ХЕРСОН – «Херсонці не підтримали перейменування вулиці Московської на родини Фальц-Фейнів» – заголовок новини з офіційного сайту Херсонської міської ради одразу привернув увагу загальноукраїнських ЗМІ. Чому так відбулося та що далі, а ще про минуле та сучасне південного Херсона – Радіо Свобода зібрало думки містян.

28 вересня у Херсоні відбулися громадські обговорення щодо перейменування вулиці Московської на вулицю імені родини Фальц-Фейнів, інформує сайт міської ради. Там посилаються на протокол, згідно з яким участь в обговоренні взяли 65 осіб, з яких 13 ініціативу підтримали, а 22 херсонця висловились проти.

Після цього до 8 листопада херсонці могли надіслати власні пропозиції щодо перейменування вулиці Московської. За цей час, як зазначається, на ім’я міського голови та комісії з перейменування надійшло 8 листів, сім з яких – від громадських організацій з підтримкою перейменування та одне колективне звернення від мешканців вулиці Московської, які виступили проти.

У міській раді підрахували, що загалом участь в громадському обговоренні та наданні пропозицій взяли 363 херсонця, з яких 120 виступили «за», 213 «проти» та 30 осіб утримались, тож вулиця Московська наразі залишається Московською. Але містяни мають право знову ініціювати процес перейменування.

Як безпосередньо відбувалося громадське обговорення, йдеться у сюжеті «Суспільне Херсон». Думки людей щодо перейменування розділилися. Жителі вулиці Московської, які виступили проти, зібрали підписи.

– Я просто проти перейменування, а не проти Фальц-Фейнів. Навіщо перейменовувати, щоб документи потім змінювати? А мені 80 років, я не збираюся цим займатися.

– Я не проти перейменування вулиці, але чому саме родина Фальц-Фейнів? Мені це не зрозуміло.

– Жодним законом перейменування топонімів не передбачене. Тобто це просто ініціатива громадської організації.

– Хочете, будуйте нову вулицю і так її називайте.

– Я вважаю, що ця ментальна прив’язка до Кремля нам не потрібна. Будь-яке перейменування вулиці Московської в героїв загиблих чи у Фальц-Фейнів я буду підтримувати.

– При чому Фальц-Фейни до Херсона? Перейменуйте Асканію-Нову у Фальц-Фейн.

«Ввімкнулась» політика

Щодо перейменування Московської на Фальц-Фейнів, то це була громадська ініціатива, яка вилилася в лист від Національної спілки краєзнавців, розповідає Вадим Яровий, відповідальний секретар Херсонської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Він був присутнім як під час обговорення, так і під час засідання комісії у міській раді.

«Мета була одна – вшанувати пам’ять цих людей, які для нашого краю багато що зробили. Всі, родина. Ми спеціально не акцентували увагу на якомусь одному з її представників. Під час обговорення з’ясувалося, що люди дійсно думали, що доведеться змінювати документи за свій рахунок через перейменування вулиці. Але ми одразу прибрали всі ці питання, розказали, що за ваш рахунок нічого не змінюється, ви за бажанням зможете змінити адресу або при потребі. І не треба ніяких додаткових вкладень з вашої сторони взагалі. Але навіть після того, як я це пояснив, це не змінило точку зору. Люди були переконані, що все одно треба платити або вони були переконані, що не треба змінювати… Шкода, що на громадських обговореннях відбувались не самі обговорення по суті, а «ввімкнулась» політика», – вважає Вадим Яровий.

На його думку, не виключено, що не вистачило достатньої поінформованості городян про обговорення.

Чому саме вулиця імені родини Фальц-Фейнів?

З історичної довідки, поданої для обґрунтування звернення про перейменування вулиці Московської на вулицю імені родини Фальц-Фейнів (автори – голова обласної спілки краєзнавців Олексій Макієнко та журналіст Ірина Євстаф’єва):

Фальц-Фейни – рід великих землевласників, підприємців і меценатів німецького походження на Півдні України. Упродовж ХІХ – початку ХХІ століть його представники зробили значний внесок у розвиток економіки, культури й освіти Херсонщини та міста Херсона. Засновниками роду в ХІХ столітті стали вихідці із родин німецьких колоністів Фейнів та Фальців (Пфальців), які на запрошення царського уряду долучилися до господарського освоєння приєднаних до Російської імперії земель Північної Таврії.

Упродовж ХІХ століть шляхом придбання земельних ділянок у межах Херсонської і Таврійської губерній рід Фальц-Фейнів увійшов до кола найбільших землевласників Півдня України. Їм належали великі маєтки з центрами в Асканії-Новій, Преображенці, Гавриловці, Чорномор’ї, Хорлах тощо, загалом понад 200 тис. десятин землі (майже 8% території сучасної Херсонщини). Крім того, вони володіли прибутковими будинками в Херсоні, Одесі, Сімферополі.

Фальц-Фейни започаткували величезне родинне господарство, досягнувши помітних підприємницьких успіхів у скотарстві та землеробстві, промисловості, торгівлі, транспорті та будівництві. У часи найбільшого розквіту їхнє вівчарське господарство досягало 400 тисяч голів. У Хорлах підприємці заснували приватний міжнародний порт, мали власне пароплавство. Вони були власниками високотехнологічних консервних підприємств у Ризі, Одесі, Хорлах та інших.

Значну частину прибутків від активної підприємницької діяльності родина щедро жертвувала на благодійницьку справу. Фальц-Фейни стали відомими своїм меценатством. Фальц-Фейни надавали гроші на будівництво та оснащення медичних закладів у сільській місцевості, у садибах Чаплі, Преображенка, Софіївка, Чорномор’я створили лікарні на 10-15 ліжок, обладнали притулок для соціально незахищених верств населення у Херсоні.

Представники родини стали активними дарувальниками цінних культурних артефактів, поповнивши колекцію Херсонського музею старожитностей. Окрему сторінку в продуктивній діяльності роду Фальц-Фейнів на Херсонщині становить їхня участь у природоохоронній справі. Так, Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн став засновником всесвітньо відомого нині біосферного заповідника «Асканія-Нова», який з 1994 року носить його ім’я.

У результаті соціально-політичних потрясінь 1917–1920 років господарство родини Фальц-Фейнів на Херсонщини зазнало руйнувань, їх власність було націоналізовано, а самі Фальц-Фейни були змушені виїхати за кордон. Нащадки роду нині живуть у Ліхтенштейні.

Значну активність на благодійницькій ниві розвинув барон Едуард Фальц-Фейн (1912–2018). Одним з головних її напрямів стала робота щодо відновлення колишньої слави заповідника «Асканія-Нова». Едуард Фальц-Фейн робив щедрі благодійні внески для утримання і розвитку заповідника.

У 1992 році за ініціативи барона був створений міжнародний екологічний фонд «Асканія-Нова», до якого він сам здійснив перший внесок у розмірі ста тисяч доларів. Барон різними способами піклувався про популяризацію заповідника. За його підтримки у 2009 році біосферний заповідник «Асканія-Нова» брав участь у конкурсі «Сім природних чудес світу».

Альбрандт, Поджио, Спозито в історії Херсона

«Ідея перейменувати одну із центральних вулиць на честь родини Фальц-Фейнів належить ініціативній групі, яку підтримали авторитетні та впливові громадські організації, у тому числі обласне відділення спілки краєзнавців. Я поважаю думку цих авторитетних організацій. Й саме тому підтримую зусилля колег по благородній справі увічнення пам’яті родини відомих херсонців, які багато зробили для нашого міста», – зазначає Херсонський історик та політолог Дементій Білий.

«Загалом, в розвиток нашого міста зробили свій внесок багато уродженців із Європи, – наголошує історик. – Й пам’ять цих відомих городян важливо увічнювати в назвах вулиць, скверів, парків. Будувати красиві пам’ятники та встановлювати меморіальні дошки. А в окремих випадках – повертати їхні імена в історію нашого міста. Наприклад, хто знає, одного із мерів нашого міста француза Луї Альбрандта, який приїхав у 80-х роках 18-го сторіччя торгувати в Херсон, а потім з 1800 по 1820 роки прокерував нашим містом, вкладаючи в розвиток міста власні кошти? Або італієць Вітторіо Поджио кілька років пропрацював у Херсонському чумному шпиталі, рятуючи життя херсонців. Родина греків Спозито будували в нашому в місті кораблі. Цілий район нашого міста носив назву Грецький. В єдиній тоді православній церкві церковна служба велася на грецькій мові. Або про англійця Джона Говарда, який віддав своє життя, рятуючи херсонців (про нього ми згадували в одній із минулих статей. У Херсоні наразі точиться дискусія щодо повернення центральному проспекту Херсона імені англійця та філантропа Джона Говарда)».

«Чого ми маємо їх не знати, а знати Дзержинського чи того ж Фрунзе?»

Ініціювати перейменування вулиці містяни можуть знову. Для цього необхідно витримати певну процедуру: виступити зі зверненням, обґрунтувати ініціативу, має відбутися громадське обговорення, після чого повинна зібратися міська комісія з перейменування та передати документи з рекомендаціями до сесійної зали.

Щодо вже проведеної процедури, то в активних херсонців, які підтримують перейменування вулиці Московської на Фальц-Фейнів, залишилися питання щодо того, як все відбулося. Зокрема, на їхню думку, остаточне рішення у цьому питанні має бути не за комісією, а за депутатами.

«Впевнений, якщо ініціативна група продовжить свою роботу, то вони можуть повторно подати документи на розгляд комісії з перейменування. Також, не треба забувати, що будь-який депутат має право подати на розгляд міської ради будь-який проєкт нормативно-правового акту, у тому числі з перейменування вулиці Московської. Нагадаю, що нещодавно депутати, без участі комісії з перейменування, надали одному зі скверів біля монумента Джону Говарду, ім’я Джона Говарда. Так може бути й у випадку з вулицею Московською: безпосередня депутатська ініціатива щодо перейменування», – говорить Дементій Білий.

«Ми маємо виховувати наше покоління, мають бути маркери, не тільки ідеологічні, а могла з’явитися ще одна туристична «родзинка» в Херсоні. У нас замість вулиці Фрунзе – вулиця Мозолевського. Хто такий Борис Мозолевський? Усім, хто цікавиться, ми можемо розказати, – український археолог, який увійшов в історію світової науки, здійснивши одну із головних знахідок 20-го століття – відкрив скіфську пектораль. Саме завдяки йому ми бачимо в центрі Херсона витвір скульптора Юрика Степаняна – стилізоване зображення пекторалі. Замість вулиці Дзержинського – у нас вулиця Віктора Гошкевича – археолога та громадського діяча, який заснував Музей старожитностей Херсонського краю. Нині це Херсонський обласний краєзнавчий музей. Чого ми маємо їх не знати, а знати Дзержинського чи того ж Фрунзе? Так само і про родину Фальц-Фейнів», – наголошує Вадим Яровий.