Росія розпалює суперечності на Балканах: аналітики про кремлівський спосіб експансії

Російське кримське телебачення повідомило про візит до столиці Сербії делегації з Криму. У новинах говорили про те, що у Белграді відбувається міжнародна конференція «Діалог культур: Росія – Балкани». Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії разом з експертами розбиралися, який захід відбувся у Белграді, чому кримські болгари обрали Сербію для його проведення і навіщо Росія прагне активізувати свій вплив на Балканах.

«Росія розігрує у Криму «болгарську карту»

Болгарські представники зачастили з візитами на півострів для участі у форумах, названих окупаційною владою «міжнародними». Форуми відбуваються під патронатом призначеного Росією глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов). В організації та фінансуванні цих заходів беруть участь російські фонди.

У червні 2021 року під час перебування у Криму болгарської делегації заступник мера міста Первомай Радослава Спасова та мер міста Садово Здравком Дімітьр домовилися з російськими адміністраціями кримських міст Судак і Саки про встановлення прямих контактів у рамках програми міст-побратимів.

Через рік у Криму побували керівники болгарських муніципалітетів Опан і Калофер Генчо Колєв та Румен Стоянов, а також представники громадськості, бізнесу й сільського господарства Болгарії.

«Цінність громади Опан для російських окупантів лише в тому, що її мер Генчо Колєв – колишній функціонер тамтешньої «соціалістичної партії», спадкоємиці комуністичного режиму, а також колишній співробітник болгарських спецслужб пострадянського періоду, про що вказано навіть у його офіційній біографії», – розповів у червні кореспонденту Крим.Реалії експерт у галузі міжнародного права, професор Борис Бабін.

В «Асоціації реінтеграції Криму» (Франція) вважають, що Росія розігрує в Криму «болгарську карту». Організацією було скеровано низку звернень до влади Болгарії та Європейської комісії з проханням оцінити відвідування окупованого Криму окремими болгарськими муніципальними чиновниками. Європейська комісія повідомила про проведення органами Євросоюзу моніторингу щодо цього звернення.

Молодіжний форум «Діалог культур: Росія – Балкани»

«Після того, як клуб «друзів Криму» був створений у Сербії, Георгій Мурадов (призначений Москвою віце-прем’єр Криму та його представник за президента Росії – ред.) заговорив про бажання провести один із заходів на сербському майданчику, у Белграді. «Сербія – це не країна НАТО, не країна Євросоюзу, туди в’їзд усім нашим співгромадянам і громадським діячам відкритий», – говорив Мурадов. І у грудні 2019 року ці плани здійснилися…», – пише у статті для тижневика «Дзеркало тижня» головний редактор Центру журналістських розслідувань Валентина Самар.

Окупаційна влада Криму вбачає в успіхах «народної дипломатії» керівництва російської Національно-культурної автономії болгар Криму ім. Халендарського можливість претендувати на координуючу роль організації російського діалогу з усіма балканськими країнами.

Іван Абажер, який називає себе «лідером Болгарської громади Криму», – член кримської громадської палати та її делегат у громадській палаті Росії. Він надсилав особисте запрошення приїхати до Криму президенту Болгарії та був спостерігачем на виборах президента Сербії у складі російської делегації.

Також у 2019 році від Криму до президентського фонду грантів подали заявку на отримання фінансування міжнародного молодіжного форуму «Діалог культур: Росія – Балкани». Фонд ім. Горчакова, заснований МЗС Росії, одночасно оголосив про початок освітньої програми за проєктом «Балканський діалог».

2020 року Культурний центр болгар Криму отримав на заходи президентський грант на суму близько трьох мільйонів рублів.

Перший форум провели у 2021 році, і з легкої руки Сергія Аксьонова він став щорічним.

А що провели у Белграді? Форум, конференцію? Чи створили видимість?

Улітку 2022 року в Криму відбувся вже другий форум. Завершальним етапом другого молодіжного форуму «Діалог культур: Росія – Балкани» стали називати захід у Белграді на базі «Російського дому» – Російського центру науки і культури (РЦНК) «Російський дім», офіційного представництва «Россотрудничества» в Сербії.

Російське кримське телебачення «Крым 24» відправило в Белград свого кореспондента, який передав із Сербії кілька репортажів.

До репортажу включили коментарі сербських громадських активістів. Біляна Живкович, голова Товариства православних жінок Сербії під покровом Росії, та Стеван Гаїч, політолог, керівник Інституту європейських досліджень, виступили на підтримку «російських військових» та «Росії» в цілому.

Новину про подію зі слів старшого радника «Російського дому» в Белграді Георгія Енгельгардта опублікували у стрічці російського державного інформагентства ТАСС. Більшого резонансу не вийшло.

Кожен із них говорив про якийсь свій захід. Чи конференцію? Учасників заходу показувати не стали, обмежилися коментарями на тлі «Російського дому» в Белграді. Повідомили, що сербська неурядова структура – «Інститут політичних мереж» – під керівництвом нібито відомого аналітика і політолога, депутата сербського парламенту якогось Олександра Джорджевича уклала угоду про співпрацю з національно-культурною автономією болгар Криму. Це видали за головний результат заходу та як прорив санкційної ізоляції.

Крим.Реалії не змогли знайти такого депутата у чинних та минулих складах парламентів ані Сербії, ані Республіки Сербської. Відсутність такої людини у законодавчих органах зазначених країн підтвердив у бесіді заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим (2006-2007 роки), надзвичайний та повноважний посол України у Хорватії та Боснії і Герцеговині (2010-2017 роки) Олександр Левченко.

«Можна сказати, що у вересні в Белграді лише нібито проходила конференція «Діалог культур: Росія – Балкани». Підтверджень практично немає. Те, що провідні сербські ЗМІ взагалі про неї не згадували, свідчить про її маргінальний характер. Москва хоче виставити себе як впливовий гравець на Балканському півострові, проте Росія не користується повагою у більшості балканських країн», – додав Олександр Левченко.

Він вважає, що у Белграді російські представники півострова намагалися проводити аналогії між Кримом та Косово, оскільки Москва продовжує просувати питання «російського Криму».

«Подібність Криму та Косова лише в тому, що вони були автономними республіками, ось і все. Щодо міжнародного визнання незалежності Косова, то Україна його так і не визнала. У Косові референдум про незалежність готувався майже рік, тоді як у Криму – лише два тижні. Косово не було окуповане албанською армією, тому референдум проводився у присутності великої кількості міжнародних спостерігачів. При цьому Косово оголосило свою державну незалежність, тоді як Крим насильно приєднали до Росії, яка захопила півострів. Тож московська пропаганда намагалася нав’язати російським громадянам і міжнародній спільноті кремлівський наратив, що Крим скористався своїм правом на вихід зі складу України, як і нібито Косово у Сербії. Але це дві абсолютно різні й навіть протилежні історії», – наголосив експерт.

Балкани в євроатлантичній системі координат

Сербія була однією зі 141 країн, які проголосували 2 березня на Генасамблеї ООН за резолюцію, що засуджує військове вторгнення Росії в Україну. Резолюцію підтримали інші країни Балканського регіону: Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Греція, Молдова, Румунія, Північна Македонія, Словенія, Туреччина, Хорватія, Чорногорія.

Болгарія, Греція, Румунія, Словенія, Хорватія – члени НАТО та Європейського союзу. Албанія, Північна Македонія, Туреччина, Чорногорія – члени НАТО та кандидати в ЄС.

«Політику Москви на Балканах активно підтримують Сербія та Республіка Сербська, що перебуває у складі Боснії та Герцеговини. Хорватія, Греція, Болгарія, Чорногорія, Албанія є членами НАТО, тому узгоджують свою політику з Брюсселем. Отже, повна підтримка російських наративів є в Баня-Луці – столиці Республіки Сербської. Досить серйозну підтримку російського політичного курсу ми бачимо також у Белграді. Москва якраз і намагається розкручувати сербське питання у Боснії та Герцеговині та Косово, щоб загострити ситуацію до рівня можливої ескалації. Наразі західна дипломатія встигала блокувати російські провокації. США, Велика Британія, Німеччина та Франція призначили своїх спецпредставників на західних Балканах, які постійно відстежують та впливають на ситуацію в регіоні. Євросоюз уже давно має свого спецпредставника – це Мирослав Лайчак, колишній міністр закордонних справ Словаччини, балканіст за фахом. Проте Кремль продовжує готувати у регіоні одну провокацію за іншою. Москва сформувала потужний інформаційний кулак у Сербії у вигляді агентства «Супутник», яке веде мовлення на багато балканських країн, транслюючи московську пропаганду. У багатьох країнах регіону це «фейк-агентство» заборонили, проте воно залишається дуже активним у Сербії та Республіці Сербській», – розповів у коментарях для Крим.Реалії Олександр Левченко.

Російська мета на Балканах – дестабілізація Європи зсередини

«Більш масштабна мета Путіна – змінити баланс сил у Європі на користь Москви, і Балкани є частиною цієї стратегії. Москва проводить інформаційні операції з розпалювання етнічної напруженості та протестів, укладає угоди на постачання зброї, впроваджується в критично важливу енергетичну інфраструктуру та використовує давні релігійні та культурні зв’язки», – писала у грудні 2021 року у своїй статті для Foreign Affairs американська дослідниця Івана Страднер (Ivana Stradner).

Відповідаючи на запитання Крим.Реалії щодо причин активізації Кремлем акцій впливу на Балканах, і зокрема в Сербії, аналітик медіа-центру «Одеська політична платформа» Юрій Христензен вказав на імперський характер діяльності Кремля.

«На Балканах є багато того, що є милим серцю російського імперця: є слов’яни, православ’я, колишні соціалістичні країни. З Балкан до Київської Русі прийшла кирилиця. І перлина культурної корони – Константинополь – розташований на Балканах. Російські імперці споконвіку боролися за вплив на балканські народи. За допомогою війн та операцій впливу вони намагаються здобути політичний контроль над зоною культурного контролю, встановленою до цього», – вважає експерт.

Юрій Христензен упевнений, що на тлі збройної російської агресії, яка триває в Україні (у Росії це називають «спеціальною військовою операцією» – ред.), механізм впливу полягає в тому, що агресор розколює жертву зсередини. Для цього всіляко розпалюються внутрішні протиріччя. При цьому агресор виступає в ролі «захисника» однієї зі сторін конфлікту, ним спровокованого.

«На Балканах існує безліч внутрішніх суперечностей, які Кремль використовує у своїх операціях впливу. Розпалюючи суперечності на Балканах, Кремль створює зону нестабільності, що послаблює Євросоюз і відволікає увагу й ресурси європейських урядів від допомоги Україні у боротьбі з російськими загарбниками», – вважає він.

Глава МЗС Боснії та Герцеговини Бісера Туркович повідомила, що «Росія може дестабілізувати регіон Західних Балкан до кінця 2022 року. Більше того: реалізація плану відокремлення Республіки Сербської може стартувати цієї осені».