Швейцарський дослідник Фредерік Дюбуа подорожував Кавказом і Кримом незадовго до того, як фотокамери стали комерційно доступними. Його поїздка тривала з 1833 по 1834 рік. Весь цей час він робив ескізи й малюнки та зобразив захоплюючу культуру та пам’ятки Криму – деякі з них уже зникли назавжди.
Три томи цих кримських малюнків сьогодні зберігаються в Національній парламентській бібліотеці Грузії, що надала для публікації роботи останнього етапу епічної подорожі Фредеріка Дюбуа.
Дюбуа, дворянин швейцарсько-прусського походження, отримав благословення російського царя Миколи I на своє дослідження. Цар просив його малювати Кавказ і Крим. Згодом мандрівник опублікував у вигляді альбомів свої ескізи. Їх супроводжували докладні описи побаченого під час подорожі.
Ескіз, зроблений в Геленджику, свідчить про те, що з Кавказу до Криму дослідник добирався водою, і його шлях пролягав вздовж узбережжя.
Сучасні фотографії Аю-Дага поблизу Ялти демонструють, з якою кропіткою візуальною точністю Дюбуа робив свої малюнки.
Кримське ханство (1441-1783 роки), навіть потрапивши в залежність від Османської імперії, було однією з могутніх держав Східної Європи. А його столиця Бахчисарай стала великим політичним і культурним центром.
Феодосія тоді називалася Каффа і була відома завдяки невільничому ринку. У XIV столітті монгольський воєначальник наказав скинути трупи померлих від бубонної чуми зі стін фортеці, заразивши населення і прискоривши поширення смертельної хвороби в Європі.
Історія Севастополя почалася в шостому столітті до нашої ери, коли на його берегах було засновано грецьке місто Херсонес.
Дюбуа писав, що гробниці, подібні цим, «більшою чи меншою мірою розкривають стан цивілізації, масштаби і природу її вірувань, а також прогрес, досягнутий нею в розвитку інтелектуальних здібностей. Ось чому під час моїх подорожей я доклав усіх зусиль, щоб зібрати все, що могло просвітити мене в цьому відношенні, і пропоную тут результати своїх досліджень».
Монастир на скелі (в центрі фото) був побудований царською владою незабаром після візиту швейцарського дослідника.
Фортеця в Судаку була побудована генуезцями в XIV столітті. Республіка Генуя була морською державою з центром у нинішній північній Італії, яка брала участь у работоргівлі на Чорному морі.
Зліва на малюнку видно вхід в один з декількох стародавніх курганів в Керчі.
Дюбуа повернувся до Західної Європи в 1834 році. Після публікації його книг про Кавказ і Крим він отримав золоту медаль Французького географічного товариства і орден Святого Станіслава. Останні роки свого життя мандрівник витратив на археологічні дослідження в Європі. Фредерік Дюбуа помер в 1850 році у віці 51 року.