Голова Харківської ОВДА Олег Синєгубов в ефірі телемарафону 9 січня повідомив, що армія Росії знову відновила штурм Синьківки – невеликого села на підступах до більшого Куп’янська.
До цього, розповів чиновник, на цій ділянці фронту було певне затишшя – очевидно, через складні погодні умови та шкоду, якої Сили оборони завдали російським військам. За словами Синєгубова, атаки армії РФ йдуть хвилями – що передбачувано для ЗСУ, і їх без проблем вдається відбити.
4 січня британське видання The Telegraph повідомило, що російські війська можуть розпочати «широкомасштабний наступ» у Харківській області вже 15 січня. В українському ГУРі підтвердили, що спостерігають накопичення сил та засобів армії агресора на цьому напрямку, проте не можуть підтвердити дату початку великого штурму.
За оцінками американського Інституту вивчення війни, війська під Синьківкою «менш деградовані», ніж на інших ділянках російсько-українського фронту. Хоча, на думку аналітиків, якщо вони й підуть уперед тут, то навряд чи зможуть розпочати великий наступ у всій області.
Вони вважають, що Кремль поспішає захопити плацдарм на схід від річки Оскол цієї зими – щоб загрожувати вільній частині Донецької області з півночі.
Синьківку Росія атакує вже кілька місяців – за словами командувача оборони напрямку Олександра Сирського, ситуація там залишається складною.
«Інтенсивні бойові дії на цьому напрямку розпочалися в жовтні 2023 року, і відтоді тут ні на день не вщухає жорстка боротьба. Противник щодня штурмує населені пункти, обстрілює їх з артилерії та використовує авіацію. Зараз штурми наших позицій ворог здійснює в районі Синьківки з метою подальшого блокування Куп’янська», – зазначив Сирський.
Головні питання випуску:
Чи почався «широкомасштабний наступ» Росії на Куп’янськ і чи можливий він взагалі?
Чим загрожує для міста втрата ЗСУ воріт до міста – Синьківки?
І наскільки реальні плани Росії цієї зими?
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
