Уряд України зацікавлений у девальвації національної валюти, оскільки цьогорічний бюджет держави розрахований з курсу 29,5 гривні за 1 один долар. Наразі бюджет недоотримує кошти, але Національний банк України поки не змінює своєї політики. Попри зміну керівництва НБУ монетарна політика в державі поки лишається незмінною, переконують фахівці. Вони зауважують, що це забезпечує стабільність гривні, але стримує розвиток економіки.

Національний банк України під керівництвом нового голови наразі демонструє незалежну монетарну політику. Рішення Кирила Шевченка не свідчать про політичний чи будь який інший тиск на нього. Так ситуацію після зміни голови НБУ оцінює виконавчий директор «Економінчого дискусійного клубу» Олег Пендзин. Серед іншого це видно з курсу гривні, наводить приклад експерт.

«З точки зору уряду, зараз потрібні інфляція 9 відсотків і курс 29,5. Це показники, закладені у Державний бюджет на 2020 рік. Кожен день менших цифр (3 відсотки інфляції і курс 27,5) призводять до збитків державного бюджету, до недоотримання податків. За перший квартал цього року 35 мільярдів гривень бюджет недоотримав податків. Як би була повністю політично залежна фігура (на чолі НБУ – ред.), то перше, що вона би зробила – опустила би курс до 29,5. Якби були ознаки заангажованості, то ми би побачили швидке сповзання курсу до контрольних відміток, встановлених у Державному бюджеті. Але цього не відбулося», – каже Пендзин.

Попри всі заяви про виключно ринковий спосіб формування курсу гривні, не варто забувати, що НБУ одночасно є і регулятором, і учасником валютного ринку в Україні. Тому за бажання, Нацбанк може стимулювати як зростання так і зниження курсу гривні, зауважує Олег Пендзин. Водночас експерт нагадує, що розвиток економіки забезпечує не стабільність національної валюти.

«НБУ проводить достатньо незалежну політику, але не зовсім таку, якої очікує бізнес. Це стосується і ставки рефінансування НБУ. Кирило Шевченко вже мав можливість знизити її до 5 відсотків, але лишив її на тому ж рівні, що була при Смолії – 6 відсотків. При тому, що рівень інфляції у нас – 3 відсотки. З точки зору керівництва НБУ насичення економіки дешевими кредитами – це не є механізмом для України. Але це ще одна ознака незаангажованості Шевченка на чолі НБУ», – вважає виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу».

Незалежність НБУ є значущим критерієм для продовження співпраці з МВФ. Наразі з боку фінансового донора не прозвучало жодних заяв щодо ускладнень у співпраці з Україною, зауважує Олег Пендзин. Наступний транш держава отримає після представлення у Верховній Радіо проекту бюджету на 2021 рік. Звісно, якщо у ньому будуть макроекономічні показники записані у меморандумі з МВФ, припускає експерт.

Чи доведеться друкувати гроші?

Але нинішню ситуацію можна трактувати і як вичікувальну позицію з боку МВФ. Новий керівник Нацбанку ще не отримав такої довіри як попередник, вважає інвестиційний банкір Сергій Фурса. Крім того, на думку експерта, немає ніяких гарантій, що НБУ і надалі дотримуватиметься монетарної політики, яку схвалює МВФ.

«Економіка каже, що гривня має залишатися стабільною, ситуація для цього достатньо сприятлива. Водночас є ризики зміни політики, ризики того, що ми втратимо співпрацю з Міжнародним валютним фондом, зараз її можна вважати замороженою. Це дає теоретичні можливості передбачити, що нам доведеться друкувати гроші цього року, досить активно. А це може призвести до девальвації гривні. Тобто найближчим часом курс лишатиметься стабільним, а надалі все залежатиме від змін політики і чи буде співпраця з міжнародними партнерами», – припускає Фурса.

Вже змінюються заступники голови Нацбанку України, далі істотно може змінитися склад правління. Це додає голові НБУ важелів впливу і лише через пів року можна буде побачити його справжню політику, вважає Сергій Фурса.

Кредити для бізнесу

Для того, щоб наважитися піти проти рекомендацій МВФ, треба мати надвисокий рівень професійності та власну стратегію. Але саме цього не вистачає нинішній команді, яка очолює Національний банк, вважає колишній заступник голови НБУ Олександр Савченко. Відтак, на його думку, стратегія Нацбанку в цілому і його голови Кирила Шевченка і надалі вписуватиметься у стратегію Міжнародного валютного фонду.

«Для економіки, насправді, це не дуже добре. Поради МВФ базові та уніфіковані для всіх економік перехідних, вони досить стандартні, радять тримати жорстку монетарну політику та виконувати інші базові досить примітивні процедури. Але якщо ми хочемо тримати дуже низьку інфляцію, що, на мою думку, помилково, то і курс гривні буде стабільний. Але облікова ставка втричі вища за інфляцію. Це добре для курсу, але погано для економіки. Тут питання у стратегії Нацбанку. Якщо стратегія тримати курс, то можна взагалі зупинити виробництво, тоді курс буде стабільним доки люди не проїдять всі долари. Якщо у НБУ будуть слідувати настановам МВФ, то курс гривні не вийде за відмітку 30 гривень за долар до кінця року. Якщо почнуть підтримувати забаганки президента чи уряду, то буде трошки більша інфляція», – говорить Савченко.

НБУ має проводити більш активну монетарну політику та підтримати національну економіку, здешевивши кредити для бізнесу, уточнює Олександр Савченко.

Довіра на 1,2 мільярда євро

Але міжнародні фінансові партнери України все ж наполягають на незмінності політики Національного банку України. Серед іншого, це було однією з умов отримання макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 1,2 мільярда євро. А підписання відповідного меморандуму означає, що робота нового керівництва НБУ задовольняє міжнародних партнерів, принаймні, на сьогоднішній день, зауважує економічний експерт «Фонду суспільної безпеки» Юрій Гаврилечко.

«Незалежність НБУ означає лише те, що ні уряд, ні парламент не можуть йому диктувати, коли друкувати та як проводити роботу зі збереження стабільності національної валюти. Негативні прогнози поки не справдилися, що буде робити Шевченко на посаді, давайте подивимося, коли будуть змінені усі заступники, зміниться правління», – каже Гаврилечко.

Кирило Шевченко був призначений головою Національного банку України 16 липня 2020 року. До цього він працював головою правління АБ «Укргазбанк».

За поданням Кирила Шевченка 22 липня цього року Рада Національного банку у призначила заступником голови НБУ Юрія Гелетія, а 7 серпня призначила заступником голови НБУ Олексія Шабана.