Заступник міністра закордонних справ Російської Федерації Андрій Руденко заявив, що його країна готова до переговорів з Україною без жодних попередніх умов. На перший погляд, ця заява високопоставленого дипломата може здатися значним відступом від тих вимог, які Росія висувала в перші місяці війни, від усіх цих «демілітаризацій» та «денацифікацій».
Однак і в цій російській пропозиції, очевидно, знову криється очевидна каверза. Росія, як бачимо, робить свою пропозицію у розпал воєнних дій, що складаються для неї несприятливо. Але при цьому Москва все ще контролює значні території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України та, звичайно, Крим.
Путіна, певен, цікавить насамперед закріплення територіальних «здобутків» на українській землі
Пропозиція розпочати переговори «без умов», мабуть, передбачає, що й Україна має виявити «добру волю». Наразі Володимира Путіна, певен, цікавить насамперед закріплення територіальних «здобутків» на українській землі. Але в цьому випадку будь-які переговори перетворюються в обмін війни на території без жодних гарантій того, що війна не відновиться вже незабаром.
Ймовірно, Путін вважає, що може грати на загрозі руйнування України після того, як атакував її критичну інфраструктуру. Путін розраховує, що Захід погодиться, що краще віддати йому частину території України, аніж жити у страхові енергетичної кризи. Але тоді, гадаю, виникає дуже просте питання. І це навіть не питання стосовно долі України. Це питання долі міжнародного права.
Ми легко можемо побачити політиків, які вже сьогодні готові піти стопами Володимира Путіна
Якщо погодитися, що питання про приєднання Криму та інших українських регіонів України до Росії залишається відкритим, то про міжнародне право доведеться забути на довгі десятиліття. І це будуть десятиліття торжества сили над правом. Озираючись на всі боки, ми легко можемо побачити політиків, які вже сьогодні готові піти стопами Володимира Путіна.
Але навіть якщо уявити собі, що Ердоган чи Сі Цзіньпін виявляться обережнішими лідерами, ніж їхній російський колега, на зміну їм рано чи пізно, думаю, прийдуть інші керівники, які будуть натхнені прикладом російської агресії та її територіального успіху. Які просто не розумітимуть, чому те, що можна було Путіну, не можна кожному з них.
Це буде дуже важка спадщина, яка може породити численні конфлікти та війни і перетворити Євразію на субконтинент нескінченних проблем. І це саме те, чого намагалися уникнути після Другої світової війни, й те, що Володимир Путін безжально зруйнував.
Тому коли російський дипломат каже, що жодних умов немає, чи маємо ми розуміти його слова буквально? Одна умова точно є – збереження захопленого. Збереження російського контролю над Кримом та іншими окупованими українськими регіонами.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Оригінал публікації – на сайті проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
