ЛЬВІВ ‒ Чи чинилося сексуальне насильство над вихованцями Великолюбінського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру (комунальний заклад Львівської облради) зараз з'ясовує слідство. Як повідомляють у Головному управління Національної поліції у Львівській області, слідчі територіального підрозділу розпочали кримінальне провадження за частиною 3 статті 153 (сексуальне насильство) Кримінального кодексу України за заявою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.

П’ятьох дітей, які заявили про протиправні дії у цьому закладі, переселили в іншу установу.

Радіо Свобода побувало у Великолюбінському навчально-реабілітаційному центрі, поспілкувалося із працівниками і зібрало деталі цієї історії.

Заява Уповноваженого з прав людини Верховної ради України (омбудсмена) Дмитра Лубінця про здійснення насильства над вихованцями навчально-реабілітаційного центру на Львівщині, як здається, прозвучала немов грім серед ясного неба для чиновників Львівської військової обласної адміністрації та обласної ради.

27 вересня моніторингова група «СОС Дитячі Містечка Україна» разом з представницею омбудсмена з питань захисту прав дітей і представниками Національної соціальної сервісної служби України виїхала у Великий Любінь. Під час спілкування з вихованцями закладу вони виявили численні порушення прав дітей.

Як повідомив 28 вересня Дмитро Лубінець, вихованці розповіли, що «директор закладу здійснював дії сексуального характеру стосовно дівчат-вихованок, публічно принижував їх, а також погрожував побиттям і направленням до психіатричної лікарні за «погану поведінку» чи порушення розпорядку дня».

Омбудсмен не вживає слово «можливо».

Керівниця із розвитку програм «СОС Дитячі Містечка Україна» Дар’я Касьянова розповіла Радіо Свобода, що до «Української мережі за права дитини» і до благодійної організації «СОС Дитячі містечка» звернувся Офіс омбудсмена і попросив психологів супроводжувати їхніх працівників у заклад інтернатного типу на Львівщині, де, за їхньою інформацією, страждають від насильства діти.

«Ми відправили двох психологів з фонду «Голоси дітей», які мають досвід і документи, які дозволяють їм проводити опитування. Діти були налякані, не дуже довіряли дорослим, не вірили, що хтось буде розглядати скаргу. Опитування зафіксоване і Офіс готує звіт зі всіма поясненнями і свідченнями дітей. Діти скаржилися два роки тому і ніби якісь дорослі вже приїжджали та передавали інформацію. Але нічого не відбулося і діти були впевнені, що нікому це не потрібно. Два роки вихованці страждають від насильства, а керівник цього закладу їм говорив, що він нічого не боїться і нічого йому не буде. Попередні рази у дітей вимагали, щоб вони забрали свої заяви і я не виключаю, що так може бути знову», ‒ каже Дар’я Касьянова.

У селищі Великий Любінь 27 вересня прибули слідчі, ювенальні поліцейські та співробітники інших служб поліції Львівщини.

П’ятьох дітей, які надали свідчення, перевезли у безпечне місце, де вони отримують психологічну допомогу.

Пояснення поліції і влади

У Нацполіції у Львівській області заявляють, що цього року не отримували жодної заяви від вихованців щодо протиправних дій директора закладу. Торік працівники поліції перевіряли факти, викладені у заяві від громадської організації.

Представник омбудсмена на Львівщині Тарас Подвірний в коментарі Радіо Свобода розповів, що навесні 2023 року було виявлено порушення щодо якості харчування та розміщення дітей. Торік у жовтні до нього надійшла скарга щодо насильства над вихованцями в цій установі і це повідомлення він скерував у поліцію. Цю інформацію підтвердили і у Львівській ОВА.

«Раніше були певні звернення громадян різних і громадських організацій. Були створені комісії Департаментом освіти обласної адміністрації. На місце виїжджали і психіатри, і психологи, бо діти з особливими потребами, різними діагнозами, тому з ними мають працювати професіонали, котрі можуть виявити де правда, а де неправда, тому що цими дітьми може хтось легко маніпулювати. Водночас працювала і поліція. Слідчі перевіряли кожне звернення, але нічого не підтвердилося», – говорить заступник голови Львівської ОВА Олександр Кулепін.

Однак, як розповілаи у громадській організації (просять не називати) Радіо Свобода, психологи працювали з дітьми у Великому Любіні.

«У нас є багато матеріалів і ми це передаємо Уповноваженому з прав дитини. У 2023 році, зокрема, назбирали багато скарг. Коли торік побили палками хлопчика, ми думали як захистити дітей? Психологи написали скарги Уповноваженому з прав дитини, в прокуратуру, поліцію і ДБР, були у посадовців Львівської обласної адміністрації. Поліція відкрила кримінальне провадження у лютому 2023 року. Далі справа не пішла, оскільки ми не представники дитини, нас більше не повідомляли ні про що. До слова, дитина просила потім цю заяву забрати, зрозуміло, що на нього чинили тиск», – розповіла представниця цієї організації, але попросила її не називати, бо йде слідство.

Вона пообіцяла надати зібрані матеріали.

30 вересня керівник Львівської ОВА Максим Козицький заявив, що будуть проводити службове розслідування для перевірки фактів можливих порушень у навчально-реабілітаційному центрі.

Департамент освіти і науки скерував в управління майном Львівської облради пропозиції до складу комісії з проведення службового розслідування.

На час проведення перевірки і слідчих дій 64-річного Степана Мащака, який майже 20 років керує Великолюбінським навчально-виховним центром, відсторонили від роботи.

Там працює медиком його дружина, і вихователем ‒ син.

Степан Мащак зараз перебуває на лікарняному, про це повідомили в Львівській облраді. Одразу ж після заяви омбудсмена керівник закладу заперечив львівським медіа всі звинувачення на свою адресу.

На телефонні дзвінки Радіо Свобода Степан Мащак не відповів. Але, як тільки він захоче прокоментувати висунуті проти нього звинувачення, редакція оприлюднить їх.

Заступник директора з навчально-виховної роботи теж перебуває на лікарняному з 30-го вересня.

На підставі яких захворювань були видані лікарняні директору та завучу ‒ невідомо.

Звіт моніторингової групи, яка опитувала вихованців, ще не надійшов в обласну адміністрацію, повідомив Олександр Кулепін.

«Ми хочемо, щоб були встановлені всі факти. Якщо хтось хоч щось погане зробив щодо цих дітей, то відповідатимуть. Ми чекаємо на звіт моніторингової групи, щоб побачити всі деталі, які були зафіксовані. Ніхто до мене не звертався з цього закладу, що там не все гаразд. Я прошу вихователів, всіх працівників, якщо бачили такі порушення, щоб не боялися директора, думаючи, що хтось буде його прикривати чи дозволить йому щось погане щодо працівників вчиняти, можна мені написати приватно і не приховувати правди», ‒ каже Олександр Кулепін.

Що кажуть працівники?

Великолюбінський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр – це комунальний заклад Львівської облради. Там навчається 58 учнів з особливими потребами, різними важкими діагнозами, психічними розладами.

20 із них – внутрішньо переселені з тих регіонів, де йдуть бойові дії російсько-української війни.

10 вихованців – із неблагополучних родин.

Є діти, які постійно прикуті до ліжка.

Також дітей приводять на навчання і реабілітацію батьки. Хтось залишає, а хтось забирає дитину на вихідні.

Штатних працівників – близько 60-ти, частина з них є опікунами цих дітей. Але, як розповіли вчителі, в їхньому закладі є відтік кадрів. Адже умови праці непрості: вихованці зі складними захворюваннями, важкі, дехто з них агресивний.

Всі працівники, з якими спілкувалося Радіо Свобода, запевнили, що ніхто з них не піднімав руку на вихованців, не чинив ніяких протиправних дій.

Багато людей тут працюють по 20-30 років.

«Шкоди і кривди ніхто не робив цим дітям. У моїй присутності ніхто дітей не ображав. Якщо запитаєте дітей про мене, то такого ніхто з них вам не скаже. Тут дуже важко працювати. Діти бувають непередбачені, не завжди люблять, коли ми їм говоримо, що зараз у нас урок і треба на ньому бути присутнім. Вони хочуть займатися своїм. Можуть відповісти грубим словом. Але ми це розуміємо, бо знаємо своїх дітей. 27 вересня тут була моніторингова група, проводила опитування. Але у цей час я мала свою роботу. Я про все дізналася з новин. Але мені ніхто з дітей не жалівся на якісь такі речі, і не звертався до мене», – каже одна з працівниць, яка погодилась говорити.

Як і інша – вихователька і вчителька історії у закладі.

«Я працюю з квітня і лише можу сказати, що люблю дітей і вони до мене горнуться. Я ніколи дітей не ображала, не била. Знаходжу собі спільну мову. На жаль, діти бувають агресивними. Стараємось це згладжувати. Нічого не знаю щодо звернення 5-ти вихованців про фізичне і сексуальне насильство. Я не бачила цього і навіть не підозрювала, що може бути щось тут таке», – говорить працівниця.

Радіо Свобода спілкувалося із ще чотирма працівниками, які просили не знімати їх на камеру і не записувати. Вони говорили про те, що займаються своєю роботою, нічого не знали та навіть не підозрювали. Психолог школи протягом всього часу не зауважувала змін у поведінці вихованців, ніхто з вихованок до неї не приходив зі скаргами. Лише одна людина розповіла деякі деталі, які виглядали як сексуальне насильство над вихованками.

На запитання, чому не хоче говорити публічно, цей працівник відповів, що боїться фізичної розправи. Чому не повідомив про це відповідним службам? Теж, каже, через страх.

Що кажуть експерти?

Кандидат психологічних наук Ігор Корнієнко, який був присутній з колегами на нараді в Львівській ОВА, зауважив у коментарі Радіо Свобода, що опитування вихованців такого типу закладу, коли у дітей є психіатричні діагнози, має проводитися психіатрами у присутності психолога інклюзивно-ресурсного центру.

«Такій дитині можна дати цукерок і маніпулювати її відповіддю, має значення, як формувати запитання. Наприклад, «Він тебе бив? Так. Він тебе не бив? Ні». Таких дітей потрібно опитувати у присутності фахівців, які мають дефектологічну освіту, психологічну і досвід роботи з такими дітьми, які мають певні психіатричні діагнози. Поліцейські психологи мають свої кваліфікації, але чи навчені вони працювати з такими дітьми, які мають особливі освітні потреби і психіатричні діагнози?», – пояснює психолог Ігор Корнієнко.

Мирослава Харченко, експертка у сфері захисту дітей, юристка благодійної організації «Save Ukraine» говорить про те, що відсторонення від роботи керівника навчально-реабілітаційного центру не означає, що він не має права приходити у цей заклад, забрати якісь свої речі.

«Це означає, що він може чинити тиск як на підлеглих з метою приховання злочину, так і на дітей. Має бути припис поліцейського про заборону підходити на певну відстань до цього закладу і людей. Сказано, що діти, які дали свідчення, зараз знаходяться в безпеці. А інші діти, які не дали свідчення? Вони їх не дали або через те, що залякані, або через те, що не мають змогу це зробити через вади здорові і так далі. Ці діти у цьому закладі з тими працівниками, які були з ними завжди. І, звісно, їхньою метою є приховання цього всього. У 2023 році, коли тривало слідство, і коли діти нібито кілька написали відмову від будь-яких претензій. Діти не могли написати відмову від претензій. Не можна проводити опитування дітей, не вилучивши їх з місця, де, можливо, відбувся злочин. Ті всі обставини, ті всі люди, ті всі стіни, ті всі атрибути, які були, вони не дають змоги», – наголосила Радіо Свобода Мирослава Харченко.

Відповідь на головне питання: чи було насильство щодо дітей у Великолюбінському багатопрофільному навчально-реабілітаційному центрі, дасть слідство.

Є надія, що буде проведене якісне розслідування, з огляду на розголос цієї історії та увагу громадськості.

Ще одну версію кореспондентці Радіо Свобода довелося почути від різних джерел, зокрема від працівників Великолюбінського центру і також обласних чиновників, що буцімто територія і приміщення цього закладу приглянулися комусь із заможних людей. Адже неподалік тут сірководневий санаторій. А палац ХVIII століття, який належав колись родині Яблоновських (Софія Яблоновська – бабуся графа, митрополита Андрея Шептицького) непогано зберігся.

Останній власник цієї садиби, до 1939 року, приходу «совєтів», нафтовий магнат, приватний власник Любіня – Адольф Бруницький. У 1962 році радянська влада у цьому палаці і розкішному парку розмістила у спеціалізовану школу-інтернат для дітей із вадами розумового розвитку. Палац перебував у жахливому стані і в 2006-2007 роках на його реконструкцію надав гроші священник із Швейцарії.

Чи має ця версія під собою якесь підґрунтя – з'ясується в ході слідства.

Радіо Свобода висвітлюватиме все, що пов'язане з цієї справою.