Доступність посилання

ТОП новини

Олексій Резніков: «Моя мета ‒ повернути й ОРДЛО, і Крим, і Севастополь»


Олексій Резніков
Олексій Резніков

Ельвіна Сеїтбуллаєва

Коли може відбутися наступне взаємне звільнення утримуваних осіб між Росією та Україною і чи будуть у ньому прізвища кримчан? Які майданчики для деокупації Криму можуть з'явитися на міжнародній арені? І яке місце в роботі українського Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій займає анексований півострів?

На ці та інші запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідає голова відомства, український віцепрем'єр Олексій Резніков.

‒ Тристороння контактна група в Мінську провела перше розширене засідання 14 травня. На ньому обговорили формування списків для наступного взаємного звільнення утримуваних осіб із Росією, й Україна вчергове наполягла на форматі «всіх на всіх». Пане Резніков, чи можна очікувати, що серед наступної групи звільнених із російських в'язниць будуть і кримчани?

‒ Перш за все хочу сказати, що на травень чергове взаємне звільнення анонсоване не було. Ми говорили про те, що ведуться переговори і що ми прагнемо максимально робити все, щоб вони відбулися швидко і щоб отримати позитивний результат. Однак говорити про те, що є дата й остаточні списки, передчасно. Це дуже делікатні переговори, і будь-яка зайва інформація може ускладнити долі людей.

‒ Для врегулювання конфлікту на Донбасі є Мінські угоди та «нормандський формат». Як щодо окремого майданчика для Криму?

‒ Дійсно, в межах цих форматів кримське питання не обговорюється. Я знаю, що Леонід Кучма декілька разів порушував його, але російська сторона реагує на це дуже різко аж до того, що встає з-за столу переговорів. Але я точно знаю, що в «нормандському форматі» і міністр закордонних справ України, і політичні радники порушують цю тему, вона звучить на рівні лідерів.

Дійсно, потрібно працювати для того, щоб створити такий кримський майданчик, який був би не мінським, а, наприклад, кишинівським чи брюссельським ‒ але все одно без допомоги західних партнерів нам не обійтися.

Хочу нагадати, що колись саме Леонід Кучма підписав так званий великий договір із Російською Федерацією, який вона порушила. А другий документ ‒ так званий Будапештський меморандум, в якому в обмін на відмову від ядерного статусу нам обіцяли недоторканність і захист. Російська Федерація також порушила його, а від Великої Британії та США ми не отримали очевидної допомоги і досі на неї чекаємо. Плюс є ще дві країни, які приєдналися до меморандуму, ‒ Франція та Китай. Цікаво, що президент Франції Франсуа Міттеран при підписанні сказав ще молодому тоді Леоніду Кучмі: «Юначе, вас все одно обдурять». На жаль, так і сталося, тому ми глибоко переконані, що західні партнери мають нам допомагати.

‒ Коли ж ми зможемо побачити цей міжнародний майданчик для Криму?

‒ Я, на жаль, не можу вам відповісти, тому що цим питанням займаються наше зовнішньополітичне відомство та Офіс президента. У будь-якому випадку говорити про формат і дату початку роботи такого майданчика буде некоректно, оскільки зараз усе в процесі.

‒ Яке місце Крим займає у вашому плані реінтеграції окупованих територій, порівняно з Донбасом?

Коли у мене була розмова з президентом і прем'єр-міністром щодо пропозиції очолити це міністерство, я відразу уточнив одну річ: що йдеться і про Крим, і про частину Донбасу
Олексій Резніков

– Рівне. У нас окуповані території ‒ це Автономна Республіка Крим, місто Севастополь та окремі райони Донецької та Луганської областей. Для мене між ними немає пріоритету або різниці. Моя мета ‒ повернути всі ці території під контроль уряду України.

Коли у мене була розмова з президентом і прем'єр-міністром щодо пропозиції очолити це міністерство, я відразу уточнив одну річ: що йдеться і про Крим, і про частину Донбасу. Причому тоді передбачалося, що воно називатиметься «з питань окупованих територій», а я запропонував додати головне, найважливіше слово ‒ «реінтеграції». Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, вносячи мою кандидатуру в парламент, офіційно це озвучив. Зараз, якщо виражатися не юридичною мовою, у мене три підшефних області: Херсонська, Донецька та Луганська. До речі, тиждень тому я саме був у відрядженні на контрольно-пропускних пунктах в'їзду-виїзду «Чонгар» і «Каланчак». Я прибув для інспекції та підписання меморандуму, який передбачає розвиток хабу на КПВВ.

‒ Колишній співробітник міністерства Сергій Мокренюк написав на своїй сторінці в Facebook, що, за його інформацією, управління щодо Автономної Республіки Крим та міста Севастополя буде ліквідоване. Як ви можете прокоментувати цю заяву?

‒ Сергій Мокренюк ‒ це вільна людина у вільній країні, і своє оголошення в Facebook він не анонсував і не обговорював із нами. Тому мені складно коментувати якісь речі, особливо з огляду на те, що в тексті проглядається певна образа.

У мене сьогодні структура міністерства вибудовується так, як я її бачу ‒ на ефективність, на визначення та виявлення завдань. Якщо сьогодні у нас є дев'ять КПВВ, через які в'їжджають громадяни з тимчасово окупованих територій, то це 13 мільйонів перетинів на рік. З них 2,5 мільйони припадає на Крим, тому в цьому випадку не має значення, яке управління має цим займатися. Це має бути один підрозділ, який надає якісний сервіс і забезпечує для людей нормальні умови перетину КПВВ ‒ від центрів надання адміністративних послуг до дитячої кімнати та автовокзалу, щоб їхати далі.

Я будую структуру міністерства, виходячи з напрямків: інфраструктурний, соціальний, захист прав людини, вирішення завдань внутрішньо переміщених осіб, освіта тощо. Наше міністерство не вертикальне, а горизонтальне. Ми взаємодіємо і з Міністерством освіти і науки, і з Міністерством охорони здоров'я, і з Міноборони, і так далі. Але при цьому в кожній області є представництво нашого відомства, і завдання херсонського ‒ якраз займатися Кримом.

Ми зараз почали випускати вже щотижневе громадське зведення про те, що відбувається на тимчасово окупованих територіях ‒ і там є окремі блоки щодо Криму, Донецька та Луганська. До речі, за це наш сайт заблокований на території Російської Федерації.

‒ Раніше українська держава виділяла матеріальну допомогу політв'язням. Як ви зараз плануєте підтримувати тих, хто перебуває під арештом на окупованому півострові та в Росії?

‒ Після секвестру бюджету в парламенті ми закріпили за нашим міністерством кошти, які дозволяють працювати бюджетним програмам із підтримки політв'язнів та їхніх сімей. Тому ми в жодному разі не згортаємо ці програми, а, навпаки, розвиватимемо. Зараз у нас є взаємодія з громадськими організаціями та волонтерами, і я сподіваюся, що ми посилюватиме підтримку політв'язнів. Звісно, для цього знадобиться допомога парламенту. На жаль, ми – одне з найменш забезпечених фінансово міністерств, але це не означає, що у нас будуть опущені руки. Ми закатали рукава і працюємо.

‒ Що з приводу ухвалення змін до Конституції України щодо створення кримськотатарської національно-територіальної автономії?

‒ Я веду обговорення з цього приводу серед інших і з представниками Меджлісу кримськотатарського народу, але не готовий зараз говорити: будь-яке послання, яке я зараз дам, може бути сприйняте неправильно. Я – все-таки юрист і люблю працювати з документами. Тому повернімося до цього трохи пізніше, коли я, як кажуть адвокати, буду в матеріалі.

‒ Чи планує ваше міністерство заходи до чергової річниці депортації кримськотатарського народу?

‒ Ми готуємо проєкт спільно з представниками Меджлісу, і я зараз вперше повідомляю вам деталі: 17 або 18 травня ввечері буде зроблене підсвічування, яке зображає національну символіку України та кримськотатарського народу на урядовій будівлі. Я вас запрошую ‒ це буде дуже знаково і правильно.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG