У 2008 році Ігор Коломойський через підставну фірму придбав фабрику в маленькому місті Гарвард, що на центральному Заході США. Але модернізувати завод, приміщення якого стояло порожнім кілька років, український олігарх не збирався. Придбання величезного приміщення, яке наприкінці 90-их збудувала компанія Motorola, могло бути частиною схеми з приховування вкрадених коштів з «Приватбанку», вважають американські прокурори.
Жителі Гарварда тішилися новому власнику заводу недовго: будівля досі порожня, а податки та рахунки за електроенергію ніхто не сплачує. Замість містоутворюючого підприємства, завод став тягарем для міста.
17 жовтня видання Politico опублікувало статтю про те, як саме фабрика у Гарварді та інші заводи, які придбав Ігор Коломойський у США, занепадають, стаючи інструментом для приховування коштів «глобальних еліт». Розповідаємо, як працює схема відмивання коштів Коломойського за версією прокурорів, та чому система США дозволяє це робити.
Злет і падіння найбільшого заводу в місті
«Історія Гарварда свідчить, що слабкі закони США щодо підставних компаній і покупок нерухомості, на додаток до більш широкої відсутності регулюючого нагляду, можуть поставити центр Америки під приціл еліти, такої як Коломойський. Це реальність глобальної корупції, з якою законодавці США тільки починають боротися: оскільки відмивачі грошей і незаконні фінансисти ховають свої гроші на Середньому Заході Америки, вони стали частиною історії занепаду маленьких містечок Америки», – пише Кейсі Майкл, автор статті Politico.
Історія Гарварда свідчить, що слабкі закони США щодо підставних компаній і покупок нерухомості, на додаток до більш широкої відсутності регулюючого нагляду, можуть поставити центр Америки під приціл еліти, такої як Коломойський
У матеріалі містечко Гарвард, що у штаті Іллінойс, називають «депресивною громадою навколо фабрики». Наприкінці 90-их компанія Motorola звела у місті величезну будівлю площею у майже 140 тисяч квадратних метрів для виробництва телефонів. Проте бізнес-модель компанії провалилась, і збудована фабрика втратила своє призначення.
«Замість символу майбутнього Гарварда, це стало символом корпоративної недалекоглядності», – йдеться у статті Politico. Роками будівля стояла порожньою, чекаючи нового інвестора, як і жителі містечка Гарвард.
Промінь надії заблищав у 2008 році: інвестор Хаїм Шоше, який представляв фірму з назвою Optima International, запропонував за порожню будівлю майже 17 мільйонів доларів. Запропонована ціна була майже у шість разів меншою за інвестиції Motorola, але місцеві були згодні і на це.
Впродовж наступних п’яти років Шоше у місті бачили не часто. Politico наводить слова голова корпорації Економічного розвитку Гарварда Чарлі Елдреджа: «Він [Шоше] точно не виявляв інтересу… Стало зрозуміло, що мережа фірм Optima не мала справжніх планів робити щось із будівлею».
За п’ять років не було створено жодного робочого місця, а податок на нерухомість не сплачувався. Через це місцевий бюджет втратив сотні тисяч доларів. Рахунки за електроенергію також не сплачувалися роками, за цей час борг почав становити більш ніж половину мільйона доларів – електрику відключили, і будівля поринула у темряву.
Будівлю не обслуговували роками, а тому вона почала руйнуватися: пліснява поширилась на стінах та даху, а також всередині труб. Система протидії пожежам почала виходити з ладу. Мер міста Майкл Келлі розповів Politico, що дах тече, а все механічне обладнання необхідно замінити.
Експерти також наголошують, що попри вже наявні фінансові втрати, можливі і нові. Будівлю імовірно доведеться знести, а це може коштувати від трьох до п’яти річних бюджетів міста. «Це стане фінансовою катастрофою», – каже Чарлі Елдредж.
До чого тут Коломойський?
Американські прокурори вважають, що компанію, яку представляв інвестор Хаїм Шоше, насправді пов’язана із українським олігархом Ігорем Коломойським. Фірма Optima International була частиною мережі компаній, яку американський Департамент юстиції називає «Родина Optima».
За теорією прокурорів, мережу спеціально створили для приховування і відмивання у США коштів, які були виведені з «Приватбанку». Завод у Гарварді – лише ланка у великій схемі, яку використовувала команда Коломойського, вважають американці.
А маленькі міста на середньому заході США – побіжні жертви цієї схеми, пише Кейсі Майкл: «Знову і знову команда Коломойського прибувала, купувала активи і, здавалося, втрачала до них інтерес, залишаючи по собі розбиті мрії, зруйновані заводи і економіки маленьких міст, що стікають кров’ю».
Раніше вже державний «Приватбанк» у своєму позові до суду штату Делавер розкрив перелік американського майна Ігоря Коломойського та його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова, яке імовірно фігурує у декількох шахрайських схемах по відмиванню коштів.
У позові йдеться про «відмивання грошей» протягом майже 10 років загальним обсягом у $470 млрд, тобто, майже 13 річних бюджетів України (станом на 2019 рік – ред.)
Загалом йдеться про десятки активів: феросплавні та металургійні заводи, комерційна нерухомість та готелі. Наприклад, завдяки грошам з «Приватбанку» одна із компаній, Optima Ventures, стала найбільшим власником комерційної нерухомості в американському місті Клівленд. Найбільше майна у Коломойського та Боголюбова «Приватбанк» виявив у штатах Огайо, Іллінойс і Техас.
Коломойський усі звинувачення проти себе спростовує і запевняє, що усі активи у США придбав за власні кошти.
Чому такі схеми взагалі можливі у США?
Завод у Гарварді – лише один приклад з десятків активів комерційної власності, які «родина Optima» купувала, щоб приховати вкрадені в Україні гроші, вважають прокурори. Ідея полягала у тому, щоб купувати проблемні активи, яких власники і без того прагнули позбутися, пише Кейсі Майкл: «Навіть якщо такі придбання оберталися збитками, активи все одно залишалися поза зоною доступу українських слідчих, і все одно могли використовуватися для відмивання грошей».
Виконавча директорка «Центру протидії корупції» Дарія Каленюк у коментарі Радіо Свобода стверджує, що заводи у США, які купував Коломойський, в першу чергу використовувалися для подальших фінансових махінацій: «Коломойський просто перекидав борги. Він брав кредити (зокрема, в «Приватбанку» – ред.), кредитував свої заводи, але кошти йшли не на модернізацію заводів… Заводи могли використовуватися як застави, щоб отримувати кредит. Компанії одна одній позичали гроші ніби для того, щоб працював завод, але кошти йшли не на потреби заводу, а просто рухалися з одного рахунку на інший, і врешті виводилися через певні офшорні підконтрольні компанії».
Але чому компанії з продажу нерухомості, коли укладали відповідні угоди, не перевіряли походження коштів? Тому що у США це дозволено.
«У США компанії з продажу нерухомості, інвестиційні фонди і юридичні компанії виключені із загальної вимоги... Вони не зобов'язані перевіряти клієнтів... Це мав бути тимчасовий виняток, але він є тимчасовим вже близько 20 років», – пояснює Каленюк.
Єдина сфера, яка все ж зобов’язана перевіряти, чи не є кошти, якими вона оперує, брудними, є банківський сектор. «Решта американської економіки залишається відкритою для махінацій», – йдеться у статті Politico.
Через це США насправді залишаються найбільшим світовим офшором через подібні «прогалини» у законодавстві, каже у коментарі Радіо Свобода економіст та аналітик «Атлантичної Ради» Андерс Ослунд.
«США дозволяє мільйонам компаній залишатися анонімними. Один Делавер має 1,5 млн анонімних компаній. Акт Корпоративної Прозорості, який було підписано першого січня 2021 року, має зобов’язати реєструвати усіх кінцевих бенефіціарів впродовж наступних трьох років, але реєстр ще не запровадили», – каже Ослунд.
В останні роки ряд інших законодавчих ініціатив у США почали працювати для того, щоб боротися із підставними компаніями та анонімними транзакціями для купівлі нерухомості. Але поки ситуація невтішна і шкодить маленьким містам Америки, пише Politico.
Що далі?
Повернути гроші, виведені з «Приватбанку», в Україну практично неможливо, вважає Андерс Аслунд. І в першу чергу через небажання української влади: «Україна не відкрила жодної справи проти Коломойського. «Приватбанк» позивається проти нього у США, Сполученому Королівстві та Ізраїлі у цивільних справах, але українська влада не розслідує його кримінальні злочини».
Незважаючи на те, що від березня цього року Коломойський перебуває під американськими санкціями «за причетність до значної корупції», звинувачень проти нього не висувають і у США. На думку Дарії Каленюк, це пов’язано з тим, що притягнути олігарха до відповідальності американським правоохоронцям навряд вдасться.
«Я думаю, що американці не хочуть повторити історію з [Дмитром] Фірташем, коли висунули обвинувачення, зробили запит на екстрадицію, але Фірташ сидить в Австрії під домашнім арештом уже сім років. А Коломойський – громадянин України, його ніхто не екстрадує», – каже вона.
США запровадили санкції проти українського олігарха та колишнього чиновника Ігоря Коломойського за «причетність до значної корупції». Про це повідомив державний секретар США Ентоні Блінкен. Санкції запровадили за дії, вчинені Коломойським, коли той працював головою Дніпропетровської ОДА.
