Україна пропонує багато рішень для викликів сучасної демократії, вона не лише має потенціал стати регіональним лідером, але стає ним у багатьох напрямках, зокрема, у протидії дезінформації, гібридній війні, включно з кібернетичними нападами, говорить у розмові з Радіо Свобода голова міжнародної конференції «Демократія в дії» Ганна Гопко.
Організаторка цьогорічної події, що відбуватиметься у Києві 7–8 червня, каже, що у форумі візьмуть участь президенти держав, включно з главою української держави Володимиром Зеленським, високі представники Європейського союзу та НАТО, впливових міжнародних організацій, дипломати, вчені, які шукатимуть відповіді на виклики, які постали перед демократією у всьому світі.
Як каже Ганна Гопко, яка в минулому скликанні парламенту очолювала комітет у закордонних справах, це буде перша конференція найвищого рівня з питань гібридних загроз демократії: дезінформації, корупції та правових війн. У ній візьмуть участь, крім чинного президента України Володимира Зеленського, президентка Молдови Мая Санду, віцепрезидентка Єврокомісії з питань цінностей та прозорості Вєра Йоурова, президент Венеційської комісії Ради Європи Джанні Букікіо, заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.
Для нас дуже важливо, щоб голос України, її досвід, її пропозиції були почуті і сприйняті як активи, з якими Україна входить до клубу західних демократій, в якому вона є не об’єктом, а суб’єктом зі своїм досвідом, цілями і порядком деннимГанна Гопко
Якщо раніше виклики, перед якими постала Україна – дезінформації, корупції, гібридних загроз, виглядали лише як проблеми лише України, то події останніх років, і навіть останніх місяців, як, наприклад, вибух на складах зброї у Чехії, засвідчили, що з цими проблемами раніше чи пізніше можуть зіштовхнутися і західні демократії, говорить голова форуму «Демократія в дії» Ганна Гопко. Тому, на її думку, настав час об’єднати зусилля, особливо зараз, коли іде інтенсивний пошук рішень.
«Міжнародна конференція про виклики демократії, яка цього року проходитиме у Києві, відбуватиметься напередодні зустрічі президентів США Джо Байдена і (Росії – ред.) Володимира Путіна, перед самітом «Групи семи», перед самітом НАТО, де обговорюватиметься стратегія альянсу до 2030 року. Тому для нас дуже важливо, щоб голос України, її досвід, її пропозиції були почуті і сприйняті як активи, з якими Україна входить до клубу західних демократій, в якому вона є не об’єктом, а суб’єктом зі своїм досвідом, цілями і порядком денним», – розповідає Ганна Гопко.
Одна з панелей форуму буде присвячена співпраці України з НАТО, її прагненню до членства в альянсі та тому, що вже зроблено, а що ще належить зробити. Спеціальне дослідження, яке включатиме питання, чому не лише НАТО є важливим для України, але і Україна для НАТО, підготував центр «Нова Європа».
Україна разом з Грузії та Молдовою, попри всі проблеми, з якими ці молоді демократії все ще зіштовхуються, є прикладом успішних трансформацій та демократичними моделями для інших держав регіону, говорить Ганна Гопко. Вони можуть передати досвід проведення виборів на конкурентній основі, трансформації державного керівництва, реформи державних інститутів.
Та, за її словами, форум обговорюватиме не лише європейські питання, у ньому візьмуть участь понад 60 спікерів з різних частин світу – Азії, Африки, Америки, від представників конгресу США, які цими днями перебувають у Києві, до борців за демократію в Гонконгу, для яких українські протести були джерелом натхнення і корисного досвіду.
Як каже Ганна Гопко, київська конференція зорганізована силами українського громадянського суспільства, що демонструє його роль у сучасній Україні.
Головне місце займатиме тема боротьби з корупцією, тому співорганізатором нашої конференції є «Центр протидії корупції»Ганна Гопко
«Кожна панель нашої конференції закріплена за конкретною організацією. Наприклад, центр «Нова Європа» говоритиме не лише про НАТО, але і про те, як Україна, Грузія та Молдова стали тими, хто задає тон трансформації на Сході Європи, «Центр громадянських свобод» буде говорити про те, як боротися з авторитарними режимами, які порушують права людини, Інститут масової інформації та його колеги з медіа будуть говорити про протидію дезінформації, «Опора» і IFES – Міжнародна фундація виборчих систем – говоритимуть про вибори, про протидію втручанню у вибори, про небезпеку «лайкократії». А головне місце займатиме тема боротьби з корупцією, тому співорганізатором нашої конференції є «Центр протидії корупції» на чолі з Дар’єю Каленюк», – говорить Ганна Гопко, адже цьогорічна конференція має підзаголовок «Конференція нульової корупції».
Україна і «нульова корупція»
Тема корупції обговорюватиметься на кількох панелях – говоритимуть про антикорупційне законодавство і про те, як воно працює чи не працює в Україні, про системну корупцію, олігархів, транскордонну корупцію та способи боротьби з нею.
З огляду на те, що, перебуваючи у Києві сказав про корупцію державний секретар США Ентоні Блінкен, у Києві будуть не лише ділитися досвідом, але і вислуховуватимуть чимало критичних зауваг про те, як мало було зроблено для подолання системної корупції в Україні. Але Ганна Гопко каже, що мета форуму – відверта розмова.
Хіба «Північний потік-2» не є експортом корупції?Ганна Гопко
«Ми збираємося чесно говорити про проблеми. Але і мовчати про те, як західні актори беруть участь у корупції, ми також не будемо. Хіба «Північний потік-2» не є експортом корупції? Це насправді унікальний випадок – там є поєднання дезінформації, яку використовує Росія, і правових війн, бо Росія та її західні партнери порушують європейське законодавство, і стратегічної корупції. А екстрадиція Дмитра Фірташа, яка не відбувається вже понад сім років? Чому вона не відбувається і як це пов’язано з тим, що колишня міністерка закордонних справ Австрії Карін Кнайсль, яка танцювала з Путіним, отримує посаду в раді директорів «Роснєфті»? Тобто чесна розмова мала б бути про спільні виклики для демократії і про пошук рішення», – говорить Ганна Гопко.
Україна створила нові антикорупційні інститути, такі, як Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), які також отримають можливість розповісти про свої успіхи і проблеми, говорить Гопко, але головне – що вони є, хоча доведеться ще багато працювати над їхньою незалежністю та ефективністю.
Треба обговорювати справжні проблеми, а не шукати виправдання поганим політичним рішеннямГанна Гопко
«Критика буде лунати, ми готові до цього, думаю, і влада буде мати, що сказати на цьому майданчику, який ми надаємо. Уряд не є співорганізатором цієї події, ми запрошуємо українських урядовців так само, як і всіх інших. І це ще раз свідчить про те, що Україна – не тоталітарна країна, що в нас відбувається публічна дискусія, в нас змінюється влада, в нас іде демократичний процес, попри наші проблеми і попри корупцію. Ті країни, які протягом останніх 15 років потрапили до НАТО і Європейського союзу, не сильно відрізнялися від України щодо рівня корупції, тому тут треба обговорювати справжні проблеми, а не шукати виправдання поганим політичним рішенням», – наполягає Гопко.
Вона каже, що ця конференція якраз і має шанс показати, що стабільність Європи залежить від того, як підуть справи в Україні, що тут є не лише проблеми, але і ключі до їхнього вирішення.
«Європа і світ мають зрозуміти, що недарма майже сто років тому британський журналіст Ланселот Лоутон писав доповіді на теми: «Українське питання» та «Україна: найбiльша проблема Європи», бо без становлення і зміцнення України не буде стабільної та міцної Європи. І Україна в цьому процесі є суб’єктом, а не об’єктом», – каже Гопко.
«Україна є країною, що вистояла, країною, що може ділитися досвідом. Щойно відбулася хакерська атака на трубопровід у США, що призвела до того, що 18 штатів отримали тимчасову відмову від права на перевезення пального. У нас подібний вірус NotPetya також зашкодив інфраструктурі, але і дав досвід боротьби з ним. Тому Україну часто недооцінюють, коли не згадують про її допомогу в боротьбі з глобальними викликами. Нещодавні події в Чехії також показали, що українці були праві, коли ще кілька років тому попереджали, що Росія веде підривну діяльність, розвиває екстремістські групи, веде криптовійну. Тоді ніхто не вірив, що такі дії Росія застосовуватиме не лише в Україні, шукали вину самої України у тому, що Росія веде з нею війну», – говорить Ганна Гопко.
На її думку, Україна дійсно має дуже нерівний поступ до консолідованої демократії, часом вона робить крок вперед і два назад, але настав час, коли і в розвинутих західних демократіях усвідомили, що їхня стабільність – це не те, що було збудовано колись у минулому і залишиться назавжди. Демократію потрібно будувати у кожному поколінні, її треба відстоювати таким країнам, як Україна, які щойно стали на цей шлях, і таким, які ще недавно здавалися недосяжним прикладом.
