16-17 травня 2024 року президент Росії Володимир Путін перебував із державним візитом у Китаї. Напередодні візиту в інтерв’ю китайському агентству «Сіньхуа» він заявив, що Кремль готовий почати переговори щодо України за певних умов. Путін заявив, що Росія начебто відкрита до діалогу, але «такі перемовини повинні враховувати інтереси всіх країн, які беруть участь у конфлікті, включно з Росією». Що ж сховане за лаштунками візиту Путіна до Китаю? Як ця зустріч може вплинути на війну Росії проти України та майбутнє усього світу?
Візит очільника Кремля до Сі Цзіньпіна привернув до себе багато уваги, але був малорезультативним. Під час зустрічі Путіна з китайським колегою у Пекіні було багато помпезності і пишноти, оскільки обидва лідери прагнули продемонструвати, що їхнє партнерство міцнішає, незважаючи на постійний тиск Заходу, в основному американський.
Чого Путін хотів від Сі?
Приклад цього спільного зв'язку була продемонстрована, коли і Сі і Путін націлилися на Сполучені Штати Америки як на загрозу світовому порядку і вихваляли те, що може запропонувати їхній спільний авторитарний світогляд.
У своїй спільній заяві вони наголосили, що Вашингтон проводить політику «подвійного стримування», спрямовану на Росію і Китай, і «гегемоністську» поведінку. На противагу цьому Путін заявив, що китайсько-російські відносини є «одним з головних стабілізаційних факторів на міжнародній арені».
Окрім стратегічної риторики, Сі та Путін також заявили, що вони обговорювали війну в Україні під час своєї офіційної зустрічі, а пізніше під час державної вечері та неофіційних переговорів разом.
Що лишилося за лаштунками візиту?
Неофіційною темою цього візиту було поглиблення оборонних зв'язків і пошук нових шляхів обходу американських санкцій і торговельних обмежень з метою продовження підживлення російської військової машини.
Путін приземлився у Пекіні з величезною командою радників, міністрів і бізнес-лідерів, включно з новопризначеним міністром оборони Андрієм Бєлоусовим.
Багато аналітиків розцінили це як частину зусиль, спрямованих на побудову більш тісних відносин між високопоставленими китайськими й російськими чиновниками, а також як ознаку того, що Путін переводить економіку Росії на воєнні рейки.
Різні аналізи китайських митних даних показують, що у 2023 році близько 90 відсотків «пріоритетних» товарів подвійного призначення, які використовуються у російському виробництві зброї, були імпортовані з Китаю.
Але дані за лютий, березень і квітень 2024 року показали, що цей же експорт до Росії скорочується, як повідомляється, через побоювання китайських банків, що вони можуть постраждати від вторинних санкцій з боку Сполучених Штатів.
Чому це важливо?
Складно сказати, як насправді виглядали перемовини між президентами РФ та Китаю, але очевидно, що, попри всі розмови про «вічну дружбу», у цього партнерства «без обмежень» все ж є певні межі.
Пекін поки що провів червону лінію щодо надання Росії збройної допомоги для її війни, а переговори щодо газопроводу «Сила Сибіру-2» до Китаю, як вважається, стають все більш напруженими й прогрес у них не надто помітний.
Навіть офіційні державні інформаційні агентства обох країн під час висвітленні подій визнали, що Пекін і Москва є непростими партнерами, чиї погляди далеко не завжди збігаються.
Але все ж здається очевидним, що Сі й Путін хочуть закласти фундамент для партнерства, яке може пережити їх самих. Путін використав свій другий день, щоб відвідати Харбін, місто на північному сході Китаю, колись відоме як «маленька Москва», яке має глибокі культурні та історичні зв'язки з Росією і де Путін зіграв на міцних зв'язках між двома країнами.
Сі також взяв подібну ноту, виступаючи поруч з Путіним у Пекіні, де він заявив, що Китай готовий «зміцнювати дружбу між двома народами на майбутні покоління».
Форум