Петро Порошенко робить селфі з програмістами, Олег Ляшко звертається до Ілона Маска, а Юлія Тимошенко закликає перевести державне управління на блокчейн. Кандидати в президенти України по-різному апелюють до індустрії інформаційних технологій у своїх виступах, але роблять це всі. Радіо Свобода підготувало огляд того, що лідери передвиборчих опитувань говорять і обіцяють про сектор ІТ.
Володимир Зеленський
Батько нинішнього лідера передвиборчих рейтингів (згідно з результатами соціологічних опитувань) Олександр Зеленський – завідувач кафедри інформатики та інформаційних технологій Криворізького економічного інституту. Однак, судячи з публічних заяв Зеленського-молодшого, він не успадкував цікавості до галузі – ІТ в його виступах, як правило, не фігурує.
Втім, у передвиборчій програмі Володимир Зеленський висловлює думку, що Україна «має всі підстави стати одним із найбільших у світі хабів для стартапів та високотехнологічного виробництва».
Читайте також: «Зеленський по-італійськи». Історія коміка, який пішов у політику
Він також декларує намір запровадити онлайн-голосування під час народного волевиявлення.
«Громадяни України отримають можливість долучатись до прийняття важливих рішень влади через мережу інтернет, зокрема і до голосування на виборах і референдумах», – мовиться в документі.
Петро Порошенко
У передвиборчій програмі 2014 року чинний президент жодного разу не згадав ІТ-галузь, проте у нинішньому документі заявляє: протягом п’яти наступних років Україна має стати «одним із п’яти нових глобальних лідерів ІТ-сектору».
«ІТ-сектор уже допомагає Україні збільшити частку креативного середнього класу, що важливо для стабільності, стійкості економіки і країни загалом, для демократії. Але, щоб стати справжнім лідером у цьому секторі, від надання послуг та аутсорсингу, ми сприятимемо перетворенню сектору на креативну індустрію із постійним збільшенням його внеску у вітчизняну економіку», – мовиться в програмі Петра Порошенка на виборах 2019 року.
Він також отримав нагоду публічно заявити про свою підтримку програмістам через нещодавню ініціативу Міністерства соціальної політики. У лютому міністерство запропонувало зобов’язати роботодавців укладати трудові договори з фізичними особами-підприємцями.
Читайте також: Мінсоцполітики хоче «захистити ФОПи». Програмісти проти
Чимало ІТ-шників працюють як ФОПи третьої групи оподаткування, тож представники індустрії запротестували проти цієї пропозиції.
26 лютого президент зустрівся з представниками ІТ-компаній, з якими, за його словами, мав «важливу та ефективну розмову». За її результатами він оприлюднив у соцмережах селфі зі співрозмовниками і заявив, що інвестиції в ІТ необхідні для побудови сучасної країни.
Один із учасників зустрічі, виконавчий директор асоціації «Львівський кластер інформаційних технологій та бізнес-послуг» Степан Веселовський процитував позицію Порошенка щодо ініціативи Мінсоцполітики: «Президент цієї ініціативи не бачив, уряд не приймав. Питання закрите».
Юлія Тимошенко
Передвиборча програма Юлії Тимошенко, оприлюднена на сайті ЦВК, передбачає, зокрема, створення «мільйонів робочих місць», але не уточнює, скільки саме з них працюватимуть у сфері інформаційних технологій.
Та ще влітку 2018 року колишня прем’єр-міністр представила свою стратегію «Новий економічний курс».
Тоді вона, зокрема, порівняла Україну з усім світом, де «на ІТ-принтерах будують цілі міста», і повідомила аудиторії про операційну систему на основі ядра Linux (вперше з’явилася 1991 року).
«Нам потрібно в перші дні після перезавантаження влади розпочати переведення всієї системи управління на технологію блокчейн», – сказала тоді зі сцени лідерка партії «Батьківщина».
Читайте також: Найгучніші заяви кандидатів у президенти: Гриценко, Тимошенко, Порошенко та Зеленський
У тексті програми «Новий економічній курс» ІТ-галузь фігурує як одна з ключових у розвитку всього світу.
«У 2018 році на Всесвітньому економічному форумі Україна увійшла до 14 країн-лідерів з технології блокчейн, яка є ключовою у значній частині FinTech проектів. Внутрішній ринок IT в 2016 році виріс набагато більше, ніж у інших країн. За даними агентства Top Lead, загальне зростання IT-ринку України склало 22%. У той же час розвинені світові ринки ростуть не більше ніж на 5% в рік», – мовиться в розділі «Кадрове забезпечення».
Водночас на початку документу його автори зазначають, що частка ІТ у внутрішньому валовому продукті України все ще «дуже невисока», а структура економіки залишається переважно сировинною.
Юрій Бойко
Передвиборча кампанія Юрія Бойка концентрується передусім на відбудові промисловості і розвитку енергетичної галузі. Але сказати, що він ігнорує інновації повністю, не можна.
Наприклад, у своїй передвиборчій програмі Бойко планує пришвидшити зростання економіки на 5–7% на рік «шляхом розвитку високих технологій, ефективної державної підтримки національного товаровиробника та розвитку підприємництва».
Документ не уточнює, що мається на увазі під високими технологіями і як саме вони будуть розвиватися, пришвидшуючи економічне зростання.
Крім того, Бойко – єдиний з кандидатів у президенти з найвищими рейтингами, який декларує намір зняти блокування з низки російських інтернет-ресурсів.
Читайте також: Війна з Росією: Україну може накрити нова хвиля блокування сайтів
«Повернемо громадянам вільний доступ до соціальних мереж і інформаційних ресурсів», – обіцяє він.
2017 року президент Порошенко своїм указом затвердив блокування доступу до сайтів російських соціальних мереж «ВКонтакте» і «Одноклассники», а також низки російських ЗМІ.
Анатолій Гриценко
У своїй передвиборчій програмі екс-міністр оборони Анатолій Гриценко згадує про «проривні технології», зокрема в оборонному секторі, які мають розвиватися завдяки державному замовленню.
Крім того, згідно з програмою Гриценка, ІТ мають допомогти знизити людський фактор у державних послугах.
«Функції держави будуть скорочені й переведені на інтернет-технології – щоб мінімізувати контакти громадян з чиновником», – мовиться в документі.
У квітні 2018 року, спілкуючись із журналістом Айдером Муждабаєвим на телеканалі ATR, Гриценко навів приклад виборів у Сьєрра-Леоне.
«Вони (Сьєрра-Леоне – ред.) в порядку експерименту провели вибори з використанням електронних технологій, із використанням блокчейну. А ми? Ну, очевидно, насамперед, для того, щоб молодь була долучена, тому що молодь не голосує. Ясна річ, що я свідомий: це має бути поетапно, бо багато людей похилого віку», – сказав він тоді.
Читайте також: Кандидати у президенти-2019: хто чим багатий
У березні 2018 року в Сьєрра-Леоне відбулися президентські вибори в два тури, на яких переміг Джуліус Маада Біо. Низка африканських ЗМІ згодом уточнила, що швейцарський стартап Agora, який займається забезпеченням голосувань на основі технології блокчейн, був лише спостерігачем за виборами, які провела місцева Національна виборча комісія. Це сталося після повідомлень, нібито Agora брала участь у проведенні виборів.
Згодом Agora визнала, що припустилася комунікаційної помилки, заявивши про «перші вибори на блокчейні», і принесла вибачення.
У тому ж інтерв’ю Гриценко назвав ІТ-сектор одним із тих, які Україна повинна розвивати як пріоритетні, водночас контролюючи те, як вони сплачують податки.
Читайте також: Від «Атланта» Айн Ренд до «Мистецтва війни» Сунь Цзи: що читають кандидати у президенти
«Наших ІТ-шників шанують у світі. І нормальних, скажімо так, і хакерів бояться… Має бути можливість для всіх сфер – для ІТ-передової, для енергозбереження, для медицини, для якихось інших має бути певне стимулювання для того, щоб вивести на світло. Вони зараз все одно працюють, вони дуже просунуті. Але якщо вони сіли на аутсорсинг і не сплачують податки взагалі, перше: вони неспокійно сплять, бо будь-хто будь-коли може потім поцікавитися, за які гроші це з’явилося. Друге – вони не вкладають у свою країну, хоча могли б вкладати. Значить, треба знайти той баланс оподаткування такий, щоб стимулював би людину і вона спала спокійно», – сказав Гриценко.
Олег Ляшко
Президентська програма, яку кандидат від Радикальної партії Олег Ляшко подав до Центральної виборчої комісії, не містить планів щодо розвитку інформаційних технологій. Документ загалом більше концентрується на аграрній промисловості, захисті селян і робітників.
Але у публічних виступах Ляшко закликає «не протиставляти село і місто». Наприклад, у січні 2019 року його партія оприлюднила заяву про те, що радикальний кандидат у президенти звернувся до американського винахідника і бізнесмена Ілона Маска з пропозицією запустити виробництво електромобілів в Україні.
«Я хочу зустрітися з Ілоном Маском, щоб обговорити питання розвитку в Україні, виробництва власних електромобілів в Україні. На тому ж ЗАЗі (Запорізькому автомобільному заводі – ред.) в Запоріжжі, на інших виробничих можливостях», – заявив тоді він.
Ляшко додав, що інновації мають таке ж значення для української економіки, як і сільське господарство.
«Не протиставляйте село і місто: і аграрна галузь, і промисловість – це головні драйвери української економіки. Наука, ІТ-технології – безумовно, той, хто ставить на інтелект, на нові розробки, на нові технології – той і перемагає. Ми коли говоримо про захист села – це не повернення в 19-е століття, а це повернення поваги до людини праці, повернення роботи в село», – уточнив він.
Наразі невідомо, чи відповів засновник компанії Tesla і PayPal Маск на звернення Ляшка.
