Інформація про те, що в Білорусі можуть дислокуватися тисячі російських бойовиків, з’явилася відразу після невдалої спроби власника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина влаштувати військовий заколот в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити компанію.

Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання, які підтримали Пригожина, мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь».

Олександр Лукашенко 27 червня повідомив, що Євген Пригожин прибув до Білорусі. А пізніше моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн» написав, що бізнес-джет Embraer 600 із бортовим номером RA-02795, яким, як стверджується, користується Пригожин, вилетів з військового аеродрому Мачулищі і направляється в бік РФ.

Білоруська служба Радіо Свобода спробувала з’ясувати, що стоїть за домовленостями Путіна і Лукашенка про те, що «вагнерівці за власним бажанням» можуть отаборитися на території Білорусі.

«Є паркан, все є»

Загальна кількість членів ПВК Євгена Пригожина оцінюється приблизно в 25 тисяч осіб. Цю ж цифру він сам озвучив під час подій 24 червня. Водночас невідомо, скільки бойовиків брали участь у повстанні. Називаються числа від тисяч до десятків тисяч. Інформація про те, що вони можуть переїхати на територію Білорусі, з’явилася в російських і українських ЗМІ в неділю, 25 червня. Деякі джерела навіть повідомляли про будівництво великого табору для їх розміщення під Осиповичами Могильовської області. Ці чутки прокоментував Олександр Лукашенко під час церемонії нагородження силовиків 27 червня.

«Ми поки жодних таборів не будуємо, – цитує його слова держагенція БелТА. – Але якщо вони хочуть, я так розумію, вони дивляться на окремі території, ми їх розмістимо. Поставте намети, будь ласка. Але поки вони в Луганську в своїх таборах. І як мені вчора сказав Пригожин, який телефонував, хтось із Міноборони підпише контракт із Шойгу... Вони хочуть поїхати до своїх сімей. Ну, будь ласка... Ми запропонували їм одну з покинутих частин. Будь ласка, паркан є, все є. Поставте намети. Ми допоможемо, чим зможемо».

За даними Міноборони Білорусі,на території країни діють близько 200 військових частин. На території більшості з них постійно дислокується кілька сотень військовослужбовців. Найбільша військова частина Міноборони Білорусі розташована в Печах Борисова: у навчальному центрі одночасно перебувають приблизно 4,5 тисячі військовослужбовців. Ще 200-250 військових частин на території Білорусі були ліквідовані в першій половині 1990-х років. Їхня власність і територія, як правило, залишаються у власності Міністерства оборони Білорусі. Стан цих частин невідомий.

Частина на 1500 осіб

27 червня кілька білоруських ЗМІ повідомили про ремонт колишньої військової частини в селі Цель Осиповицького району. Це близько 90 кілометрів від Мінська. Журналісти посилаються на розмови з місцевими жителями, які стурбовані можливою появою «вагнерівців» біля Осиповичів. Російські ЗМІ з посиланням на джерела повідомляли, що біля Осиповичів можуть дислокуватися бійці ПВК «Вагнер».

В Осиповичах справді ходять чутки про ремонт на території військової частини в Целі, підтвердив Білоруській службі Радіо Свобода місцевий житель.

«Ходять чутки, що там почали щось чистити, одну військову частину, відчищати», – каже співрозмовник. – Швидше за все, в селі Цель, але точно не знаю. Можливо, це місце готували для розміщення ядерної зброї. Загалом для чого там наводили лад».

Колишня військова частина, про яку йдеться, раніше належала ракетним військам. На її території дислокувалися приблизно 1500 солдатів.

«Свого часу наше містечко називали колискою ракетних військ Білорусі, — цитувало у 2020 році колишнього бійця частини в Целі офіційне видання адміністрації Лукашенка «Беларусь сегодня». – Військова частина була тут ще до війни, у 1936 році. За Радянського Союзу тут стояли на озброєнні грізні ракетні комплекси – тут дислокувалась ракетна дивізія з російського міста Клинці, потім наша білоруська ракетна бригада. Я приїхав сюди в далеких 1990-х роках. Разом з іншими солдатами та офіцерами, їхніми родинами – всього 1,5 тисячі осіб. Побудували для нас містечко: будинки, гуртожиток, клуб, магазин. Молоді було багато, місцева десятирічка працювала у дві зміни. Разом жили, разом святкували».

Зі згаданої публікації випливає, що військова інфраструктура в Целі збереглася донині: «кілька багатоповерхівок, оточених високими соснами, по периметру бетонний паркан».

За три кілометри від військової частини в селі Цель також розташоване військове містечко «Лапічі», яке належить 38-й дорожньо-мостовій бригаді Міноборони Білорусі, за 6 кілометрів – військова частина інженерних військ у Верейцях, а за 12 кілометрів – артилерійський полігон «Репище».

Що видно із супутника

За допомогою супутникового сервісу Planet.com Білоруська служба Радіо Свобода дослідила, як виглядав військовий об’єкт у Целі 27 та 17 червня.

На фото видно два дитячих майданчики. Той, що в північній частині, розміром 270 на 170 метрів. Той, що у східній частині, має розміри 200 на 160 метрів. На цих сайтах можна побачити об’єкти, які періодично повторюються.

Це може бути скупчення наметів однакового розміру (як у російському військовому таборі на території Обуз-Лісновського полігону) або великогабаритної техніки.

Експерт: будують типовий військовий табір, але навряд чи для «вагнерівців»

Український військовий експерт і аналітик Олег Жданов у коментарі Білоруській службі Радіо Свобода висловив думку, що говорити про підготовку майданчика під Осиповичами саме для «вагнерівців» поки що зарано. «Минуло дуже мало часу, щоб почати будувати табір саме для «вагнерівців» – це нереально», – припускає Жданов.

За словами експерта, на супутникових знімках видно будівництво типового військового містечка. Цілком ймовірно, що зараз будівельники переходять від наметового містечка до модульних будівель. Модулі вже видно на зображеннях.

Олег Жданов звертає увагу на те, що в Осиповичах (приблизно 30 км від Целі) є військовий полігон, де готують російських призовників для відправки в Україну. Те, що будують у Целі, може бути розширенням майданчика для навчання російських мобілізованих.

«Я не виключаю, що завтра можуть туди завезти найманців «Вагнера». Але чи дозволить Путін Лукашенку готувати фахівців для «Вагнера» на своїй території, маючи до них доступ? Справа в тому, що «вагнерівці» займаються охороною спецоб’єктів по всій Африці – ЦАР, Лівія, Чад. Там охороняють золоті копальні, алмазні копальні, склади із золотом, алмазами, а також готівкою, так званою «чорною готівкою». Очевидно, що КДБ Білорусі буде вербувати «вагнерівців» на своїй території. Я навіть не сумніваюся, що Лукашенко намагається влізти у «вагнерівський бізнес». Але чи дозволить йому це зробити Путін?» – вважає експерт.

За словами Олега Жданова, «Вагнер» зараз проводить чистку у своїх лавах, російська влада змінює керівництво організації, щоб максимально усунути Пригожина.

«Я взагалі сумніваюся, що Герасимов (начальник Генштабу РФ – ред.) випустить хоч одного бойовика з Росії. Зараз у нього все на обліку, кадрів не вистачає, щоб відтворити втрати. В результаті хтось може підписати контракт з Міноборони Росії, хтось буде покараний як організатор заколоту і сидітиме, за словами Патрушева, «до кінця своїх днів». Мені здається, що Росія навіть п’ять тисяч не відпустить до Білорусі», – сказав військовий експерт в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода.

Олег Жданов вважає, що найближчим часом у Білорусі може з’явитися центр підготовки військових ПВК «Вагнер», які братимуть участь у бойових діях на території третіх країн.

Ні сам Євген Пригожин, ні інші командири ПВК «Вагнера» жодним чином не коментують можливе розміщення на території Білорусі. Вранці 28 червня, за даними Flightradar24.com, літак Пригожина вилетів з військового аеродрому Мачулищі в напрямку Росії. Чи був на борту керівник ПВК «Вагнер», достеменно невідомо. Підтвердженої інформації про те, що після «походу» в Росії хтось із бойовиків ПВК «Вагнер» приїхав до Білорусі, немає.