«Кентавр». Народження першого українського десантно-штурмового катера

Минулого тижня на київському суднобудівному заводі «Кузня на Рибальському» урочисто спустили на воду перший український десантно-штурмовий катер проекту 58503 («Кентавр»). На замовлення Міністерства оборони України його збудували для Військово-морських сил. Протягом найближчих трьох-чотирьох тижнів «Кентавр» перебазується до Одеси. Нині перший український «Кентавр» все ще перебуває на київській «Кузні на Рибальському». Про це Радіо Свобода повідомив начальник управління кораблебудування Командування Військово-морських сил капітан 1 рангу Василь Радчук.

– Біля так званої «стінки для добудови», безпосередньо на воді, на катері встановлюють основне і додаткове обладнання – зокрема, навігаційне, обчислювальні комплекси та системи, високоточні елементи тощо. Процес триватиме кілька тижнів, після чого розпочнуться швартовні і продовжаться заводські випробування. Роботу механізмів та систем перевірять під час ходу катера Київським морем.

Перебазовувати «Кентавр» з Києва до Одеси буде його екіпаж (командиром призначений старший лейтенант Сергій Одинець – під час анексії Криму в 2014 році він, тоді курсант Севастопольської академії ВМС, не зрадив військовій присязі і вийшов на материкову Україну – ред.).

– Яка чисельність екіпажу «Кентавра»?

– П’ять осіб. Така, як і на наших малих броньованих артилерійських катерах.

– «Кентавр» піде до Одеси власним ходом?

– Можливі варіанти: транспортний док, буксир або своїм ходом. Це вже вирішує завод. Після прибуття до місця базування розпочнуться державні випробування, в тому числі обов’язково під час шторму.

– Дехто з експертів вважає, що певні погодні умови обмежують дії десантно-штурмового катера. Це так?

– Преса і деякі експерти некоректно тлумачать певні характеристики «Кентаврів». Поясню, що саме викликає плутанину. Нормативні документи Військово-морських сил України дійсно передбачають, що виходи катера, його переходи, стрільби повинні проводитись при хвилюванні моря до трьох балів і швидкості вітру до 12,5 метрів за секунду – це вимоги керівних документів. Але не обмеження катера.

Йдеться про те, що коли хвиля вища, а вітер сильніший, то ефективність застосування зброї (та механізмів катера), відповідно, знижуються. За таких погодних умов катер має маневрувати із швидкістю та курсом. Не йти напролом, «скакати» з хвилі на хвилю, а зменшити швидкість, взяти галс у відповідності до хвилі.

– А якщо хвилювання моря складе, скажімо, п’ять чи навіть більше балів?

– Керівними документами зазначено, що в такому разі катеру «не рекомендовано віддалятись від пункту укриття на відстань понад 50 миль» (понад 90 кілометрів – ред.). Знову-таки, це рекомендації, не закон, не обов’язок, і якщо командир вирішить йти в море і виконувати завдання, ніхто його за це рішення не каратиме. Інша річ – комфорт екіпажу при п’яти балах: катер невеликий, ловитиме кожну хвилю, бризки залітатимуть на ілюмінатори, оптику тощо. Утім ще раз зазначу: жодних обмежень стосовно переходу «Кентавра» морем немає.

Курс – на ракетну «Лань»

У Командуванні Військово-морських сил України усвідомлюють, що малі броньовані артилерійські катери (на сьогодні в складі українського флоту 6 МБАКів – ред.) та десантно-штурмові катери «не можуть бути основою ВМС».

Зокрема, у статті «Розвиток для перемоги. Погляди Командування ВМС до відновлення українського флоту» визнається: «Зосереджуючись виключно на узбережжі, ми повністю віддаємо противнику ініціативу на морі. Відновлення тільки оборони узбережжя є недостатнім. Зараз переходимо до другого етапу – нарощування спроможностей у ближній морській зоні. Там основним інструментом захисту національних інтересів України є ракетна зброя та її носії – ракетні катери, берегові ракетні комплекси».

З огляду на це, потрібно «форсувати роботи по закладці корабля проекту «Лань» (швидкохідний ракетний катер – ред.) з установкою на ньому комплексу з протикорабельними ракетами «Нептун». Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

«Також потрібно прискорюватись із закупкою іноземних засобів, зокрема протимінних кораблів, і дооснащення американських катерів класу «Айленд» (Island) тощо. Все це стане тим системним підходом, який суттєво підвищить можливості ВМС України у порівнянні з нинішнім станом», – додав військовий експерт.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Після розслідування «Схем» Кабмін дав «зелене світло» на отримання Україною катерів «Айленд»

В серпні посол України в Сполучених Штатах Америки Валерій Чалий анонсував: вже цього року Україна може отримати права на два швидкохідних патрульних катери класу «Айленд» Берегової охорони США. У Міноборони України планують, що у листопаді-грудні 2019 року катери американська сторона доправить до Одеси.

Щодо крилатої ракети «Нептун» розробки українського КБ «Луч», котра здатна знищувати як морські, так і наземні цілі, черговий етап її випробування відбувся в серпні на півдні Одещини – було точно вражено морську ціль на відстані 100 кілометрів.

В своєму прогнозі для Радіо Свобода військовий експерт Михайло Жирохов припустив, що на озброєння «Нептун» візьмуть через рік.

«Ми не маємо фінансового ресурсу оснастити вітчизняний флот кораблями різних класів. Тому поки що за допомогою катерів – і малих броньованих артилерійських, і десантно-штурмових – вирішуємо нагальні завдання. Проте я впевнений, що спробуємо піти шляхом розгортання берегових, морських і авіаційних комплексів, щоб компенсувати відставання від противника у силах і засобах в акваторії», – підсумував директор Defense Express Сергій Згурець.

Конкретні строки закладки українського ракетного катера «Лань» наразі невідомі. «Готуємось. Розраховуємо, це станеться до Нового року», – так відповів на це запитання начальник управління кораблебудування Командування Військово-морських сил України Василь Радчук.

Чи кращі українські «Кентаври» за російські «Раптори»?

Проект «Кентавр» має низку відмінностей від аналогічних у цьому класі катерів.

Для висадки взводу морської піхоти потрібні три російські катери «Раптор», тоді як місткість українського десантно-штурмового катера – 36 осіб, таким чином достатньо одного «Кентавра».

При цьому, зауважує капітан 1 рангу ВМС Василь Радчук, «посилений взвод морської піхоти розміщуватиметься у «Кентаврі» в комфортних умовах, у спеціалізованих штурмових кріслах. Така ж система крісел використовується в катерах медичної евакуації».

– Коли починали працювати над створенням нашого «Кентавра», як прототипи розглядали шведський CB 90 і російський «Раптор». Маючи детальну інформацію щодо обох проектів десантно-штурмових катерів, дійшли до висновку, що за наших умов ефективними вони не будуть. Вони алюмінієві, легко «прошиваються» кулями та осколками. «Кентавр» ми зробили броньованим, з трьома бойовими модулями, що стабілізовані і можуть працювати на будь-якій швидкості малого корабля.

– Чи можна стверджувати, що за окремими характеристиками український «Кентавр» перевищує російський «Раптор»?

– Крім підвищеної десантомісткості, наш «Кентавр» більший за водотоннажністю, сильніший за озброєнням (кулемети, гранатомети, реактивні системи залпового вогню), кращий за зв’язком.

На інше, зокрема на швидкісні та маневрені характеристики, подивимось під час випробувань в морі. Недоліки, як на будь-якому об’єкті, можливі, але під час державних випробувань усуватимемо їх. Катер із зауваженнями або проблемами приймати до складу ВМС не збираємось.

– Скільки взагалі очікується «Кентаврів»?

– Дискусійне питання. Думаю, що до кінця року буде закладено ще кілька цих катерів.