Моніторингова група редакції BlackSeaNews та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» провела аналіз кількості суден, які Росія штучно затримувала під час проходження в українські порти на Азовському морі або на шляху з Маріуполя та Бердянська за період із травня 2018 року до грудня 2019 року. На підставі цих відомостей досліджували прогнозовані нові російські загрози в цьому регіоні. Чого очікувати від Росії у 2020 році, чому Україна діє як держава з «сухопутним мисленням» і до чого тут «коефіцієнт Меркель-Макрона», читайте в матеріалі Крим.Реалії.
За результатами моніторингу, з травня до жовтня 2018 року катери берегової охорони Прикордонної служби ФСБ Росії затримували під час руху в Азовському морі 110 суден. Ділянка, де відбувалися ці затримання, відзначена на карті як Region 2. Дослідники зазначають, що затримання суден в Азовському морі припинилися після запровадження супроводу суден, яке почали здійснювати артилерійські катери Військово-морських сил України, перебазовані в цей регіон у вересні 2018 року.
Згідно з моніторингом, з липня 2018 року до грудня 2019 року включно Росія штучно утримувала на якірній стоянці в Керченській протоці на шляху до Маріуполя та Бердянська 1079 суден (Region 1). З боку Азовського моря за цей період 1060 суден, які прямували з Маріуполя та Бердянська, були змушені довше звичайного очікувати дозволу на проходження Керченською протокою на якірній стоянці (Region 3).
Дослідники стверджують, що з липня 2018 року до грудня 2019 включно Росія створила перешкоди вільному судноплавству в українські порти Азовського моря і при прямуванні з цих портів 2249 суднам.
За словами керівника моніторингової групи редакції BlackSeaNews та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрія Клименка, через штучне затримування російськими структурами кожне судно втратило в середньому приблизно чотири доби за один рейс. Цей простій коштував кожному судну приблизно 40 тисяч доларів ‒ залежно від його розмірів, споживання палива на добу, зарплати екіпажу та інших витрат.
Загальний обсяг втрат судновласників через штучне затримування можна оцінити приблизно в 45 мільйонів доларів
«Загальний обсяг втрат судновласників через штучне затримування можна оцінити приблизно в 45 мільйонів доларів. Це мінімум, тому що є судна, доба (простою, ‒ ред.) яких коштує 20-25 тисяч доларів», ‒ пояснює Андрій Клименко.
На запитання, чи проводять подібний аналіз в Україні офіційні установи, Андрій Клименко говорить, що про такі факти моніторинговій групі невідомо. За його словами, дослідники неодноразово повідомляли, що такий моніторинг мають проводити українські державні установи, які мають відповідні повноваження, що дозволило б використовувати отримані відомості в міжнародних судах проти Росії, пропонували поділитися досвідом і провести тренінг щодо методики моніторингу.
«Коефіцієнт Меркель-Макрона»
Дослідники зазначають: аналіз затримань і утримування суден за вказаний період свідчить про те, що Росія щоразу знижувала кількість незаконних дій, коли з'являлася реальна загроза або відсіч. Один із прикладів ‒ припинення затримок суден в Азовському морі після перекидання туди українських військових катерів.
Росія також знижувала свою активність біля берегів Криму при загрозах запровадження «азовського пакету» міжнародних санкцій, перед зустріччю в «нормандському форматі» у Парижі у грудні 2019 року, а також перед ухваленням в Євросоюзі рішень щодо будівництва газогону «Північний потік-2», говорить Андрій Клименко.
Ми назвали це «коефіцієнтом Меркель-Макрона»
«Ми назвали це «коефіцієнтом Меркель-Макрона». Після отримання останніх дозволів на будівництво балтійського газогону цей «коефіцієнт» припинив діяти, і відразу збільшилася тривалість затримки суден. А перед початком засідань Морського трибуналу ООН ми знову зафіксували зменшення часу очікування біля Керченської протоки суден, які прямують маріупольським і бердянським напрямками», ‒ розповів експерт.
Відзначаючи міжнародну реакцію на дії Росії щодо перешкоджання свободі судноплавства, Клименко нагадав про резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, ухвалену у грудні 2019 року, в якій Росію закликали припинити дії, які перешкоджають законному здійсненню навігаційних прав і свобод у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці у зв'язку з мілітаризацією Криму, Чорного та Азовського морів, а також утиски комерційних суден і обмеження міжнародного судноплавства.
За словами Клименка, після ухвалення подібних резолюцій дослідники щоразу фіксували «період переляку», коли Росія знижувала свою активність біля берегів Криму.
«Ключ від Керченської протоки»
На думку групи дослідників, у 2020 році Росія продовжить спроби посилити свій вплив у регіоні Чорного та Азовського морів, що стане випробуванням для України та світу в їхній готовності реагувати на нові загрози.
Андрій Клименко висловив думку, що цьогоріч Росія продовжить перешкоджати вільному судноплавству через Керченську протоку в українські порти Бердянська та Маріуполя.
Після захоплення Криму в руках у Росії перебуває «ключ від Керченської протоки», і немає жодної причини для того, щоб вона припинила ним маніпулювати
«Після захоплення Криму в руках у Росії перебуває «ключ від Керченської протоки», і немає жодної причини для того, щоб вона припинила ним маніпулювати», ‒ говорить він.
Клименко нагадав, що одним з останніх прикладів того, як Росія використовувала цей «ключ» у своїх інтересах, була заява російського Міністерства транспорту про припинення з 21 до 24 грудня 2019 року руху через Керченську протоку «у зв'язку з проведенням технологічних робіт». Закриття судноплавства збіглося з поїздкою президента Росії Володимира Путіна через Керченський міст під час відкриття залізничного сполучення з анексованим Кримом.
На думку Клименка, дії Росії в Азовському морі та Керченській протоці в 2020 році будуть спрямовані на посилення військової присутності біля берегів Криму та на анексованому півострові. При цьому подальші дії з перешкоджання вільному судноплавству в Чорному та Азовському морях можуть бути пов'язані з перекиданням військової техніки та сучасного озброєння в Крим і заходами безпеки і секретності під час таких перевезень.
Він додав, що Росія продовжить блокаду портів Маріуполя та Бердянська для подальшого зниження вантажообігу українських портів.
«Держава з сухопутним мисленням»
Результати досліджень моніторингової групи редакції BlackSeaNews та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» регулярно публікують англійською мовою. За словами Андрія Клименка, ці звіти щомісяця надсилаються приблизно 150 адресатам, серед яких ‒ міжнародні аналітичні центри, дипломатичні місії країн ЄС, США, країн Британської співдружності та великі морські держави.
Російські стратеги не врахували, що свобода мореплавання – один з основних принципів цивілізованого світу
«Обнадійливим фактором, який, як видається, не врахували російські стратеги, є те, що свобода мореплавання ‒ один із основних принципів цивілізованого світу, поряд зі свободою торгівлі та правами людини. Саме тому результатами нашого моніторингу постійно цікавляться дипломатичні місії та аналітичні центри в усьому цивілізованому світі. Вони уважно стежать за випадками штучного затримання в Керченській протоці суден, які мають прапор або судновласників, зареєстрованих в їхніх країнах», ‒ зазначив він.
За словами Клименка, привернення уваги міжнародної спільноти до ситуації біля узбережжя Криму та блокування російських загроз залишає надію на позитивні результати в 2020 році, зокрема й щодо розробки морської політики в Україні.
Поки ж Україна ‒ все ще держава з «сухопутним мисленням»
«Існує ймовірність того, що на тлі реальних загроз свободі судноплавства в Азовському морі і, можливо, аналогічною моделлю в Чорному морі, які в 2018-2019 роках, нарешті, усвідомили за кордоном, в Україні, нарешті, може з'явитися морська політика. Поки ж Україна ‒ все ще держава з «сухопутним мисленням», де звикли пересуватися та воювати на тачанках, бронетранспортерах і танках», ‒ говорить експерт.
На запитання, чи допоможе покращенню ситуації в Чорному та Азовському морях і Керченській протоці створення Україною морського режимного району навколо Криму, Андрій Клименко відповідає: це не вирішить проблеми в Азовському морі, але допоможе виправити помилки, допущені Україною в минулому, і допоможе закріпити на світових морських навігаційних картах українські територіальні води.
Навесні 2014 року Україна закрила повітряний простір над Кримом, але про територіальні води тоді забули
«Навесні 2014 року Україна закрила повітряний простір над Кримом, але про територіальні води тоді забули, тому на навігаційних картах морський режимний район не позначений. Ці карти в електронному та паперовому вигляді поширюються уповноваженими структурами IMO. Ми маємо ситуацію з «недопрацюванням»: митні пункти пропуску через кордон у кримських портах закрили, самі порти закрили, територіальні води (дванадцятимильну зону) оголосили окупованими, як і частину шельфу, але не нанесли це на офіційні морські карти, які є у будь-якого капітана і штурмана на будь-якому судні у світі. Оголошення морського режимного району дозволить зробити так, що більше жоден капітан судна, яке заходить у кримський порт, уже не зможе сказати, що він «не знав», «не читав», «забув», ‒ пояснив Андрій Клименко.
Він додав, що створення морського режимного району допоможе уникнути ситуацій, при яких хтось може захотіти судитися з Україною в разі ненадання аварійно-рятувальних послуг при морських катастрофах та інших надзвичайних ситуаціях.
