Наскільки безпечно подорожувати в нинішні часи, коли ще триває коронавірусна пандемія? Доктор Джозеф Аллен, доцент і дослідник оцінки ризиків захворюваності Гарвардського університету у США, говорить про плюси і мінуси такої ідеї.
Інтерв’ю скайпом із доктором Алленом у Бостоні взяла 28 травня Валона Тела з Балканської служби Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода.
– Чи можна безпечно їздити у відпустку в часи коронавірусної пандемії?
Варто переконатися, що ви не їдете до місця, що є вогнищем захворювання, або що ви їдете не з вогнища захворювання
– Дійсно, справді треба мати все на увазі. Є кілька речей, які ми маємо усвідомлювати. Одна з них – це брати до уваги динаміку захворюваності в тому місці, де ви перебуваєте, і в тому, куди прямуєте. Тож, перше і найголовніше, переконайтеся, що ви не їдете до місця, що є вогнищем захворювання, або що ви їдете не з вогнища захворювання і не несете його з собою до місця, яке на цей час не дуже потерпіле. А потім вдаємося до всіх тих заходів, яких ми, сподіваюся, всі вживаємо дотепер: бути твердими і відповідальними у вдяганні маски, дотримуватися фізичної відстані одне від одного, прикривати рота під час кашлю, залишатися вдома в разі хворобливого стану. А далі додаємо такі заходи здорового способу життя, як провітрювання приміщень, щоб до них потрапляло свіже зовнішнє повітря, прибирання і дезінфекцію поверхонь. Я думаю, ми вже починаємо бачити переваги таких незначних, але важливих дій, які здійснюють люди.
– Чи існує спосіб уникнути ризику зараження коронавірусом під час подорожі?
– Знаєте, такого, як нульовий ризик, не буває ні в чому, що ми робимо в житті, і, звичайно ж, не під час пандемії. Тож я думаю, що люди мали б поставити собі такі запитання:
- Чи вам дійсно так необхідно і важливо здійснювати таку подорож?
- Чи маєте ви передумови, що можуть збільшити ризик для вас?
І потім, думаю, третє, насправді дуже важливе:
- Чи готові ви самі долучитися до того, щоб допомогти втримати розповсюдження: триматися далі від інших, мати на собі маску, поводитися відповідально?
Тож, думаю, ми маємо поставити собі всі ці запитання, перш ніж вирушати в будь-яку подорож – чи то на шоу, чи на концерт, чи в гості до друзів, чи десь далі у відпустку.
– Чи існує між країнами якийсь спільний план, чи вони окремо вирішують, коли відкривати кордони чи туристичні об’єкти?
Мало сенсу з того, коли одна країна запроваджує серйозні обмеження, а інша багато чого дозволяє
– В ідеалі не мало б бути таких окремих моментальних рішень поміж країнами чи, як у США, де я перебуваю, поміж штатами. Вірус, звичайно, не знає взагалі ніяких кордонів. Тож якби ми мали спільний план, чи принаймні спільний набір принципів і правил, це б дуже допомогло стримати вірус. Мало сенсу з того, коли одна країна запроваджує серйозні обмеження, а інша багато чого дозволяє. Вірус просто буде переноситися з людьми, незалежно від наших кордонів.
– Припустімо, все вже відкрили, пляжі відкриті, ресторани відчинені – чи підуть туди люди?
Насправді вирішує, коли відкритися економіці, тільки споживач
– Знаєте, уряди держав, мери міст можуть вирішувати, коли їм відкриватися, підприємства й заклади можуть вирішувати, що відчиняються, але насправді вирішує, коли відкритися економіці, тільки споживач. І якщо подивитися на результати опитувань, то є різниця. Дехто справді не хоче нічого робити, інші кажуть, що все це неправда і я буду жити собі своїм нормальним життям. От це останнє, думаю, – дещо небезпечний підхід. Але реальність полягає в тому, що для того, щоб усі ці підприємства й заклади могли відчинитися безпечно, вони мають вжити всіх заходів безпеки і, що, мабуть, найважливіше, довести це до споживача. Тож якщо, знаєте, я збираюся до ресторану, я йду туди і знаю, що побачу зміни, які вони зробили, щоб усі споживачі були в безпеці, і вони також мали б сказати мені про ці зміни, бо я, може, й не помічу посилення вентиляції чи фільтрування повітря десь там попід стелею, де цього не видно – але вони мають розповісти про це.
– Тож на чому будуть ґрунтуватися споживачі в своїх рішеннях?
Справа в цих двох чинниках: наскільки добре заклад дотримується заходів безпеки і наскільки люди особисто готові ризикувати
– Думаю, на парі речей. Одна з них залежатиме від того, як той чи інший заклад буде дотримуватися заходів безпеки. Наприклад, коли я йду по їжу на винос до ресторану по сусідству, який робить це дійсно добре, я буду почуватися в безпеці: в них усе безконтактно, всі в масках, і я туди ходжу знову і знову. А інші ресторани цього не роблять, і я туди більше не піду, там я не почуваюся безпечно. Тож, гадаю, ви знаєте, що саме буде вирішальним: із одного боку, те, наскільки компанія чи заклад дотримуються заходів безпеки, а з іншого – це, дійсно, рівень готовності кожної людини до ризику. Якщо я не люблю ризикувати і думаю, що найкраще уникнути всіх цих ризиків і небезпек заразитися, я залишуся вдома. А дехто має іншу межу ризику і думає собі: мабуть, ризик для мене невисокий, і я просто буду ходити де хочу і жити настільки нормально, наскільки можливо. Тож, думаю, справа в цих двох чинниках: наскільки добре заклад дотримується заходів безпеки і наскільки люди особисто готові ризикувати.
– Чого саме можуть вимагати люди, коли вони, наприклад, беруть напрокат авто, винаймають кімнату в готелі, щоб почуватися в безпеці?
– Думаю, люди мали б подивитися на сайти тих організацій, до яких вони звертаються, щоб побачити, яких заходів там вживають. Це мало б бути на першому місці, перш ніж ви вирішите зупинитися в готелі чи орендувати авто. А ці організації мали б дуже чітко, на самому початку, перелічити, яких заходів вони вживають. І це допоможе споживачам вирішити, чи саме з тими закладами вони хочуть мати справу – чи то зупинитися в готелі, чи то винайняти авто. І також, думаю, коли ви прийдете туди особисто, ви маєте запитати: яких заходів безпеки вжито, що саме ви робите, щоб я був у безпеці? І я думаю, що вже сама відповідь скаже багато що. Якщо вони будуть відповідати чітко й ясно, якщо будуть мати для вас інформаційний лист, це означатиме, що вони ставляться до цього серйозно. Якщо ж вони не мають для вас відповіді, це теж важливий сигнал для вас. Це означає, що вони не ставляться до цього серйозно, що вони про це не думали.
– А що, на вашу думку, безпечніше – подорож наземним транспортом чи літаком?
Кращим є все, що ми можемо зробити, щоб мінімізувати число наших контактів
– Кращим є все, що ми можемо зробити, щоб мінімізувати число наших контактів. Тож якщо ви збираєтеся їхати і маєте власне авто, яким самі й керуєте, і тим мінімізуєте число контактів, це, звісно ж, зменшує ризик для вас і також і для інших. Якщо ж ви збираєтеся летіти літаком – знаєте, я писав статтю в газеті «Вашингтон пост» у США про дослідження якості повітря в літаках, і повітря в літаках насправді досить добре. Питання в тому, що вся подорож разом узята створює багато можливостей заразитися для багатьох людей: наприклад, у черзі на контроль безпеки на летовищі, при реєстрації, при виході в літак, у самому літаку, коли люди при посадці йдуть цими вузькими проходами. Тож найбільше занепокоєння викликає не час, проведений у літаку, а все інше. Але, знову ж, якщо вжити деяких основних заходів безпеки, можна легко пережити подорож і лишити ризик на низькому рівні.
– Так що, нормального літа не буде?
– Ні, звичайно ж, ні. Але й ми досить легко пристосовуємося. І, думаю, ми з цим впораємося. Це буде не звична норма – це буде нова норма. Думаю, ми почнемо відкривати економіку. І, знаєте, я дійсно не думаю, що літо буде нормальне. Ми – все-таки ще посеред пандемії. Цей вірус, як ми бачили, може поширюватися дуже швидко. І коли він вражає якесь місце з особливою силою, це призводить до багатьох захворілих і померлих. Так що літо не має бути нормальним, ми маємо вживати заходів безпеки. Думаю, деякі моменти наших життів ми зможемо почати повертати. Але, розумієте, не буде повного відкриття всього й відразу, щоб усе разом повернулося до того стану, який був у січні.
