На початку грудня у російському місті Воронеж, що неподалік від українського кордону, з’явилися великі білборди, які запрошували місцевих жителів на безкоштовну вечірку. Святкуватимуть день народження Йосипа Сталіна. Не всі в місті з близько одного мільйона, однак, втішаються запрошенням відсвяткувати 140-й день народження диктатора, який спричинив переслідування та вбивства мільйонів власних громадян, коли він правив Радянським Союзом з 1924 року до своєї смерті у 1953 році. Святкування, яке організовує місцеве відділення Комуністичної партії, відбувається на тлі реабілітації Сталіна, переоцінки його діяльності в позитивний бік та перетворення його образу на зразок для наслідування.
На десяти великих білбордах розміщений канонічний суворий портрет Сталіна в уніформі на тлі радянського серпа і молота з гаслом «140-річчя лідера великої держави».
«Запрошуємо вас на урочисте зібрання 21 грудня о 13:00 у Будинку актора», – мовиться на рекламних щитах.
Офіційна група Комуністичної партії Російської Федерації (КПРФ) у мережі «ВКонтакте» привітала ініціативу Воронежа щодо підготовки до ювілею Йосипа Сталіна і показала фотографії білбордів на вулицях міста, що є столицею російського регіону Чорнозем’я. Повідомлення викликало сотні коментаторів від інших гілок Компартії із закликами наслідувати цей приклад.
Але і без цих закликів комуністи в інших містах Росії також планують заходи, присвячені Дню народження Сталіна. На початку цього місяця бібліотека у південному місті Ставрополь перенесла заплановане на 11 грудня відзначення дня народження Олександра Солженіцина, російського письменника, Нобелівського лауреата, автора художньо-історичної книжки «Архіпелаг ГУЛАГ» та інших творів, що викривали злочини Сталіна. Замість того, щоб згадувати Солженіцина, того дня місцеві комуністи провели в бібліотеці один із серії заходів, присвячених ювілею Сталіна.
Якщо вам не подобається Сталін, не приходьте і не слухайтеВіктор Лозовий
Чиновник Комуністичної партії у Ставрополі Віктор Лозовий, якого цитували місцеві ЗМІ, говорив, що це було «виключно історичною подією без транспарантів чи прапорів Комуністичної партії».
«Якщо вам не подобається Сталін, – сказав він, – не приходьте і не слухайте».
«Чому ми не розмістимо такі рекламні щити в Москві?» – запитує інший коментатор.
«А чому це тільки у Воронежі?» – запитує інший.
Місцевий секретар Комуністичної партії Сергій Рудаков захищав білборди у коментарях «Коммерсанту», говорячи про те, що це є частина історії країни, яку потрібно пам’ятати.
«Ми хотіли нагадати жителям міста про цю круглу річницю та запросили їх на урочисті збори, – сказав він. Нам потрібно відзначити важливі [історичні] дати».
Активісти, які прагнуть зберегти пам’ять про жертв Сталіна та зробити так, щоб історія не повторювалася, говорять про те, що репутація Сталіна поступово реабілітується в Росії за часів президента Володимира Путіна. При цьому державні ЗМІ та чиновники часто представляють диктатора як «ефективного керівника», завдяки якому вдалося перемогти нацистську Німеччину.
У багатьох містах по всій Росії, як правило, з ініціативи місцевих осередків Комуністичної партії з’явилися різні пам’ятники Сталіну.
Але не всім у Росії подобаються ці плани широкого святкування дня народження диктатора. Проти запланованих урочистостей у Будинку актора Воронежа виступили активісти, переважно представники театральної та культурної спільноти, які ведуть збір підписів під відкритим онлайн-листом.
«Сталін став джерелом розбрату всередині російської нації, причиною постійних суперечок і міжусобиць, – йдеться у листі. – Ми стоїмо на стороні тих, хто засуджує його як тирана і хто реабілітував жертв його репресій. Ми не бачимо моральної можливості спокійно спостерігати, як вшановують у стінах культурного центру людину, чиї справи принесли так багато горя нашому народу».
Лист з’явився з ініціативи Бориса Алексеєва, художнього керівника Нікітінського театру міста. 12 грудня щоденник «Коммерсант» повідомив, що до цього часу його підписали близько 1000 людей.
Комуністи у Воронежі розпочали подібну кампанію 10 років тому, намагаючись відзначити 130-річчя Сталіна. Однак білборди тоді були зняті через кілька днів після публічного обурення. Воронезький комуніст Рудаков заявив, що воно було «насамперед ініційоване з-за кордону».
Воронезький муніципальний депутат від Комуністичної партії Андрій Померанцев розповів агентству новин Regnum, що він був дуже здивований скандалом.
Що взагалі зі Сталіним не так?
«Ми плануємо розпочати з розповіді про історичну особистість Йосипа Сталіна, – сказав він. – Тоді відбудеться музично-танцювальна презентація. Ми живемо в демократичній країні. І кожен може висловити свою думку».
«Що взагалі зі Сталіним не так?» – запитує Померанцев.
За Путіна відроджується культ Сталіна
Критики ж кампанії з реабілітації Сталіна наголошують, що йдеться саме про відродження радянського культу, а не про історичну особу, і вказують на те, що комуністи планують святкувати 140-й ювілей свого вождя 21 грудня, що вважався його офіційною датою народження, хоча пізніше вчені встановили, що насправді Сталін народився не 21 грудня 1879 року, а 18 грудня 1878 року.
За Сталіна мільйони людей були страчені, відправлені до трудових таборів або помирали з голоду, викликаного примусовою колективізацією. Голодомор, в результаті якого в Україні загинули щонайменше 4 мільйони людей, в Росії не визнають злочином, як і не визнають злочином масові депортації під час Другої світової війни цілих етнічних груп, серед яких були кримські татари.
Як повідомляє Український інститут національної пам’яті, лише за два роки Великого терору (1937–1938) на території УРСР засудили 198 918 осіб, дві третини з них розстріляли. Тих, кому залишили життя, відправили до в’язниць та таборів. Лише 0,3% були звільнені.
Одночасно з відродженням культу Сталіна в Росії відбуваються переслідування дослідників, які викривають злочини системи, яку він створив і очолив.
Вже декілька років відбувається судове переслідування дослідника Юрія Дмитрієва з товариства «Меморіал», який знайшов місце масових поховань жертв репресій 1937–1938 років в урочищі Сандармох. Його колеги-правозахисники говорять, що особливу лють спадкоємців сталінських каральних органів викликала публікація списків катів, що власноручно вбивали сотні людей до річниці «Жовтневої революції». Серед загиблих у Сандармосі – 1111 в’язнів Соловецького етапу, серед яких майже 300 видатних українців.
