21 листопада в Україні набув чинності закон про відміну вільної економічної зони (ВЕЗ) «Крим» та особливості здійснення економічної діяльності на підконтрольному Росії півострові. ВЕЗ «Крим» створили у 2014 році за допомогою спеціального закону, що запроваджував особливий порядок застосування українського законодавства на півострові.
Якими були наслідки запровадження ВЕЗ «Крим», і чому деякі експерти та правозахисники наполягали на її скасуванні? Що скасування означає для кримчан? Як змінилися правила перетину адмінкордону з окупованим Кримом та переміщення товарів у зв'язку зі скасуванням ВЕЗ «Крим»?
Ці теми у студії Радіо Крим.Реалії, в ток-шоу «Кримський вечір», обговорили ведуча Олена Бадюк та її співрозмовники: менеджер з адвокації українського Центру прав людини ZMINAАльона Луньова, помічник начальника Херсонського прикордонного загону Іван Шевцов, голова Комітету економістів України Андрій Новак та український юрист-міжнародник Борис Бабін.
21 листопада набув чинності закон про скасування вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України. Верховна Рада України створила ВЕЗ «Крим» у 2014 році за допомогою спеціального закону, що запроваджував особливий порядок застосування українського законодавства на анексованому Росією півострові.
Боротьба за відміну ВЕЗ «Крим» почалася невдовзі після її появи. Деякі експерти, правозахисники та політики висловлювали сумніви щодо доцільності вільної економічної зони в Криму та зазначали, що закон зробив кримчан нерезидентами у власній країні, що призвело до численних порушень їхніх прав.
Аналітики стверджували, що впровадження вільної економічної зони створювало умови для продовження ведення бізнесу в Криму та стимулювало побудову тіньових схем на півострові, який з 2014 року перебуває під західними санкціями.
У представництві президента Володимира Зеленського в АР Крим раніше роз'яснили, що після набуття чинності положеннями закону про скасування ВЕЗ «Крим» жителі півострова знову стануть резидентами, їм буде простіше перевозити особисті речі через адмінкордон із материковою Україною, при її перетині припинять діяти норми Митного кодексу України, що визначають перелік дозволених для перевезення речей. Більше того, з'явиться можливість завершити спадкові справи, розпочаті до російської анексії Криму.
Верховна Рада України 1 липня проголосувала за відміну вільної економічної зони «Крим». 19 серпня президент України Володимир Зеленський підписав цей закон.
Крім того, парламент ухвалив у цілому закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополя».
Народний депутат України від фракції «Голос» і один з ініціаторів цього закону Рустем Умєров пояснив Крим.Реалії, що скасування ВЕЗ «Крим» дозволить кримчанам «мати рівні права з іншими громадянами України, звертатися до банків, не сплачувати підвищені податки, як (належить – ред.) нерезидентам».
Український депутат стверджує, що скасування ВЕЗ «Крим» «є великим плюсом» для громадян України з окупованих територій, які «захочуть отримувати пенсії та соціальну підтримку».
Внаслідок набуття чинності законом про скасування ВЕЗ «Крим» з 21 листопада 2021 року мала припинитися робота українських митних постів і проведення відповідних оглядів на КПВВ «Чонгар» та «Каланчак».
Помічник начальника Херсонського прикордонного загону Іван Шевцов запевняє, що представників української митниці вже немає на українських контрольних пунктах пропуску, а їхні функції виконують прикордонники.
«Зараз покладено додаткові функції на органи Державної прикордонної служби, і наразі її співробітники здійснюють огляд речей пасажирів, які перетинають адмінкордон. Наразі ми керуємося тимчасовими інструкціями порядку здійснення огляду, але переліку речей, які заборонені до переміщення через адмінкордон, немає. У законі прописано, що забороняється провозити будь-які вантажі через адмінкордон, дозволяється провозити лише особисті речі», – каже він.
Новий порядок передбачає, що громадяни можуть перевозити із собою особисті речі в ручній поклажі та багажі. Але це не означає, що відновлено перевезення великих партій товарів, наголосила заступниця постійного представника президента України в АР Крим Таміла Ташева.
Менеджер з адвокації українського Центру прав людини ZMINA Альона Луньова розповідає, що при створенні переліку товарів, який можна буде перевозити через адмінкордон із Херсонською областю, правозахисники та влада взяли за основу норми, що діють на лінії розмежування з окупованими частинами Донецької та Луганської областей.
Логіка має бути такою, щоб з окупованої території можна було вивезти особисті речі та речі, що були у вжиткуАльона Луньова
– Логіка така, що дозволено (провозити через адмінкордон – ред.) те, що прямо не заборонено чи не обмежено. До заборонених товарів належать вибухівка, зброя, антикваріат – те, що обмежено при перевезенні через держкордон України. Обмеженими у користуванні є товари так званого подвійного призначення. Наприклад, це будівельні матеріали у великих обсягах, які можуть бути використані для спорудження бліндажів та укріплень. Решта має бути за логікою тих правил, що діють.
Швидше за все, вивезення валюти не повинно бути суттєво обмежене з окупованої території і, напевно, буде обмежене на окуповану територію. Логіка має бути такою, щоб з окупованої території можна було вивезти особисті речі та речі, що були у вжитку. Якщо людина переїжджає – вона повинна мати змогу вивезти хоч усю свою квартиру.
За словами Луньової, правозахисники мають намір відстежити виконання нових правил і реагувати на порушення.
Народний депутат Рустем Умєров зазначає, що зі скасуванням ВЕЗ «Крим» українська влада припиняє спроби окремих комерційних компаній працювати на півострові в обхід українських та міжнародних санкцій. Оскільки «зупиняють усі ліцензії та всю торгівлю в Криму і де-факто, і де-юре».
Більшість контрабандних операцій із використанням статусу вільної економічної зони вже буде неможливаАндрій Новак
Голова Комітету економістів України Андрій Новак каже, що ВЕЗ «Крим» «давала можливість комерційним структурам порушувати санкції та займатися контрабандою». Тепер, на його думку, ситуація може змінитися.
– У повному обсязі навряд чи можна нівелювати цю проблему. Але більшість контрабандних операцій із використанням статусу вільної економічної зони вже буде неможлива. Звичайно, ті, хто працюють у тіньовому секторі, згодом знайдуть інші інструменти для контрабанди, але станом на сьогодні скасування цього статусу (ВЕЗ «Крим» – ред.) припиняє більшу частину контрабанди.
Боротися з незаконною економічною діяльністю та тіньовими операціями в Криму можна за допомогою посилення санкцій та контролю з боку правоохоронних органів і Служби безпеки України, каже Новак.
Український юрист-міжнародник, експредставник президента України в АРК Борис Бабін згадує, що за час своєї державної служби він неодноразово закликав скасувати закон про ВЕЗ «Крим». На його думку, цей закон лобіював інтереси великих фінансово-промислових груп України. Наразі з'явився механізм притягнення їх до відповідальності, упевнений юрист.
Наразі фактично вся економічна діяльність у Криму виводиться за межі праваБорис Бабін
– Наразі фактично вся економічна діяльність у Криму виводиться за межі права. Сьогодні вже не можна буде робити те, що раніше, і прикриватися цим законом (про ВЕЗ «Крим» – ред.). Тобто, тепер питання не до депутатів, не до президента, не до політиків, а до правоохоронців. Чи виявлятимуть вони порушників? Чи бігатимуть вони за бабусею, яка розводить курей у Джанкої, чи прийдуть до потужних українських олігархів, які володіють у Криму системним бізнесом і його не приховують.
Раніше, на думку Бориса Бабіна, влада України не мала політичної волі, щоб притягувати до відповідальності за порушення санкцій великий бізнес.
ДОВІДКА: У серпні 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про відміну вільної економічної зони «Крим». До цього 1 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт про скасування вільної економічної зони «Крим». За ініціативу проголосувало 328 депутатів, її взяли за основу та в цілому.
Також 1 липня депутати ухвалили загалом 330 голосами закон про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку зі скасуванням ВЕЗ «Крим». Закон набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше від набуття чинності скасування ВЕЗ «Крим».
Верховна Рада України у травні 2017 року рекомендувала скасувати вільну економічну зону «Крим» та ухвалити закон «Про тимчасову окупацію Росією території України».
