За повідомленням засобів інформації у США, дані підрахунку голосів із одного з вирішальних штатів – Пенсильванії, підтвердили перемогу там демократа Джо Байдена, який, отримавши 20 голосів виборників, забезпечив собі принаймні 273 голоси виборників – при 270 мінімально необхідних для обрання 46-м президентом США. У США, де результат голосування оголошують авторитетні засоби інформації, зі заявою про перемогу Байдена виступили об 11:30 Східного стандартного часу США (18:30 за Києвом) американське агентство Assocoated Press і ще низка ЗМІ.
Трамп має наразі 214 голосів виборників і може додати собі ще 15 від Північної Кароліни і 3 від Аляски. Але він відмовляється визнавати свою поразку і востаннє буквально за годину до повідомлення про перемогу Байдена знову твердив у твітері про свою «перемогу з великим відривом». Соцмережа позначила цей та інші його дописи на цю тему як безпідставні чи взагалі закрила їх від огляду як суперечливі й такі, що можуть вводити в оману щодо виборчого процесу.
Визнавати, чи не визнавати поразку? Американський закон до цього не зобов'язує. Але так робили всі кандидати, що програли.
Пам’ятаєте з минулого, як президент, що покидає Білий дім, телефонує своєму конкуренту чи наступнику, вітає його з перемогою, і цим великодушним жестом прокладає шлях до примирення країни після роз’єднання, яке несуть вибори? Жодний закон не вимагає цього робити. Бо це – частина американської демократичної традиції.
Визнання поразки складається з двох частин: привітання переможця і подяки прихильникам.
Як це було, коли переміг Трамп?
Коли чотири роки тому, у 2016-му, перемогу на виборах здобув Дональд Трамп, його конкурентка – кандидатка від демократів, Гіларі Клінтон виступила перед своїми прихильниками і повідомила, що вона зателефонувала Трампу і сказала, що готова з ним співпрацювати «на благо країни».
Звертаючись до учасників своєї кампанії, вона сказала, що в перебігу виборів з’ясувалося, що «наша країна є набагато більш поділеною, ніж ми думали».
«Але я вірю в Америку. І завжди буду в неї вірити. І якщо ви також її любите, ви маєте прийняти цей результат і дивитися в майбутнє. Дональд Трамп буде нашим президентом. Ми маємо прийняти його без упереджень і дати йому можливість повести країну за собою. В нашій конституційній демократії закріплений мирний перехід влади. І ми не лише це поважаємо, але і високо цінуємо», – сказала Гіларі Клинтон, намагаючись вгамувати біль поразки.
Традиція, якій понад 150 років
У 2008 році багатьом запам’ятався щирий і великодушний виступ сенатора-республіканця Джона Маккейна, який привітав свого суперника – Барака Обаму після того, як той став президентом.
«Американський народ висловив свою волю і вона ясна. Нещодавно я мав честь зателефонувати сенаторові Бараку Обамі та привітати його з тим, що його обрали президентом країни, яку ми обидва любимо», – сказав Джон Маккейн, закликаючи своїх прихильників заспокоїтися і не висловлювати обурення.
У своїй промові він висловив захоплення спроможністю Обами запалити серця багатьох мільйонів людей, які раніше не вірили у те, що можуть щось змінити своєю участю у виборах американського президента.
«Це те, чим я захоплений, і вітаю його з тим, що він зміг цього досягнути», – сказав Маккейн у своїй промові. Маккейн назвав тоді ці вибори «історичними» і такими, що мали «особливе значення» для афроамериканців.
У 2000 році колишньому віцепрезиденту Алу Ґору довелося двічі визнавати свою поразку. Вперше, коли він зателефонував Джорджу Бушу-молодшому в ніч виборів. Пізніше він відкликав це привітання, коли з’ясувалися проблеми з підрахунком голосів у штаті Флорида, а судові розгляди розтягнулися на кілька тижнів.
Через 36 днів, після того, як Верховний суд закінчив перерахунки голосів і віддав Білий дім в руки Джорджа Буша, тодішній віцепрезидент Ґор звернувся до нації і сказав, що він щойно привітав президента Буша, «і тепер це остаточно». Він нагадав, як 150 років перед тим сенатор Стівен Дуґлас привітав Абрама Лінкольна з обранням президентом і сказав, що почуття «партійної приналежності мають поступитися почуттю патріотизму».
«Я з Вами, пане президенте, і нехай Вас благословить Господь», – сказав Ал Ґор.
Увійшов в історію і лист, який президент Джордж Буш-старший залишив в Овальному кабінеті Білого дому для свого конкурента та наступника – Білла Клінтона.
«Ти будеш нашим президентом, коли прочитаєш цю записку. Бажаю тобі добра. І твоїй родині бажаю добра. Ваш успіх зараз – це успіх нашої країни. Я гаряче вболіваю за вас», – написав Буш у рукописному листі, який він залишив на своєму робочому столі.
Цей лист від 20 січня 1993 року став зразком вишуканості та стилю, яких старше покоління американських політиків ще могло навчити – програвати шляхетно і з гідністю.
«Він зробив все, щоб ми почувалися як вдома, наскільки це можливо. Вищий клас», – пригадував пізніше Клінтон свої почуття від прочитання цього листа.
«Якщо хтось є твоїм опонентом, це не означає, що ви повинні бути ворогами, – казав Буш. – Політика не повинна бути підлою і потворною».
Які наступні кроки кандидата, який програв?
Якщо судові позови підуть за сценарієм Ала Ґора, то Дональд Трамп може визнати свою поразку після закінчення їхнього розгляду. Остаточно церемонія передачі повноважень до наступника відбувається у Палаті представників Конгресу після того, як чинний віцепрезидент, у даному випадку Майк Пенс, офіційно підтверджує підрахунок голосів Колегії виборників – це ті 538 делегатів від 50 штатів, які і голосують за президента від імені виборців свого штату.
За конституцією, наступний президент складає присягу опівдні 20 січня. За традицією, колишній суперник є присутній на інавгурації.
А якщо Трамп зламає традицію?
Нинішній президент відомий тим, що в багатьох речах він суперечив традиції, чи відкидав її. На цей випадок представник кампанії Джо Байдена сказав, що вибори вирішує американський народ.
«А уряд Сполучених Штатів цілком здатний вивести порушників із Білого дому», – заявив прессекретар кампанії Байдена Ендрю Бейтс.
Чи будуть виводити Дональда Трампа з Білого дому в супроводі спецагентів? Поки що про це говорити зарано. Але в той момент, коли стало зрозуміло, що підрахунок голосів схиляє чашу терезів на бік Байдена, з’явилися повідомлення, що його почали посилено охороняти.
