Доступність посилання

ТОП новини

«А після них ‒ хоч потоп»: куди кримські чиновники витрачають російські мільярди


Будівництво автостради «Таврида« у Криму
Будівництво автостради «Таврида« у Криму

Чому кримські чиновники раптом побачили сміття та затори на вулицях Сімферополя? Куди поділися мільярди з російського бюджету, виділені на будівництва в Криму? І як це пов'язане з арештами непересічних чиновників? Про це говоримо з кримським політологом Євгенією Горюновою.

‒ 31 жовтня російський парламент Криму затвердив прожитковий мінімум для пенсіонерів на 2019 рік ‒ 8560 рублів. Це на 30 рублів більше, ніж у поточному році. Як думаєте, як вплине це підвищення на реальний рівень прибутків кримчан і на настрої жителів півострова?

‒ Зараз булка хліба в Криму коштує близько 30 рублів ‒ ну ось на булку хліба й підвищили. Що ж стосується настроїв кримчан, то якщо інфляційні процеси в Росії будуть посилюватися, то ніякої радості від російської пенсії вони не отримуватимуть. А оскільки пенсіонери залежать від свого пенсійного забезпечення, то, зрозуміло, вони будуть висловлювати невдоволення. Інше питання, де вони його будуть висловлювати ‒ вдома на кухні чи на вулиці в чергах, в маршрутках.

‒ Ну в маршрутках і чергах, їм же не забороняють ще?

‒ Ні, але ви ж розумієте, що люди в Криму бояться. Навіть у маршрутках, навіть у чергах. Звичайно, дехто не боїться, дехто говорить, але якщо простежити ‒ це дуже невеликий відсоток, хоча невдоволених набагато більше.

Євгенія Горюнова
Євгенія Горюнова

‒ У грудні планується запустити рух двома смугами від Керчі до Сімферополя траси «Таврида». На що вплине відкриття цієї траси та як це позначиться на ситуації в Криму?

‒ Думаю, це знизить кількість заторів на самій трасі. Але якщо ми будемо говорити про зниження цін, чого всі чекали від Кримського мосту, то траса «Таврида» навряд чи цьому допоможе. Вантажівки трасою пішли вже з 1 жовтня, а ціни як не падали, так і не падають, навіть більше ‒ вони потроху підвищуються. Після січня вони ще підвищаться, навіть більше, російський уряд вже оголосив про низку напрямків, де будуть підвищені ціни.

‒ Кримстат відзвітував про зростання обсягу будівельних робіт: у Севастополі на 301%, у Криму трохи менше ‒ на 238%, це в порівнянні з минулим роком. Що це за будівництва, хто на них заробляє та як це позначається на житті людей?

‒ Першочергові будівництва ‒ це траса «Таврида», це об'їзна та супутні під'їзди до Сімферополя. Це все великі російські компанії, які прийшли до Криму та заробляють у межах Федеральної цільової програми. Мабуть, в Криму гідних компаній немає ‒ вважають у Росії.

‒ Кримські компанії були не готові чи це певна політика ‒ давати заробляти російським регіонам?

Тут працює система відкатів, традиційна для Росії

‒ Думаю, тут працює система відкатів, традиційна для Росії. Приїжджають компанії, пропонують нижчу ціну та дають товстіший конверт і отримують право на цей тендер. Можливо, є кулуарні домовленості. Подивіться: службу капбудівництва в Криму очолюють росіяни. І ми розуміємо, хто приїжджає до Криму та як вони поєднують бізнес і управління. Наприклад, проти однієї жінки порушена кримінальна справа: вона засвітилася в іншому регіоні Росії в кримінальних справах, потім поїхала до Криму, де її дістали самарські правоохоронці.

‒ Куратором однієї з цих федеральних цільових програм будівництва регіональних доріг був заступник Сергія Аксенова в російському уряді Криму Віталій Нахлупін. Він заарештований у Москві за підозрою в отриманні хабарів. Ви говорите, що росіяни зі своїх рук гроші не випускають, але ж Нахлупін теж тримав щось у своїх руках?

‒ Ми прекрасно розуміємо, що Нахлупін не став би віце-прем'єром, якби у нього не було певних зв'язків у Москві. Інакше ніхто б не залишив в уряді Криму чиновника з українським минулим. Але потім надійшло замовлення на затримання в межах показової боротьби з корупцією ‒ значить, треба затримувати.

‒ Як ви думаєте, під паном Аксеновим хитається крісло?

‒ Воно начебто хитається вже кілька років. Однак ситуація з Нахлупіним показує, що в Аксенова ще є деякий запас міцності, він ще протримається: він здає корупціонерів, бореться й навіть гроші ФСБ дає на підкуп.

‒ Пан Аксенов оголосив «терор» комунальним службам Сімферополя. Чому він та інші чиновники помітили в місті бардак тільки зараз?

‒ Вони щороку це помічають ‒ в певний момент, коли треба освоювати гроші. Вони починають говорити «жах-жах» і починають масштабну імітацію бурхливої діяльності. Кажуть про кадрові перестановки та неправильні технології.

Зараз, наприклад, ремонтують проспект Кірова: не зробили ніяких попередніх досліджень, зняли верхній шар ‒ а там, під асфальтом, бетон. Боже, а ми ж не знали! І що тепер робити?

У Севастополі збудували дитячий спортивний центр, але відкрити його не можуть, бо не провели геологічних досліджень, а там все пливе. Будівельники кажуть: у нас компанія з Сибіру, там геологію ніхто не робить, у нас там вічна мерзлота. Тобто люди приїхали за легкими грошима. Грошей багато, а часу мало. І до влади прийшли тимчасові виконавці. Вони хочуть якомога більше встигнути за короткий проміжок часу, а після них ‒ хоч потоп.

‒ Сергій Карпов, міністр транспорту уряду Криму, каже, що в наступному році міста та райони Криму отримають субсидію в 630 мільйонів рублів на ремонт вулично-дорожньої мережі. А в бюджеті Севастополя не передбачені гроші на ремонт внутрішньоквартальних доріг і прибудинкових територій у 2019 році ‒ повідомив заступник директора департаменту фінансів російського уряду Севастополя Михайло Ноздряков. При цьому він говорить, що плата за паркування поки до бюджету не надходить. Питання: чому в бюджеті немає грошей, а гроші за паркування надходять якійсь компанії?

‒ Так завжди відбувається в Росії: гроші виділяються тим, кому вони «потрібніші». Дороги внутрішньоквартальні кому потрібні? Жителям Севастополя, пенсіонерам, матусям з дітьми. А є ті, хто більше потребує грошей, ‒ чиновники, керівники департаментів.

‒ У Ялті відкрився сьомий туристичний форум «Відкритий Крим». Кримський міністр курортів і туризму Вадим Волченко повідомив про небувале зростання туристичного потоку цього року ‒ нібито приїхало понад 6 мільйонів 200 тисяч осіб. За словами Волченка, це рекорд з 1991 року. Чи можна довіряти цій цифрі? І якщо можна довіряти ‒ що означає це зростання?

‒ Думаю, що не можна довіряти. Скільки я не шукала, не можу знайти методику підрахунку. Можна нарахувати й вісім, і дев'ять мільйонів, якщо враховувати всіх, хто прилітає в аеропорт Сімферополь. Природно, була поставлена задача перевищити рекорд українських часів. Партія сказала «треба» ‒ міністр Волченко відповів «є».

‒ Чи є якісь інші показники, за якими ми можемо говорити, що була така велика кількість туристів? За словами Волченка, гроші, які привозять туристи, складають 25% бюджету.

‒ В основному бюджет Криму наповнюється за рахунок податків на доходи фізосіб. За рахунок зарплат, грубо кажучи. Реальну картину обсягу туристичного потоку дають розповіді самих кримчан ‒ так, невелике зростання було, багато хто приїхав подивитися на Керченський міст. Але навряд чи це ті цифри, які повідомляє міністерство курортів і туризму. Що стосується платоспроможності туристів, то кримчани говорять, що зараз їдуть не такі багаті туристи, як було раніше.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG