П'ять років тому, 3 травня, тисячі кримських татар прорвалися через «живий щит» російського спецназу, щоб зустріти свого національного лідера Мустафу Джемілєва, який прямував до анексованого Криму. Напередодні стало відомо про рішення російської влади заборонити Джемілєву в'їзд до Криму.
Колона кримськотатарських активістів попрямувала до пункту пропуску пішки. Там вони змогли зустрітися з Мустафою Джемілєвим, але до Криму його не пропустили, він був змушений повернутися до Києва.
Прапори та БТРи
Активісти прибули декількома автоколонами з різних регіонів півострова під національними кримськотатарськими прапорами та державними прапорами України на пункт пропуску «Армянськ». Тоді його контролювали російські силовики.
Серед активістів були дружина лідера кримських татар Сафінар Джемілєва та лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, голови регіональних меджлісів та інші небайдужі кримчани.
Мустафа Джемілєв їхав до цього пункту пропуску автомобілем з Києва.
Щоб побачити свого лідера, кримськотатарським активістам довелося зіткнутися з озброєним «живим ланцюгом» з бійців російського спецназу ОМОН, які були прислані на «Турецький вал» для контролювання ситуації. Туди також стягнули важку військову техніку.
Начальник російської поліції Армянська Олександр Борисенко розцінив дії активістів як «несанкціонований мітинг» і зажадав від усіх присутніх «стати з обох боків дороги, щоб не заважати руху транспорту».
Кримськотатарські активісти оголосили, що нікому не мають наміру перешкоджати, і зібралися лише з однією метою – побачити свого лідера й допомогти йому потрапити на батьківщину.
«Попросили не доводити до зіткнень»
Скандуючи «Мустафа!», кримськотатарські активісти прямували в бік Херсонської області. Шлях їм перегородили колишні бійці українського спецпідрозділу «Беркут». Між ними та активістами відбулися зіткнення.
В результаті кримським татарам вдалося прорвати кордон російських силовиків. Але коли тисячі людей переходили адміністративний кордон, російський спецназ почав стріляти в повітря.
При цьому російські силовики погрожували не пропустити назад до Криму всіх, хто проривався на зустріч із Мустафою Джемілєвим.
У відповідь деякі кримськотатарські активісти висловлювали намір «внести Джемілєва до Криму на руках». Але це не вдалося. Після прориву «живого щита» російських силовиків, туди стягнули бронетехніку.
Шлях був перекритий. Мустафі Джемілєву довелося їхати до Києва, а кримськотатарським активістам – повернутися додому.
Ця акція була спрямована проти хамства окупаційної влади, яка вирішила, що когось із корінного народу вони можуть виставляти за двері КримуМустафа Джемілєв
«Ця акція була спрямована проти хамства окупаційної влади, яка вирішила, що когось із корінного народу вони можуть виставляти за двері Криму. Це кричуще беззаконня, яке не входить ні в які норми. Я приїхав для того, щоб звернути увагу світової громадськості й, в першу чергу, загострити увагу наших співвітчизників на тому, що творять ці окупанти. Мене просили кілька президентів у телефонному режимі не доводити справу до зіткнень і кровопролиття. Сказали, що вживатимуть усіх заходів для того, щоб вирішити це питання мирним шляхом, і просили розблокувати цю ситуацію. Тому, слідуючи цим порадам, я зараз дочекаюся, поки останній наш співвітчизник перейде цей «кордон», а потім розвернуся та поїду до Києва», – сказав тоді Мустафа Джемілєв.
Наслідки «прориву»
Учасників подій 3 травня почала переслідувати російська влада в Криму. П'ятьох кримськотатарських активістів звинуватили в нападі та застосуванні сили до бійців колишнього українського спецпідрозділу «Беркут» під час подій на адміністративному кордоні.
Першим за цим звинуваченням був арештований Муса Абкерімов. Потім через суди пройшли Рустем Абдурахманов, Таїр Смедляєв, Едем Ебулісов та Едем Османов. Їх звинуватили в нападі на бійців «Беркута» 3 травня й засудили за частиною 1 статті 318 Кримінального кодексу Росії (застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відносно представника влади у зв'язку з виконанням ним своїх посадових обов'язків) до штрафів та умовних термінів від 1 до 2 років.
У лютому спецпідрозділ «Беркут» був розформований, і так звані потерпілі не були представниками правоохоронного органуЗаїр Смедляєв
Брат одного із засуджених у «справі 3 травня» Таїра Смедляєва, голова ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв вважає ці вироки суду необґрунтованими. Він наполягає на тому, що на пункті пропуску «Армянськ» 3 травня 2014 року не було представників російської влади.
«У лютому спецпідрозділ «Беркут» був розформований, і так звані потерпілі не були представниками правоохоронного органу, тобто не були представниками влади. Навіть за тим самим російським законодавством, їх узяли на роботу наприкінці травня», – наголосів він раніше Крим.Реалії.
За інформацією Смедляєва, ще близько 100 кримських татар були оштрафовані за те, що перекрили кілька трас у відповідь на спроби колишніх співробітників «Беркута» не пустити назад на півострів кримськотатарських активістів, які прорвали їх загородження 3 травня 2014 року. Людей, які вийшли на траси, тоді затримали в Феодосії, Євпаторії, Сімферополі, Червоногвардійському районі та інших регіонах.
Усіх їх визнали винними за статтею 20.2 КоАП Росії (порушення порядку проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування) і призначили штрафи від 10 тисяч до 40 тисяч рублів.
«Хотіли придушити масові зібрання в зародку»
Експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов, який досліджував рішення судів у «справі 3 травня», зауважив, що всі вони були виписані, немов під копірку.
«Відразу ж після подій 3 травня в Криму відбулися масові обшуки, було ухвалено більше ніж сотню рішень про притягнення до відповідальності учасників, переважно це були штрафи та ще кілька рішень за кримінальними статтями. Рішення так званих кримських судів щодо учасників акцій 3 травня 2014 року за адміністративною статтею 20.2 КоАП Росії ухвалювалися однотипні. Там прізвища були тільки різні, а рішення виписані однаково. Як і суми штрафів», – розповів він Крим.Реалії.
У Кримській правозахисній групі «справу 3 травня» розглядають як приклад порушення права кримчан на мирні зібрання.
«Те, що відбувалося на адмінкордоні з Херсонською областю 3 травня 2014 року, фактично можна назвати мирним зібранням громадян. Люди прийшли, щоб зустріти людину, яка для них є авторитетом. Тому ця справа є прикладом порушення права людей на проведення мирних зібрань. Переслідування учасників цих зборів є політично мотивованим. Головною метою цих переслідувань було придушити будь-який прояв масових зібрань на півострові в зародку. Це також було попередженням для всіх активних кримчан, що мирні зібрання на півострові будуть придушуватися. І це незабаром підтвердилося», – говорить Олександр Сєдов.
Через п'ять років термін заборони в'їзду на півострів для Мустафи Джемілєва закінчився. Але він як і раніше не може повернутися на батьківщину.
«Дійсно закінчився п'ятирічний термін рішення Росії про заборону (на в'їзд до Криму ‒ ред.). Але наприкінці минулого року вони запровадили новий список санкцій, де є моє прізвище. І є заборона на в'їзд на територію Росії. Оскільки вони вважають Крим російською територією, відповідно потрапити туди я не можу. До того ж, після заборони на в'їзд, вони порушили проти мене кілька кримінальних справ і оголосили мене в розшук», – розповів він Крим.Реалії.
У 2016 році Наталія Поклонська, яка тоді очолювала російську прокуратуру Криму, повідомила, що Київський районний суд Сімферополя заочно заарештував Мустафу Джемілєва як «одного з організаторів блокади Криму».
За її словами, кримінальна справа стосовно лідера кримських татар порушена «за низкою статей за вчинення декількох злочинів». Але які саме це статті та «злочини», російська влада не розголошує. Із 2016 року Мустафа Джемілєв оголошений в Росії у федеральний розшук.
