ПРАГА – Сказати, що чехи люблять театр, означає майже нічого не сказати. Чехи свій театр обожнюють. Переступивши поріг театру, одразу від першої миті вони стають учасниками дива на сцені, вони з ним співпереживають, тамують подих, чекають моменту, коли дійство їм дасть можливість засміятись і робитимуть це щиро, завзято, адже це їхній театр, їхня вистава, їхні актори. Не можна собі уявити, щоб у театрі не вимкнули мобільники, чи в кінці дійства замість аплодисментів акторам глядачі наввипередки побігли в гардероб. Чехи добре знають своїх акторів, режисерів, драматургів, словом, театр для чеха – це близький товариш, співжиття з яким приносить радість, задоволення, духовний спокій і так потібну зараз рівновагу.
Коли на початку минулого року для запобігання епідемії коронавірусу влада серед перших закрила театри, всіх схвилювала одна подія: закуплені на театральні вистави квитки більшість чехів не повернула до каси, а залишила у себе, щоб підтримати театр. Вже другий рік між театром і глядачами діє неписаний договір: один другому допомагають, адже один без другого жити не можуть.
В умовах кризи театральні вистави-онлайн сьогодні вже нікого не дивують, хоча початки оптимізму не додавали. Також велику кількість концертів та інших програм «живого» мистецтва транслюють різні телеканали. Особливо важливу роль в цьому ТБ-потоці займає канал TV Art, програми якого звернені до різних галузей мистецтва, літератури, архітектури.
У часи зачинених театрів у пошуках глядача народився в Празі «Театр за вітриною». Великі вітрини крамниць перетворилися на сцену, де грають актори, які втратили роботу, а перед вітринами в цьому їм допомагають натхненні глядачі.
Але не лише празькі театри за умов епідемії не переривають діалог зі своїм глядачем. Наприклад, актори Театру в місті Злін грають під відкритим небом, а ще театр виступив із ініціативою – «Маєте улюблених акторів? Запросіть їх на урок!». Інтерес до ініціативи з боку шкіл і гімназій дуже великий. Відомі актори в класі грають, виступають з лекціями, розповідають історії, а на другому боці їхні глядачі – учні онлайн, одягнені по-святковому, адже вони в театрі!
Культура в часи карантину – це своєрідний іспит
У період коронавірусної кризи в Чехії також музейні експозиції й навіть вернісажі можна оглядати онлайн, багату і різноманітну програму підготував для своїх відвідувачів, наприклад, Національний музей у Празі. Цікаву програму – «Галерея без глядачів: про кохання в DOXі» – підготувала відома празька приватна галерея DOX.
Культура в часи карантину – це своєрідний іспит на популярність, на правду, яку несе тільки справжнє мистецтво. Чеське мистецтво – театральне, музичне, образотворче з тисячами своїх прихильників цей іспит складає успішно, і здається, що з кризи вийде багатшим і цікавішим.
Важливо, що культуру в умовах кризи активно підтримує Міністерство культури Чехії. Міністр культури Любомир Заоралек відстояв рішення уряду про додаткове фінансування сфери культури в розмірі 1 мільярда чеських крон – в перерахунку 47 мільйонів доларів. За його словами, акторів закритих театрів потрібно підтримати, потрібно знати план заходів, але «культура не мала б бути останньою». Державна дотація має допомогти, в тому числі, і книжковому ринку, особливо невеликим видавництвам і книгарням, а це в свою чергу втримає від зростання ціни на книжки.
Більше читають, купують більше книжок
Криза в часи епідемії змінила в житті чехів усе. Карантин закрив вдома мільйони людей, їхній стиль життя з дня на день змінився. Закриті театри, установи культури, бібліотеки інспірували чехів шукати нові форми культурного, мистецького життя.
Фахівці звертають увагу і на такий результат кризи: чехи почали більше читати, купувати більше книжок, частіше онлайн відвідувати антикваріати, дивитись «живі» концерти на ютубі, трансляції у ділянці культури. Словом, як свого часу зауважив Герні Кіссінджер, у чехів «наступними тяжнями кризи не може бути, мій (їхній) щоденник вже заповнений!»
