, до Києва. Тут доля зблизила Миколу Мушинку з «шістдесятниками» Іваном Дзюбою, Іваном і Надією Світличними, Лесем Танюком, Михайлиною Коцюбинською, Іваном Драчем, Дмитром Павличком, Іваном Гончаром.
Знайомство з дисидентами – важлива сторінка життя, і вона не залишилась поза увагою комуністичних карних органів. А в 1968 році за протест проти окупації Чехословаччини військами Варшавського пакту Миколі Мушинці заборонили займатись науковою працею. Так від 1971 року вчений став пастухом, працював кочегаром, не цурався жодної роботи, лиш би дочекатись волі. З падінням комуністичного режиму Микола Мушинка був у 1990 році реабілітований і з головою поринув у наукову і громадську роботу.
Миколу Мушинку добре знають в Україні, а також в українських наукових і мистецьких колах повсюди у світі: в Канаді, у США, в Німеччині, у Франції, Чехії, Австралії. Завдяки його наполегливій роботі вдалось повернути до життя історію Музею визвольної боротьби України в Празі, врятувати унікальну збірку творів Івана Кулеця – професора Української студії образотворчого мистецтва в Празі, яку вчений передав до Українського музею у Свиднику.
Іще один щедрий дар – врятована Миколою Мушинкою збірка творів Олекси Новаківського. У 2016 році вона збагатила Львівський музей українського мистецтва – нині Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.
При цьому дародавець зазначив: «Мені батько говорив: не давай допомогу тому, хто є багатий, але давай тому, хто є бідний. Сьогодні Україна не є багатою, але заслуговує, щоб я передав їй, мушу сказати, і моє найбільше культурне багатство».
Тим «багатством» став також врятований Миколою Мушинкою архів Олександра Олеся, який у 2018 році поповнив фонди Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.
Микола Мушинка серед перших відкрив українське коріння відомого американського художника, одного із засновників поп-арту Енді Варголи (1928–1987). Також ми завдячуємо вченому віднайденням поховань багатьох відомих українців: командира УПА Степана Стебельського, дружини літературозавця Сергія Єфремова Онисі Дурдуківської, правника Станіслава Дністрянського.
Микола Мушинка – почесний доктор (Doctor honoris causa) Національного університету «Острозька академія», Дрогобицького державного педагогічного університету, Ужгородського національного університету. Він іноземний член НАН України, академік міжнародної Академії богословських наук, професор Українського вільного університету в Мюнхені.
Учений є також ініціатором проведення багатьох наукових україністичних конференцій, де його виступи завжди збирають велике коло зацікавлених. Микола Мушинка – автор близько 50 самостійних публікацій і понад 1000 наукових і науково-популярних статей.
Його працездатність викликає пошану, про що свідчить низка високих державних нагород, серед яких, зокрема, всеукраїнська літературна премія імені Зореслава (2016 рік), а також ювілейна медаль «25 років Незалежності України» (2017 рік).
Микола Мушинка – активний член українського життя на Пряшівщині. Він заснував і від 1990 року очолює Асоціацію україністів Словаччини, а також Наукове товариство імені Тараса Шевченка (засноване в 1994 році).
«Микола Мушинка – видатний словак і великий українець» – так характеризує вченого український етнолог Оксана Данилюк-Кульчицька. А журналіст Ярослав Шуркало говорить про Миколу Мушинку як про «найвидатнішого і найпродуктивнішого науковця-україніста у повоєнній Словаччині, який непохитно стоїть на українських позиціях».
У своїй книжці «Колеса крутяться» (Пряшів, 1998 рік) Микола Мушинка запрошує перейти стежками його життя. В день 85-ліття вченого цим запрошенням треба скористатись, щоб підтримати найвідомішого українця Словаччини на його дорозі.
