Опитування аналітичної організації Європейська рада з закордонних відносин (ECFR) проведене у 12 країнах Європейського союзу виявило, що більшість європейців погоджуються з оцінками про відновлення так званої Холодної війни – ідейного й економічного протистояння 20-го сторіччя між наддержавами та альянсами з різними засадничими принципами.
При цьому аналітики ECFR доходять висновку, що багато європейських виборців почуваються осторонь від загострення боротьби демократичних держав з автократичними режимами.
Політикам необхідно шукати нових способів переконування у потребі потужного Атлантичного альянсуECFR
Неусвідомлення західними політиками таких настроїв, вважають автори, загрожує потенційним несприйняттям громадськістю тих кроків лідерів ЄС та окремих європейських країн, які здійснюються стосовно Росії і Китаю.
62% опитаних європейців заявили під час опитування, що, на їхню думку, Холодна війна вже розгорнулася між США та Китаєм і лише 15% заперечили.
59% європейців вважають, що Холодна війна відбувається між США та Росією, а 16% не погодилися.
44% думають, що Євросоюз перебуває у стані Холодної війни з Росією, а 26% незгодні, і 31% вважають, що ЄС у стані Холодної війни з Китаєм, а 35% незгодні.
Але при цьому, коли йдеться про їхні окремі країни і Росію, то лише 25% вважають, що їхня країна безумовно або можливо у стані Холодної війни з Москвою, а 46% заперечують.
Щодо Китаю, то лише 15% думають, що їхня країна безумовно або можливо у стані Холодної війни з Пекіном, а 59% вважають свої країни непричетними.
Дослідники вважають, що різниця в оцінці дій США і ЄС та дій їхніх власних держав засвідчують небажання більшості європейців бути причетними до протистояння з автократичними режимами у Пекіні та у Москві.
«Низка опитувань (ECFR) виявили зростання скептицизму щодо Пекіна і незмінне негативне сприйняття намірів Москви», – пишуть автори дослідження.
Проте вони зауважують, що «наразі лише європейські установи, а не європейська громадськість готові розглядати завтрашній світ як зростаючу систему конкуренції між демократією й авторитаризмом».
«Політикам необхідно шукати нових способів переконування у потребі потужного Атлантичного альянсу. Для цього вони повинні менше наголошувати на ідеологічних принципах та на закликах про потребу гуртування, а натомість зосереджуватися на демонстрації того, як урівноважений альянс може відновити й посилити суверенітет європейських громадян у небезпечному світі», – стверджують автори.
