Вікторія Веселова, Максим Степанцов
Журналіст і блогер із Ялти Євген Гайворонський вийшов із сімферопольського ізолятора тимчасового тримання після 12 діб арешту, призначеного йому в межах адмінправопорушення за частиною 1 статті 6.9 КпАП Росії (вживання наркотичних речовин без призначення лікаря). У вживанні наркотиків Євгена Гайворонського звинуватили після того, як він почав писати в соціальних мережах проукраїнські пости й активно критикувати російську владу. Після звільнення він розповів Крим.Реалії про 12 днів арешту, причини зміни політичних поглядів і плани на подальше життя.
Журналіста затримали 26 березня, висунувши звинувачення у вживанні наркотиків. Раніше, 6 березня, російські силовики провели обшук у його будинку, вилучивши всю техніку журналіста. Згідно з рішенням російського мирового суду Ялти, журналіст провів 12 діб під арештом і тепер зобов’язаний пролікуватися від наркотичної залежності.
Євген Гайворонський заперечує звинувачення у вживанні наркотиків і каже, що навіть теоретично не мав такої можливості, бо весь день перед затриманням провів із російськими силовиками.
Журналіст каже, що після його проукраїнських висловлювань і постів у соціальних мережах співробітники Центру протидії екстремізму МВС Росії (Центр «Е») погрожували йому і його родині, говорячи, що «їх не стане». У Центрі «Е» ці заяви не коментують.
Євген Гайворонський народився в Донецьку, навчався на журфаку й займався журналістською діяльністю. В Ялті живе кілька років. У 2014 році був активним прихильником «кримської весни». Працював прес-секретарем у місцевій проросійській громадській організації «Народна єдність», активісти якої у березні 2014 року збирали підписи за проведення «референдуму» про «приєднання» півострова до Росії. Потім Гайворонський редагував проросійський «Евразийский журнал», хвалив президента сусідньої Росії Володимира Путіна за його щорічне послання, яке транслювалося на набережній Ялти
Деякий час Гайворонський був кореспондентом кримської редакції російського видання «Комсомольская правда». Після звільнення з нього став співпрацювати з севастопольським виданням «Примечания», яке називають опозиційним за критику місцевої влади.
У лютому минулого року Гайворонський повідомив про напад на нього в Ялті, звинувативши в цьому місцевого бізнесмена Дмитра Тюкаєва. Той усі звинувачення заперечує, хоча й не приховує, що у нього з журналістом особистий конфлікт.
У березні нинішнього року журналіст несподівано змінив політичні погляди й почав публічно підтримувати Україну. Після кількох відвертих постів у соцмережах від нього публічно відвернулися багато кримських активістів і редакція «Примечаний».
Зрештою, до журналіста прийшли з обшуком озброєні російські силовики, які, за його словами, «під автоматами загнали його в помешкання», погрожували, ображали, порвали російський паспорт і звинуватили у вживанні наркотиків.
Вийшовши на волю після адмінарешту, журналіст повідомив, що тиск на нього триває. У зв’язку з цим він уникає спілкування телефоном, але відповів на запитання Крим.Реалії письмово.
Редакція публікує першу частину інтерв’ю з Євгеном Гайворонським. (Другу частину можете прочитати тут)
– Євгене, ви вже встигли повідомити, що упродовж 12 днів в ізоляторі Сімферополя на вас тиснули й вам погрожували. Як це відбувалося? Хто це робив?
– Приїжджало керівництво Центру «Е» МВС Криму (управління МВС Росії у Криму – ред.). Я написав заяву про відмову від громадянства Росії і пояснив, що воно отримане незаконно. Вони опитали мене й записали свідчення так, ніби я підробив документи. Я розпізнав підступ і вписав своєю рукою, що ні про яку підробку не йшлося – я просто подав до суду пакет документів, виготовлених юристом, який стверджував, що Росія усім паспорти просто так роздає і що я за виготовленими ним документами теж отримаю. Я зробив це як експеримент, що відображено в протоколі.
Пропонували співпрацю, що, мовляв, у Криму ситуація важка, влада Путіна та Аксьонова слабка
Поліцейських це засмутило. Спочатку мені говорили, що я, як Гриб (Павло Гриб, український політв’язень, засуджений у Росії за «сприяння терористичній діяльності» ‒ ред.) і Сенцов (Олег Сенцов, український режисер, засуджений у Росії за «підготовку терактів у Криму» – ред.), поїду в колонію й зазнаю знущань, як вони.
Потім казали, що сфабрикують «фейки» про моє співробітництво з ФСБ і через свої зв’язки в СБУ посадять мене до маріупольської в’язниці. Потім казали, що влаштують, щоб «в Україні» (на материковій частині України – ред.) мене забрали в «спеціальні тортурні війська» (про що йдеться, журналіст не уточнив – ред.), де я катуватиму людей монтажною піною.
Потім пропонували співпрацю, що, мовляв, у Криму ситуація важка, влада Путіна та Аксьонова (Сергій Аксьонов, керівник підконтрольного Росії кримського уряду – ред.) слабка. Погрожували, що будуть постійно «упаковувати» мене під арешт, поки я не погоджуся на їхні умови. На всі провокації я відповідав відмовою, їх це дратувало.
Сказали, що їм плювати на закон, що український паспорт не віддадуть. Говорили, що, може, суд вирішить віддати мені український паспорт, коли я зроблю так, як вони скажуть
Вимагали пароль від забраного під час пограбування (обшуку 6 березня – ред.) айфона – не дав.
Сказали, що їм плювати на закон, що український паспорт не віддадуть.
Говорили, що, може, суд вирішить віддати мені український паспорт, коли я зроблю так, як вони скажуть. Було важко, але я вистояв під цим пресингом.
– З ким ви перебували в камері? В яких умовах? Який був розпорядок дня?
– Більшу частину терміну я був сам. У першій половині терміну зі мною трохи посиділа дуже хороша людина, кримський татарин. Він підгодовував мене. Потім знову сам. Потім іще пару днів з молодим хлопцем. Мабуть, графік був ‒ щоб я перед основними атаками фахівців Центру «Е» був на самоті.
В камері мені стало зрозуміліше, що відчувають дельфіни в дельфінаріях
Приглушене нічне світло перемикали на яскраве близько 6:00 ранку. Між 6:00 і 8:00 ранку – прибирання камери. О 8:00 – убогий сніданок. О 9:00 – обхід персоналом ізолятора. О 10:00 – можливість короткого дзвінка телефоном. Близько 12:00–13:00 – обід. Близько 15:00–16:00 – прогулянка. Близько 18:00 – вечеря. У мене специфічний тип харчування, доводилося їсти невідповідну мені їжу. Приблизно о 22:30 вимикали яскраве світло й вмикали нічне приглушене.
Умови в камері дуже скромні: параша, умивальник, три дерев’яні ліжка, маленька шафа. На подвір’ї постійно гули поліцейські машини, спецсигнали, різні неприємні звуки. До речі, в камері мені стало зрозуміліше, що відчувають дельфіни в дельфінаріях.
– За якими статтями були заарештовані ваші сусіди в камері? Як вони до вас ставилися?
– Заарештовані ставилися до мене добре. На прогулянках я їм періодично проводив політінформацію. До речі, відсотків 90 прямо кажуть, що «за України» жили набагато краще. Висловлювали надію на повернення «в Україну».
Відсотків 90 прямо кажуть, що «за України» жили набагато краще
Всі ці 12 днів я в основному думав. Згадав, що у прихильників Порошенка (Петро Порошенко – чинний президент України, кандидат у президенти на виборах 2019 року – ред.) гасло – «Думай», і відповідав. Була своєрідна інформаційна детоксикація – 12 днів без соцмереж. Приходили цікаві думки, розуміння картини в цілому. Дві-три години ти цікаві думки подумаєш, а потім нудно й важко, звичайно. Але я тримався. Допомагала віра в те, що Крим знову скоро стане Україною і все не дарма.
– Уже перебуваючи в слідчому ізоляторі, ви казали, що пов’язуєте свій арешт із інтерв’ю Крим.Реалії. На чому ґрунтуються такі висновки?
– Через дві години після інтерв’ю до мене приїхала бригада Центру «Е». Мені давали зрозуміти, що в Криму рішуче припиняється спілкування з нелояльною до Аксьонова міжнародною пресою. Між собою говорили, що всіх тих, хто спілкується з Крим.Реалії, треба виставити наркоманами.
– Ви казали, що вам страшно за своє життя в Криму і життя своїх близьких. Чого або кого саме ви боїтеся?
– Працівників МВС Криму, ФСБ, особистої гвардії Аксьонова і Ростенка (Андрій Ростенко – радник Сергія Аксьонова, екс-голова адміністрації Ялти – ред.). Ми живемо в бандитському анклаві, тут не працюють закони. Регулярно надходять погрози. І прямо тобі в обличчя силовики озвучуються погрози. Не знаєш, що спаде на думку зомбованим пропагандою охоронцям окупаційного режиму.
– Ви казали, що після арешту подали заяву з проханням вважати вас громадянином України. Чому? Чи пов’язано це з тим, що під час обшуку силовики порвали ваш російський паспорт?
Україна – це сьогодні єдиний шанс порятунку для Ялти і Криму від варварського знищення, яке відбувається в межах путінського «економічного фашизму»
– Що тут (у Криму – ред.) насправді відбувається, я зрозумів близько двох років тому. Після збройного пограбування (обшуку в Гайворонського 26 березня – ред.) картинка повністю склалася. Прийшло розуміння, що час діяти. Тут справа навіть не в тому, подобається комусь Україна чи ні. Україна – це сьогодні єдиний шанс порятунку для Ялти і Криму від варварського знищення, яке відбувається в межах путінського «економічного фашизму». За місяць я вивчив сучасну Україну за основними ЗМІ і соцмережами й побачив, що поки Крим «у Росії» прискорено деградував, Україна прогресувала у вільну симпатичну державу. Коли вже повністю розумієш всю суть і правду, треба стояти за них до кінця.
– Ви дійсно вважаєте себе громадянином України в Криму?
– Так. І навіть за Конституцією Росії, Крим – це Україна. Чим більше людей у Криму говоритимуть про те, що громадяни України живуть тут під окупацією, тим швидше ми повернемося додому, в Україну. Я ніколи не відмовлявся від українського громадянства, не давав присягу й не порушував її. На відміну від купи кримських держслужбовців-колаборантів.
