Українська комедія тепер не буде асоціюватись зі «Скаженим весіллям» чи фільмами кіностудії «Квартал 95». Комедія Антоніо Лукіча «Мої думки тихі» демонструє гумор нової генерації – інтелігентний, самокритичний та незлий.
Це не дивно, адже самому режисерові 27 років, і це його дебют у повнометражному кіно. Його роботу вже встигли відзначити спеціальною премією журі на 54-му міжнародному фестивалі у Карлових Варах, а у соціальних мережах стрічку вже називають одним із найважливіших українських фільмів 2020 року.
«Мої думки тихі» розповідає про звукорежисера і музиканта Вадима, який, зазнавши безлічі невдач у роботі й особистому житті, отримує шанс розпочати все спочатку.
Канадська компанія пропонує йому записати звуки українських тварин Закарпаття. Для нього це – шанс покинути Україну і вирушити до Канади. Але головним супутником у новій роботі Вадима раптово стає людина, яка для цього аж ніяк не годиться, – його мати.
Фільм не побудований на товстих жартах з елементами расизму, ксенофобії й сексизму. Цей фільм про життя – про батьків і дітей, про самотність, про боротьбу дорослості й дитинства.
У принципі, там майже немає жартів. Він смішний, бо про життя ‒ про найкумедніші його прояви. І багато глядачів вже відзначили, що найсмішніші моменти стрічки можна зустрічати фразою «о, це точно так, як у мене було».
Що пишуть про стрічку глядачі?
Письменник Андрій Курков поділився власним захопленням від стрічки: «Хотілось крикнути цій молодій і жвавій команді: «Ви хоча б розумієте, що ви зняли?». Звісно ж, розумію. Тому й не крикнув».
Актриса дубляжу Анна Чиж відзначила особливе почуття гумору, притаманне стрічці: «Ви знаєте, це реальний кайф – сміятися саме з українського кіно, де всі свої – і характери, і місця, і ситуації, і типажі. Де драматизм героя такий близький та зрозумілий, що сльози просто печуть щоки».
Журналіст Єгор Шуміхін також відзначив гумор у фільмі: «І під гумором я маю на увазі не «пердушки», які викликають тільки тваринний регіт, а класно підмічені моменти з нашого життя, без особливих гіпербол, що викликають дитячу радість, бо ти розумієш, що у тебе така ж фігня».
Режисерка Марина Степанська також призналась у коханні стрічці: «Це такий фільм, де кожен знайде жарт для себе й про себе».
Письменниця Оксана Забужко заявила про появу нової генерації в українському кінематографі – «уже не з прошивкою московського серіального конвеєра в мозку, а з живим чуттям і потребою власної мови».
Колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун поділилась фото з виконавицею головної ролі у фільмі Ірмою Вітовською-Ванцою.
Письменник Андрій Бондар поділився приємним здивуванням від реакції на фільм: «Люди, я не чув таких тривалих оплесків на українських фільмах, ніколи. Не просто давно не чув, а ніколи».
Режисер і колишній політв’язень Олег Сенцов похвалив стрічку, але й натякнув на деякі слабкі моменти: «Не можу пригадати інших вдалих українських комедій: веселих і нетупих. Цей фільм, незважаючи на деякі проблеми в драматургії та підрозваленості, дуже чистий і чесний».
Більше про новини українського кінематографу читайте у нашому телеграм-каналі «Українське кіно».
