(Рубрика «Точка зору»)
Боротьба за крісло лідера Консервативної партії та водночас прем’єр-міністра Великої Британії стартувала.
Через численні скандали харизматичний та азартний Борис Джонсон був змушений піти у відставку 7 липня. Тепер вся увага прикута до того, хто ж стане наступником Бориса. Для України виборчі перегони теж є важливими, адже від їхнього результату залежить подальша допомога Британії в протидії російській агресії.
Консервативна партія перебуває при владі в Британії ще з 2010 року. Для неї важливо й надалі зберегти цю владу, принаймні, до наступних парламентських виборів, які мають відбутися через два роки.
Однак, нещодавні події з втратою двох виборчих округів (Вейкфілд на півночі Англії та Тівертон і Хонітон), де перемогли відповідно лейбористи та ліберал-демократи є серйозним викликом для правлячої партії.
Вирішення питання нелегальної міграції, коли до країни на надувних човнах потрапляють вихідці з Африки та Близького Сходу, зниження податків, реформування системи охорони здоров’я, війна Росії проти України, врегулювання торгівлі Північної Ірландії з Ірландією, геополітичне посилення Китаю – це ті питання, які будуть на порядку денному потенційних лідерів консерваторів.
Ситуація така, що не для всіх політиків Україна є темою № 1, і суто внутрішні питання можуть стати ключовими на дебатах.
Серед кандидатів найбільш помітною фігурою, про яку вже добре знають в Україні є міністр закордонних справ Ліз Трасс. До нинішньої посади вона була міністром міжнародної торгівлі та належала до найближчого оточення Джонсона. Щоправда під час референдуму 2016 року Трасс виступала за те, щоб Британія залишилася в складі ЄС.
Нині Трасс є одним з фаворитів перегонів, зосереджуючи увагу на своїх попередніх здобутках. Серед них, згадується й рішуча підтримка України в протидії російській агресії.
Нова Тетчер
Головною конкуренткою Трасс є Пенні Мордонт, яка робить акценти на переосмисленні Британії як країни можливостей для всіх без винятку.
Її називають новим втіленням Маргарет Тетчер, для якої теж в пріоритеті головні британські цінності демократії та свободи.
Мордонт була першою жінкою-міністром оборони Британії – хоч це і було під час перегонів Консервативної партії 2019-го. Також вона є резервістом Королівського Флоту. Нині вона є міністром торгівлі.
Саме Мордонт була серед тих, хто розробляв програму «Орбітал» у 2015 році. Завдяки ній, понад 22 тисячі українських військових пройшли тренування від британських інструкторів.
Колишній міністр фінансів Британії Ріші Сунак був серед тих, хто був у опозиції до Джонсона. Саме його відставка разом з міністром охорони здоров’я Саджідом Джавідом розпочала «відкритий бунт» проти прем’єра Джонсона.
Головна теза – занадто високі податки, зниження яких є серед обіцянок основних кандидатів.
Саме від Сунака залежала фінансова сторона надання Україні допомоги. Але, як видається, для нього внутрішні виклики з вирішення соціально-економічних проблем наразі є більш важливими, ніж міжнародна політика.
Більшість із 8-ми претендентів «за» підтримку України
Попри прагнення вже 8 кандидатів замінити Джонсона, більшість з них підтримують намічений раніше курс з підтримки Україні. Причому надання Києву військової допомоги підтримав і Тіньовий Кабінет лейбористів, очолюваних поміркованим Кіром Стармером.
Нинішній міністр оборони Британії Бен Воллес відмовився 9 липня від гонки за лідерство всередині партії. Нині тривають дебати відносно збільшення видатків на оборону з 2 до 2,5 % до 2025 року. І саме з цієї причини, голова комітету Палати Громад з питань оборони Тобіас Елвуд, висловив підтримку кандидатурі Надхіма Захаві, який є міністром фінансів.
Захаві відомий тим, що започаткував молодіжну премію для боротьби з наслідками змін клімату. Також він є серед тих політиків, які виступали за впровадження гендерної безбар’єрності в школах. Іншими словами, щоб навчальне обладнання підлаштовували під дітей, які змінили свій гендер, попри іншу стать.
Колишній міністр закордонних справ та конкурент Джонсона на минулих виборах, Джеремі Гант теж вступив у боротьбу за лідерство. Гант виступає за те, щоб Британія стала новою Кремнієвою Долиною та було більше інвестицій до країни. Політик виступає за подальше надання Україні допомоги, але навесні він закликав зменшити бюрократичні перепони для видачі віз українським біженцям.
Російський виклик
Міжнародні пріоритети є в Тома Тагендхота, який ще з 2017-го очолює Комітет із зовнішніх питань британського парламенту. Попри те, що Тагендхот ще не посідав міністерських посад, варто згадати його рішучу позицію щодо Китаю. Саме він заснував у 2020 році Групу вивчення Китаю задля кращого формування позиції Лондона щодо Пекіну.
Захоплення влади Талібаном у Афганістані в серпні 2021-го політик вважає «найбільшою поразкою зовнішньої політики Британії після Суецу». У 1956 році Британія та Франція прагнули повернути військовим шляхом контроль над Суецьким каналом, який націоналізувала єгипетська влада Гамаля Абдель Насера. Зрештою, США тоді змусили Лондон та Париж відступитися, що і ознаменувало кінець колоніальної могутності колись впливових європейських держав.
У січні Тагендхот виступав за те, щоб вислати з країни всіх росіян, які здійснюють шпигунські дії на користь Кремля. Це ж політик повторив на днях, коли замороження всіх активів росіян у країні та подальша депортація можливі з боку нинішньої влади.
«Час просто спостерігання минув», на думку політика. «І британський народ заплатить ще вищу ціну за бездіяльність», - заявив він.
Не дарма виник термін «Лондонград» для позначання істотного російського фінансово-політичного впливу в Британії. Донорські кошти з боку росіян для консерваторів були і залишаються гострою темою в країні.
Попри критику всередині партії та з боку опозиції, Джонсон зумів вказати на Росію як загрозу демократії та сприяти в наданні підтримки Україні. Про це може свідчити затвердження звіту парламентського комітету з питань розвідки та безпеки, затвердженого в липні 2020 року. Там чи не вперше було офіційно зафіксовано деструктивну роль Росії на британську політику, зокрема втручання у референдум за незалежність Шотландії 2014 року.
Генпрокурор Англії та Уельсу Суелла Браверман належить до правого крила консерваторів та підтримує відправку нелегальних мігрантів з Британії до Руанди. Схожі політичні погляди є в Кемі Баденох, яка критикувала лейбористів за звинувачення консерваторів у расизмі через звіт комісії з питань расової та етнічної нерівності. Обидві виступають за те, що Британія є країною можливостей для людей всіх рас та національностей.
Тож, поруч із внутрішніми викликами, українське питання теж є вагомим фактором на виборах лідера консерваторів. Для України дуже важливо зберегти підтримку Лондона у відсічі агресії Росії.
Єгор Брайлян – історик, дослідник історії Великої Британії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
