Одна з найбільших російських транспортних груп – «АнРуссТранс» – майже 20 років на ринку перевезень, співпрацює з державними відомствами і великими приватними компаніями. Але ні про групу, ні про її власника Олександра Анненкова широкому загалові майже нічого не відомо. Як з’ясувалося в перебігу розслідування телеканалу «Настоящее время» і російського громадського антикорупційного проєкту «Муніципальний сканер», частина компаній, пов’язаних із Анненковим, брала участь в анексії Криму і працювала на півострові, порушуючи європейські санкції. На запитання журналістів влади України і Кіпру по суті не відповіли.
Інші матеріали розслідування перелічені у статті:
Наприкінці зими 2014 року на керченській переправі «Крим – Кавказ» з’явилися люди у військовій формі без прикметних знаків. Це зараз вони відомі як «зелені чоловічки» або, за версією російських продержавних видань, «ввічливі люди». Протягом наступних тижнів півострів заповнить військова й цивільна техніка, а Росія анексує Крим.
Значну частину техніки і військових перекидали на півострів із Росії поромами великої транспортної групи «АнРуссТранс». Її кінцеві бенефіціари – колишній заступник міністра шляхів сполучення Росії Олександр Анненков і його родина.
Про самого колишнього чиновника і його родичів не відомо майже нічого. Інтерв’ю Анненков не дає, а на запити журналістів не відповідає. З вартих довіри джерел відомо, що він здобув освіту в Харківському інституті залізничного транспорту на початку 1970-х.
Після відходу з міністерства Анненков вибудував бізнес у сфері перевезень, пов’язаний із російською державою і великими корпораціями: його компанії виступають партнерами російського Міноборони, «Російських залізниць», підсанкційних «Роснєфті», «Газпрому» і «Лукойлу».
Олександр Анненков і його дружина Лідія з 2018 року перебувають у санкційному списку Ради національної безпеки і оборони України. Будь-які їхні активи на території України мають бути блоковані, обом заборонений в’їзд у країну і участь у приватизації й оренді держмайна.
Запит телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», про інтерв’ю залишився без відповіді.
Офшори і нагайки
У грудні 2014 року депутат міськради Керчі і директор компанії «ТІС-Крим» Сергій Ходько отримав від російського Міноборони медаль «За повернення Криму». Ходько відразу заявив, що ця нагорода «всього колективу підприємства».
«Ми виявилися першими, хто прийняв першу, другу і третю хвилю, як ми для себе називаємо, цих масових перевезень. Хлопці переправлялися організованими групами, у звичайному одязі, але форма і нагайки у них були з собою. Українські митники, прикордонники, їх виявляли, частину пропускали, частину зупиняли, частину повертали. Але поступово завдання виконувалися – протягом 2–3 днів були масово перекинуті людські резерви», – розповідав Ходько в інтерв’ю кримському виданню Kerch.net. У травні 2018-го Ходько помер.
«ТІС-Крим» – одна з компаній групи «АнРуссТранс». У російському реєстрі організація зареєструвалася в червні 2015 року. Засновником була київська фірма «Техінвестсервіс», та в свою чергу через кілька кіпрських компаній належить Анненкову. Євросоюз після анексії Криму заборонив своїм компаніям інвестувати в транспортну сферу півострова.
Із березня 2016-го кіпрська Avimalink Enterprises LTD поступово викуповувала частки київської компанії в «ТІС-Крим», поки не стала її одноосібним власником. Офшор належить іншій кіпрській компанії – Anrusstrans Limited, її через номінального власника контролює Анненков. Редакція має копію документів, що підтверджують цей зв’язок. У середині грудня 2018-го Анненков повністю переписав «ТІС-Крим» на себе, і компанія перестала порушувати санкції.
Після того, як редакція звернулася в «АнРуссТранс» за коментарем, інформація про «ТІС-Крим» зникла з офіційного сайту групи, але запис про неї зберігся в фейсбуці. На прохання про інтерв’ю телеканалові «Настоящее время» у групі компаній Анненкова попросили надіслати офіційний запит, але й через кілька тижнів на нього так і не відповіли. Пізніше в «АнРуссТранс» розповіли, що керівництво майже ніколи не спілкується з пресою.
«Усе передано гендиректорові, якщо зворотного зв’язку ніякого не було – значить, нецікаво. Значить, не захотів [відповідати]», – сказали в головному офісі підприємства. На повторне прохання про коментар відповіли відмовою.
Жодна зі згаданих компаній, які брали участь у перевезенні російської військової техніки до Криму, не потрапила під санкції ні України, ні ЄС, ні США.
Київська компанія «Техінвестсервіс» на момент анексії контролювала «ТІС-Крим» і досі належить Анненкову, але її активи не заблоковані в Україні, як це передбачають запроваджені відносно бізнесмена персональні санкції.
У Раді національної безпеки і оборони і в уряді України питання телеканалу «Настоящее время» про «ТІС-Крим» і «Техінвестсервіс» проігнорували. У Службі безпеки України сказали, що не можуть надати інформацію, бо вона засекречена.
Імперія від Туркменистану до Болгарії
Компанії групи Анненкова активні не тільки в Криму: вони займаються міжнародними і внутрішніми російськими залізничними і морськими перевезеннями. Судна «АнРуссТранс» ходять у Болгарію (член ЄС), Туреччину, Казахстан, Азербайджан, Туркменистан, а також у Керченській протоці і Балтійському морі.
За даними сайту «АнРуссТранс», компанії Анненкова є офіційними експедиторами «Російських залізниць», партнером однієї з найбільших російських страхових компаній «Ингосстрах», державного «Росморпорту», дочірньої компанії одного з найбільших промислових концернів Естонії BLRT Grupp. Серед партнерів також згадані «Газпром» і «Лукойл», які з грудня 2014-го перебувають під санкціями США.
У російському реєстрі юридичних осіб зазначено, що 1% зареєстрованої в Москві «АнРуссТранс» належить самому Анненкову, інші 99% – кіпрській Anrusstrans Limited.
За даними кіпрського Департаменту реєстрації і ліквідації бізнесів, до середини грудня 2014 року Анненков безпосередньо володів офшором, а потім передав свою частку номінальному власникові, громадянці Кіпру на ім’я Хрістіана Савва. Вона контролює компанію на праві довірчої власності в інтересах Анненкова. У редакції є копія документа, що підтверджує це.
Серед компаній групи – «Анроскрим». Її створили 2003 року відразу після того, як Леонід Кучма і Володимир Путін вирішили відновити транспортний зв’язок у Керченській протоці. На сайті компанії рішення президентів України і Росії називають «історичною подією», а поромний маршрут між портами «Кавказ» і «Крим» – «стабілізувальною і об’єднувальною ланкою» обох країн.
Крім «Анроскрим», на переправі працюють інші компанії групи Анненкова: «ТІС-Крим», який брав участь в анексії, і «Аншип».
У період із 2015 по 2016 роки «Аншип» перевозила людей і техніку з Росії до Криму за держконтрактом від російського Міноборони на загальну суму майже в 50 мільйонів рублів. Який саме транспорт перевозили кораблі – в заявці не вказано.
«АнРуссТранс» володіє приватним флотом із шести поромів, шести буксирів і чотирьох великих суховантажів. Одне з суден – пором «Славянин», який сьогодні ходить під прапором Танзанії, – фігурував у справі про постачання зброї до Іраку 2007 року. Судно згадувалося у внутрішньому листуванні американського посла в Анкарі Росса Вілсона з держсекретарем і міністром оборони США, яке опублікував проєкт WikiLeaks. Посол тоді писав, що турецька влада під час обшуку виявила на борту «Славянина», який проходив на шляху з Чорного моря через Босфор, БМП і протитанкові гранатомети АТ4. «Славянин» мав передати вантаж судну під монгольським прапором «Онікс». В «АнРуссТранс» відмовилися прокоментувати цю інформацію телеканалові «Настоящее время».
Два пороми групи – «Анненков» і «Петровськ» – належать бізнесменові через кіпрську Ugtrans Terminal Co Limited. Незважаючи на санкції ЄС, вони і зараз доставляють залізничні вагони і нафтопродукти в Крим.
Улітку 2018 року стало відомо, що на Керченській переправі під час вивантаження вагонів тріснув корпус порома «Анненков». Як писали моніторингові видання, працівники порту змогли запобігти можливому розливу нафти. Цей випадок в «АнРуссТранс» теж відмовилися коментувати.
Підсанкційний банк
Іще один великий актив Анненкова – «Севастопольський морський банк» у Керчі – є у санкційному списку США з грудня 2015 року. Тоді банк навіть написав звернення до своїх вкладників про те, що санкції ніяк не позначаться на клієнтах. У його керівництві телеканалові «Настоящее время» відповіли, що за п’ять років із моменту анексії обмеження «не вчинили істотного впливу» на його роботу.
Окрім іншого, банк пропонує тендерні кредити і банківські гарантії для участі в держзакупівлях. Після того, як із півострова пішли платіжні системи Visa і MasterCard, банк приєднався до внутрішньоросійської системи «Мир». Її офіційно запустили 2015 року. «Миром» неможливо платити в міжнародних інтернет-магазинах, єдина розрахункова валюта – російський рубль.
Серед партнерів банк вказує п’ять компаній бізнес-групи Анненкова: «Ан-Капітал», «Альфа Груп Інвест», «ТІС-Крим» і «Севастопольські транспортні системи».
За даними розкритої інформації про власників, до листопада 2018-го банк опосередковано належав Анненкову, його дочці Анні й дружині Лідії через десятки кримських і кіпрських компаній. Наприкінці 2018 року Анненков вивів із засновників усіх керченських компаній, які володіють частками в банку, кіпрські фірми і переписав їх на себе. Наприклад:
- ТОВ «Ювікс» і ТОВ«Симком» (до 2018-го ними володіла Kaxo Trading LTD),
- ТОВ «Термікс» (до 2018-го належала Velazo Trading LTD),
- ТОВ «Технекс» (раніше нею володіла Acopic Trading Limited),
- ТОВ «Одеон» (до 2018 року контролювалася Kazola Trading LTD),
- ТОВ «Ескорт» (до 2018-го належала Girandole Consultants LTD),
- ТОВ «Ягуар» (раніше належала Yapon Trading LTD),
- Уже згадана ТОВ «ТІС-Крим» (якою володіла Avimalink Enterprises LTD).
За всіма згаданими кіпрськими офшорами стояв Олександр Анненков. Зміни в російський Єдиний державний реєстр юридичних осіб щодо всіх керченських фірм були внесені в один день – 15 листопада 2018 року.
Серед засновників банку також є ТОВ «Ангарант». Схема володіння нею залишилася незмінною: зараз вона належить Анненкову, «Севастопольському морському банкові» і згаданому ТОВ «ТІС-Крим».
Один із засновників банку – ТОВ «Янкон». За даними Центрального банку Росії і реєстру юридичних осіб Кіпру, ця компанія через кіпрську Sandray Trading Limited належала дружині і дочці Олександра Анненкова. На початку березня 2019-го «Янкон» став належати родичкам бізнесмена безпосередньо.
На запитання телеканалу «Настоящее время» про зміну схеми володіння банком в адміністрації відповіли, що вони «не наділені повноваженнями тлумачення питань про структуру власності банку».
Серед дочірніх підприємств банку – кримське ТОВ «Севастопольські транспортні системи» (СТС). Банк повністю викупив цю фірму 2017 року, на порушення європейських санкцій – тоді серед його засновників усе ще були кіпрські компанії.
У російському реєстрі юросіб основною діяльністю СТС вказані послуги в галузі бухгалтерського обліку і будівництво, купівля і продаж нерухомості. Але на сайті групи «АнРуссТранс» СТС описували як компанію, яка надає судноплавні пасажирські й автомобільні перевезення. 2016 року СТС також намагалася відсудити в російської адміністрації Севастополя кілька нафтобаз поблизу Інкерману. Севастопольський суд залишив позов без розгляду. Після звернення телеканалу «Настоящее время» в «АнРуссТранс» інформація про компанію з сайту зникла.
Вантажі і нафта
Кіпрський Sandray Trading Limited, що належить дочці і дружині Анненкова, пов’язаний із іншою бізнес-гілкою в Криму. Офшор володіє севастопольським ТОВ «Сандрей». Компанія створена ще в 2005-му, в російській юрисдикції зареєструвалася в листопаді 2014 року.
Російська «Сандрей» вказує як сфери своєї діяльності морські пасажирські й вантажні перевезення, будівництво житлових і нежитлових приміщень, у тому числі портових споруд, оренду морського транспорту, складування і зберігання нафтогазових продуктів і багато іншого. Санкції ЄС прямо забороняють європейським компаніям інвестувати або розвивати ці сектори економіки в анексованому Криму.
У серпні 2017 року «Сандрей» викупила сімферопольську «Інвест-Регіон Крим», яка займається продажем палива і сирової нафти. Наступного року київська ТОВ «Інвест-Регіон», яка 2017 року і відкрила цю фірму спільно з якимсь Андрієм Юрковим, судилася з «Сандрей» і «Інвест-Регіон Крим» через багаторазове збільшення статутного капіталу і угоду про продаж. Київський «Інвест-Регіон» вимагає повністю анулювати рішення про створення компанії. Позов прийнятий до розгляду судом, але рішення за ним іще не ухвалено.
До травня 2017 року «Сандрей» також володіла згаданим вище кримським ТОВ «Севастопольські транспортні системи», яке пізніше повністю викупив «Севастопольський морський банк» Анненкових.
За даними російського реєстру юросіб ЕГРЮЛ, кримська «Сандрей» (55%) спільно з якимсь Геннадієм Афанасьєвим (45%) у лютому 2015-го виступила засновником сімферопольського ТОВ «Інтергаз», яке займалося гуртовою торгівлею рідким і газоподібним паливом. До грудня 2017 року компанія закрилася.
