Перед парламентськими виборами в Україні відносини Києва та Будапешта знову загострились. Причиною стали візити на Закарпаття чільних посадовців з Угорщини, де вони брали участь у зустрічах із кандидатами в народні депутати від угорської спільноти. За словами українського МЗС, Україна рекомендувала утриматись від таких візитів і запросила угорських колег спершу відвідати Київ.
Про те, як Україна відреагує на візити угорських посадовців на Закарпаття, чи було запрошення відвідати столицю, і на які кроки готовий Київ, аби налагодити відносини з Будапештом – уривки інтерв’ю «Голосу Америки» з тимчасовим виконувачем обов’язків глави МЗС України Єгором Божком.
– Як МЗС може прокоментувати нове загострення українсько-угорських відносин?
– Ускладнення в українсько-угорських відносинах походять не з України. Основною проблемою є так званий угорський іредентизм (політика возз’єднання територій, – ред.), який засліпив прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та його соратників. В останні роки це створює проблему не тільки для України, але й для низки країн-членів ЄС.
Ключовою розбіжністю між Києвом та Будапештом зараз є те, що ми називаємо тих, хто мешкає в Закарпатській області, громадянами України угорського походження, а Будапешт вважає їх угорцями, що мешкають на території ЗакарпаттяЄгор Божок
Ключовою розбіжністю між Києвом та Будапештом зараз є те, що ми називаємо тих, хто мешкає в Закарпатській області, громадянами України угорського походження, а Будапешт вважає їх угорцями, що мешкають на території Закарпаття. І тут я підкреслюю – Закарпаття, навіть не Закарпатської області України.
Київ не погоджується з кінцевою метою політики іредентизму уряду Орбана, а саме створенням угорського анклаву на території України. Це те, чого вони домоглися в Сербії, і чому протидіють Словаччина та Румунія.
– Міністр Сійярто каже, що в Київ його ніхто не запрошував, хоча перед тим заступник голови Офісу президента Вадим Пристайко заявив, що такі жести були. Запрошення було?
– Про це говорив не тільки пан Пристайко. Дивіться, в своїх діях угорська сторона вже не перший рік застосовує тактику шантажу, маніпуляцій та перекручування інформації.
[...]
Ми попросили відкласти до завершення виборчої кампанії, тобто, по суті, на один тиждень всі візити. А також запропонували пану Сійярто розглянути можливість приїхати спочатку в Київ, зустрітися з Офісом президента, я б із задоволенням зустрівся б з паном Сійярто. А потім разом поїхали б у Закарпатську область і взяти участь в усіх заходах. У відповідь від посла я отримав: «Ні, ми маємо право підтримувати угорців в Україні, і ми поїдемо». Власне, так це і відбувалось.
– Наскільки я розумію, ця розмова була за день до візиту пана Сійярто на Закарпаття, і офіційного запрошення не було. Так?
– Справа в тому, що ми запропонували розглянути угорській стороні таку можливість. Якщо б ми отримали схвалення такої ідеї, звичайно – в ту ж годину вони б отримали запрошення. Запрошення в дипломатії не обов’язково мають передаватись у паперовій формі. Достатньо просто усно повідомити про це посла. А весь процес дипломатичних контактів з угорською стороною триває вже досить давно. Зустріч у понеділок була лише однією із серій контактів на різних рівнях із цього приводу.
Питання в тому, що стаття 74 закону України про вибори народних депутатів абсолютно чітко забороняє іноземцям брати участь у будь-яких заходах, організованих за підтримки кандидатів у народні депутати. Таким чином пан Сіярто, відвідавши Закарпаття на запрошення [одного із кандидатів] прямо порушив український закон.
– Ви кажете, що міністр порушив закон. З боку України будуть якісь санкції, чи ви будете діяти дипломатично?
– МЗС доповіло про цю ситуацію президенту України, і наразі ми не налаштовані давати подальшого ходу цій справі. Ми продовжуємо працювати з угорською стороною в рамках дипломатичного протоколу та етикету. Ми намагаємося тримати максимальну конструктивність і добросусідськість. Втім нам не завжди це виходить.
– Як президент на це відреагував?
– Президент із самого початку був налаштований на конструктивну і взаємовигідну співпрацю з Будапештом. І я переконаний, що незважаючи на ці прикрі дії угорської сторони, ми все-таки зможемо найближчим часом вийти на такий діалог.
– Плануються якісь кроки після парламентських виборів?
– Думаю, коментувати ці речі – це парафія Офісу президента. Але МЗС вже доповідало президенту про суть проблемних питань українсько-угорських відносин. Ми внесли низку пропозицій, частина з них вже реалізовується. Також очікуємо відповіді від угорської сторони щодо їхньої готовності перейти до конкретних обговорень.
Пан Сійярто декілька разів у вашому інтерв’ю повторив, що Будапешт дуже позитивно сприйняв сигнали Володимира Зеленського і розраховує на нього в тому, що всі питання будуть врегульовані.
Я знаю зміст розмови Зеленського зі своїм угорським колегою, і я знаю, до яких недипломатичних кроків останнім часом вдавалась угорська сторона, щоб нейтралізувати українське МЗС. Я надіюсь, що вони розраховують на Володимира Зеленського не в тому контексті, щоб скористатися перехідним періодом після виборів в Україні й максимально добитись всього того, чого прагне Будапешт. А щоб в дусі взаємовигоди і врахування обох сторін вирішити всі питання. Київ на це давно налаштований.
[...]
– Угорщина в діалозі просить внести зміни до закону про мову. Зокрема ті, які стосуються медіа, культури, і мови викладання в школах. Україна готова йти на ці поступки?
– Закон про мову містить чітку вимогу: розробити найближчим часом окремий закон, який би регулював використання мов нацменшин. Україна вже почала розробку цього закону й готова взаємодіяти в цьому питанні з усіма нацменшинами та сусідніми країнами, крім Росії, звичайно. Ми вже запропонували це угорській стороні, але відповіді поки не отримали.
Щодо мови викладання – я переконаний, що Верховна Рада наступного скликання ухвалить цей законопроект із необхідними правками в цілому. Більше того, ми готові іти далі. Ми готові розробити законопроект про використання мов національних меншин країн-членів ЄС, й із задоволенням приймемо консультативну допомогу Будапешта.
Україна і МЗС в жодному разі не налаштовані на подальший скандал у відносинах між Україною та Угорщиною. І тим більше не налаштовані на жодну конфронтацію. І ми про це повідомили угорську сторону. Ми залишаємо відкритою пропозицію розробити пакет заходів для нормалізації наших стосунків і повернення до добросусідських відносин.
Натомість ми бачимо спроби впливати на виборчий процес в Україні, щоб посилити контроль Будапешта над українцями угорського походження в Закарпатській області.
Але я переконаний, що вже, починаючи з наступного тижня, після завершення виборчої кампанії ми повернемось до діалогу з угорською стороною. У Києва тут є свої червоні лінії, такі ж червоні лінії, як і в Будапешта. Але наш компроміс лежить далеко від червоних ліній, і ми налаштовані досягти його вже найближчим часом.
– Є вислів, що компроміс – це коли всі однаково незадоволені. В чому полягає компроміс для України тут?
– Думаю, тут компроміс може бути якраз зовсім інший, коли всі будуть задоволені. Головне – стримувати свої амбіції і апетити.
Угорсько-українські відносини вкотре загострилися після того, як Верховна Рада України 25 квітня ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». В Угорщині негативно відреагували на ухвалення цього закону.
Раніше угорська сторона також різко критикувала ухвалення в Україні закону про освіту 5 вересня 2017 року, який, серед іншого, передбачає ширше впровадження навчання українською державною мовою також у навчальних закладах національних меншин.
Попри численні спроби угорської й української сторін врегулювати спірні питання дипломатичним шляхом, повного порозуміння досягти не вдалося. На відплату офіційний Будапешт намагається блокувати євроатлантичні ініціативи Києва.
