Правозахисники з М’янми закликають Україну запровадити ембарго на постачання зброї та розрірвати зв’язки з військовими М’янми, які захопили владу в країні у лютому цього року.
Правозахисна і розслідувальна анонімна група під назвою «Справедливість для М’янми» (Justice For Myanmar) опублікувала звіт, в якому стверджує, що «Україна продовжує передавати зброю військовим М’янми, незважаючи на нелегітимний переворот і масові вбивства, арешти та напади проти мирного населення».
У зв’язку з переворотом у М’янмі та подальшим жорстким придушенням протестів Європейський союз і Сполучені Штати запровадилисанкції проти офіційних осіб М’янми. Україна не запроваджувала санкцій чи ембарго на постачання зброї проти М’янми, незважаючи на те, що у червні 2021 року вона проголосувала за резолюцію Генеральної асамблеї ООН про припинення поставки зброї до М’янми.
«Справедливість для М’янми» закликає постачальників військової допомоги Україні, зокрема США, ЄС та Великобританію, «використати свої важелі впливу для забезпечення дотримання Україною міжнародного права та норм».
«Постачальники військової допомоги Україні, такі як США, ЄС та Велика Британія, повинні зараз використати свої важелі впливу, щоб припинити підтримку Україною військових М’янми та її відверте нехтування життями людей М’янми. Військова допомога має бути обумовлена тим, що Україна введе ембарго на озброєння проти М’янми, закриє їхній спільний завод та припинить усі військові зв’язки», – заявляє речник «Справедливості М’янми» Яданар Маун.
Група заявляє, що найбільшим торговцем українською зброєю в М’янмі є Аун Хлайн У, який є почесним консулом України в М’янмі. «Справедливість для М’янми» вважає, що Україна повинна усунути його з цієї посади.
Загалом у «Справедливості для М'янми» задокументовано 37 осіб, пов’язаних з 13 компаніями, які, на їхню думку, повинні бути санкціоновані за закупівлю зброї та відповідних матеріалів для військових М’янми.
У своєму розслідуванні група «Справедливість для М’янми» посилається на українську експортну звітну документацію та нещодавній витік документів, згідно з яким Україна з 2015 року постачає літаки, корабельні й танкові частини. Група стверджує, що також військовим М’янми і приватним торговцям зброєю були надіслані радари повітряного спостереження.
Остання партія, яку українська фірма «Мотор Січ» надіслала 31 травня 2021 року, – частини турбореактивних двигунів, і відбулася поставка тоді, коли авіація посилила авіаудари в районах етнічних меншин, мовиться у документі, який отримало Радіо Свобода.
Як зазначено у пресрелізі групи «Справедливість для М’янми», «особливе занепокоєння викликає спільний проєкт виробництва бронетранспортерів БТР-4, легких танків ММТ-40 і самохідних гаубиць 2СІУ за участю українських державних компаній «Укроборонпром» та «Укрспецекспорт» і дирекції оборонної промисловості армії М’янми».
Як стверджують представники групи, проєкт створює нові можливості для власного виробництва зброї у М’янмі, а «це обладнання підживлює воєнні злочини М’янми та злочини проти людяності, а також може забезпечити військових майбутнім джерелом доходу за рахунок експорту зброї».
15 лютого колишній посол Європейського союзу в М’янмі Крістіан Шмідт заявив, що військове командування М’янми використовує, в тому числі, українські бронетранспортери БТР-3 проти мирного населення.
Незалежна міжнародна місія ООН з виявлення фактів у М’янмі у 2019 році рекомендувала запровадити санкції проти цього заводу. Але Україна досі не виконала рекомендації Місії, мовиться у заяві групи. Там також зазначено, що «Укроборонпром» та «Укрспецекспорт» не відповіли на запитання групи щодо їхнього бізнесу з військовими М’янми та статусу спільного заводу.
У березні 2021 року, відповідаючи на запит Радіо Свобода, концерн «Укроборонпром» повідомив, що в першій половині 2020 року продав до М’янми товарів та послуг військового призначення на близько 3 мільйони доларів. Він уточнив, що йшлося про обладнання для виробництва корпусів легкоброньованої техніки, відповідні послуги, запчастини й комплектуючі, послуги з продовження ресурсу озброєння та військової техніки різних типів.
У відповіді, підписаній першим заступником генерального директора Романом Бондарем, мовиться, що «експорт товарів військового призначення здійснюється державними підприємствами-учасниками ДК «Укроборонпром» у суворій відповідності до вимог чинного законодавства та міжнародних зобов’язань України».
1 лютого військові в М’янмі відсторонили від влади цивільне керівництво держави й оголосили надзвичайний стан. Вони звинуватили представників уряду в маніпуляціях на парламентських виборах у листопаді 2020 року. Керівник владної партії М’янми «Національна ліга за демократію», глава МЗС і фактичний лідер країни Аун Сан Су Чжі та президент Він М’їн були заарештовані.
Після військового перевороту в М’янмі, який поклав край десятиліттю мирного розподілу влади між раніше всевладними військовими і демократично обраною владою, країна опинилася в стані хаосу. У боях між силовиками і супротивниками хунти були вбиті сотні демонстрантів, десятки тисяч стали біженцями.
