21 вересня у Росії стартувала так звана часткова мобілізація – відповідний указ видав президент Володимир Путін. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу пояснив, що в російську армію планують залучити 300 тисяч резервістів. Строковиків обіцяють на війну не відправляти, а лише людей з бойовим досвідом і військовою спеціальністю. Згодом російські ЗМІ повідомили про ймовірну мобілізацію до мільйона людей, у Кремлі цю інформацію заперечують. Чому Путін все ж таки пішов на мобілізацію і чи має на такі виклики реагувати Україна. На ці запитання в коментарі Радіо Свобода відповів військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан.
– Чому президент Росії Путін зважився на мобілізацію?
Путін і весь Генштаб чудово бачать, що найближчим часом у них щонайменше половина військ буде небоєздатною
– Війна – це математика. Ті формули, за якими вираховується постачання сил і засобів для ведення бойових дій, ці формули і цифри чудово знають генерали російського Генштабу. Вони доповідають військово-політичному керівництву, відповідно до цих цифр, і Путін, і весь Генштаб чудово бачать, що найближчим часом у них щонайменше половина військ буде не боєздатною. Чому? Тому що ми відпрацьовуємо десь роту на день, десь за пять днів відмінусовуємо батальйон. Ця кількість особового складу, яка випадає, а це не тільки «двохсоті», а ще й «трьохсоті», тобто можна говорити, що протягом тижня близько тисячі російських військових уже не можуть виконувати свої бойові завдання. Всі ці цифри, звісно, прораховуються.
Людей, які зараз воюють на території України, їх зробили заручниками контрактів
Плюс ще одна проблема, з якою стикнулися росіяни – завершуються щонайменше у третини тих військових, які зараз перебувають на території України, контракти. Практично ніхто їх не збирається продовжувати. А це третина війська, яка одночасно просто може піти з поля бою. Тому для того, щоб цю частину втримати, було ухвалене рішення, до речі, воно йде четвертим пунктом в указі про часткову мобілізацію, про продовження всіх контрактів до кінця цієї мобілізації. Тобто цих людей, які зараз воюють на території України, їх зробили заручниками контрактів, і вони тепер вже не можуть піти з війни до завершення цієї мобілізації. Путін таким чином вирішив свою проблему – залишив людей, які зараз служать за контрактом, і почав мобілізацію, принаймні пробує почати.
– Міністр оборони Росії Сергій Шойгу озвучив цифру у 300 тисяч резервістів. Сказав, що це будуть люди з бойовим досвідом і військовою спеціальністю. Як швидко ці мобілізовані можуть опинитися на фронті, чи вплинуть вони на ситуацію на фронті і чи є можливість у Росії їх підготувати?
Поставити у стрій таку кількість людей просто нереально за той час, який їм потрібен
– Загальний мобілізаційний ресурс Росії – близько 15-18 мільйонів людей (Шойгу заявив про 25 мільйонів – ред.). Якщо буде оголошена загальна мобілізація, то в принципі від 18 до 60 років вони можуть поставити в стрій десь до 15 мільйонів людей. Гіпотетично. А 300 тисяч – це реальна цифра тих резервістів, які придатні до проходження служби. Це резервісти, які колись служили, зараз перебувають в запасі. В принципі це реальна цифра, виходячи з того складу, який має Генштаб РФ. Можливо, навіть максимальна цифра.
Але поставити у стрій таку кількість людей просто нереально за той час, який їм потрібен. Їм уже через місяць не вистачатиме людей, причому десятків тисяч не вистачатиме. Вони просто не встигають. Реально поставити 300 тисяч людей в стрій можна протягом пів року. Перші випуски будуть десь місяця через три, далі протягом трьох місяців можна ще якось мобілізувати. Але ж десь треба знайти для цього зброю і техніку. У росіян цього не так вже й багато. 300 тисяч одягнути, взути, озброїти – навіть для Росії це проблематично. Вони виснажилися на цій війні, тому їм доведеться знову це все виробити.
За 2-3 місяці українські війська вирішать більшу частину проблем
Зрозуміло, що в цьому наказі є завдання запустити оборонну промисловість на виконання держзамовлення, але, знову ж таки, щоб запустити оборонку, потрібно рік, а можливо, й роки. Тим більше, що за 2-3 місяці українські війська вирішать більшу частину проблем з тим російським військом, яке зараз перебуває на українській території. Росія просто не встигне. Путін вже спізнився. Те, що вони зараз роблять, їм потрібно було робити щонайменше пів року тому. А реально – рік тому.
– Україні теж доведеться збільшувати чисельність військ, теж проводити якусь додаткову мобілізацію?
– Ми воюємо зараз уже критеріями XXI століття – технологіями. Для технологічних війн неважлива кількість противника, а важливий технічний стан твоєї армії і того обладнання, яким володіє твоє військо. Одного пакета з HIMARS вистачить для того, щоб відправити на той світ тисячу солдатів, якщо вони перебуватимуть в одному місці. Я не думаю, що українцям і українському Генштабу варто реагувати на такі дії росіян. Вони воюють методами минулого тисячоліття. Та формула, яка була в минулому тисячолітті – кількість є якістю, – зараз вже не працює. Якість – це технології, а технологій росіянам бракує.
Я не думаю, що Генштаб ЗСУ якось відреагує, а тим більше нарощуванням українських військ. Зараз достатньо складу українських військ, щоб виконувати ті завдання, які стоять, і за 2-3 місяці вони будуть виконані. До нового року, я думаю, ми вийдемо на кордони 1991 року.
– Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що ЗСУ втратили близько 100 тисяч військових (поранені і загиблі). Натомість Росія, за даними Шойгу, втратила 5937 військових. Що ви можете сказати про ці цифри?
Російські втрати – 150 тисяч людей
– Виходячи з тієї кількості загиблих і, ймовірно, загиблих, з тієї кількості втраченої техніки і складів, можна говорити, що Росія втратила близько 50 тисяч вбитими. Ця цифра навіть дещо занижена, вона не враховує декілька позицій – не враховуються так звані приватні військові компанії, не враховуються мобілізовані з «ЛДНР». Плюс санітарні втрати. Можна говорити про 150 тисяч – це те, що українські війська вибили з робочого режиму російської армії.
А щодо українських втрат, я, все ж таки, довіряю нашому главкому. Він назвав цифру безповоротних втрат українських військ у 10 тисяч (начальник Генштабу ЗСУ Валерій Залужний говорив про майже 9 тисяч загиблих – ред.) Близько 30 тисяч, а можливо, і 50 тисяч – це «трьохсоті», але це санітарні втрати, які інколи повертаються назад.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
