Традиційні сезонні коливання гривні влітку 2019 року видалися навіть помітнішими, ніж зазвичай – курс гривні щодо долара 9 липня сягнув 25,60. Економісти та Національний банк пояснюють це сприятливою ситуацією з цінами на сировину, яку експортує Україна, та купівлями облігацій внутрішньої державної позики. Як зазначає економіст Ілля Несходовський, відмінність реального курсу від того, який прогнозувало Міністерство фінансів раніше, може призвести до секвестру бюджету. Втім, на думку експертів, зміцнення, як і в минулі роки, триватиме недовго, а стабільність гривні залежить зокрема і від політики нової влади.
Офіційний курс гривні зміцнився: 25 гривень 48 копійок щодо долара – такі дані НБУ на 10 липня. Згідно з ними, це найвища позначка, якої сягала гривня за майже два роки – з серпня 2017-го. На міжбанківському ринку торги 10 липня завершилися на позначці 25,87 гривні за долар, повідомляє нішевий портал «Мінфін».
Економіст Віталій Шапран, коментуючи ситуацію з курсом валют на своїй сторінці у фейсбуці, навів кілька причин зміцнення гривні. Серед них: ціни на сировину на світових ринках, інвестиції в українські державні облігації та послаблення контролю за валютним ринком, до якого останнім часом вдався Національний банк.
Зерно і руда дорожчі, газ – дешевший
Із січня по квітень 2019 року, за даними Держстату, Україна експортувала товарів на 16,3 мільярда доларів. Більшість у структурі експорту за вартістю становлять рослинна продукція, недорогоцінні метали та вироби з них, зернові культури, чорні метали.
За даними Національного банку, протягом червня світові ціни на сталь знижувалися, водночас ціни на залізну руду лишалися високими через обмежену пропозицію. При цьому за перші чотири місяці 2019 року Україна продала за кордон 12,7 мільйона тонн залізних руд і концентратів.
«Завдяки зростанню цін на зернові та високим цінам на руду світова цінова кон’юнктура для українських експортерів, виражена індексом ЕСРІ (індекс світових цін на товари українського експорту – ред.), поліпшилася. Ситуація на світових фінансових ринках для країн, ринки яких розвиваються, поліпшилася, попри загальні негативні очікування щодо сповільнення зростання світової економіки», – йдеться в Макроекономічному і монетарному огляді НБУ за червень 2019 року.
Сезонні коливання гривні – це щорічне явище, нагадує директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. Воно зокрема прив’язане до отримання аграріями коштів за врожай у валюті, яку вони потім продають, щоб закупити, наприклад, добрива і паливо.
«У нас постійно спостерігається відповідне сезонне коливання. Так само і в цьому році. Проте в цьому році є певна особливість, яка полягає в тому, що в нас дійсно ситуація на наших зовнішніх ринках, на нашу основну продукцію експорту, в тому числі нашу основну продукцію імпорту, зокрема, на енергоносії, а конкретно газ – на сьогоднішній день ціна в дуже вигідних для України умовах», – пояснює він.
Ціна на природний газ, наприклад, на Нью-Йоркській біржі станом на 10 липня становила близько 2,47 долара США за мільйон британських термальних одиниць (близько 27 кубічних метрів). Це трохи більше, ніж наприкінці червня, проте значно нижче за ціну на початку року – близько 3,1 долара за 1 МБТО.
Цінні папери
Станом на 1 липня в Україні налічується майже 698 мільйонів гривневих облігацій внутрішньої позики, 434 833 облігації в євро і понад 3,6 мільйона ОВДП у доларах. Деякі з них підлягають погашенню вже 10 липня. Номінальна вартість однієї такої облігації – 1 тисяча гривень.
Коментуючи зміцнення гривні, інвестиційний банкір Сергій Фурса звертає увагу на те, що з початку 2019 року іноземці інвестували в гривневі облігації близько 2 мільярдів доларів.
«Повернення до нормальної ситуації, коли іноземці купують номінований у гривні борг, підтримує національну валюту», – пише Фурса.
Ми вже практично вичерпали ліміт щодо залучення зовнішніх запозиченьІлля Несходовський
За даними НБУ, міжнародні резерви України протягом червня зросли на 6,4% саме завдяки розміщенням єврооблігацій та облігацій державної позики. Втім, як зазначає Ілля Несходовський, потенціал зміцнення гривні за рахунок цінних паперів вже вичерпаний.
«Наші облігації внутрішньої державної позики, які на сьогоднішній день пропонує Міністерство фінансів, є достатньо вигідним для розміщення на українських ринках... Проте, враховуючи, що ми вже практично вичерпали ліміт щодо залучення зовнішніх запозичень Міністерством фінансів, то пропозиції щодо ОВДП вже скоро припиняться», – прогнозує він.
При цьому саме інвестиції в ОВДП Несходовський називає вирішальним фактором зміцнення української валюти.
Більше свободи – міцніша гривня
У травні 2019 року Україна приєдналася до депозитарію цінних паперів Clearstream – це спростило іноземним інвесторам доступ до ринку українських облігацій внутрішньої державної позики. Якщо раніше для купівлі цих цінних паперів нерезиденти повинні були відкривати рахунки в Україні, то з приєднанням до міжнародного депозитарію процедура спростилася.
Крім того, на початку 2019 року НБУ дещо послабив контроль за валютними операціями. Згідно із законом «Про валюту і валютні операції», підприємці більше не повинні звітувати перед банками щодо будь-якої валютної операції, окремі особи та компанії отримали право вільно здійснювати операції з валютою в межах 150 тисяч гривень на день.
Скасування вимог щодо обов’язкового продажу валюти та лібералізація ринку загалом заохочують закордонний бізнес, каже Ілля Несходовський.
«Наші зовнішні партнери, бачачи це (кроки НБУ – ред.), відповідно, розуміють, що такої ситуації, яка, наприклад, була в 2015 році, коли Національний банк ввів жорсткі обмеження щодо виведення коштів за кордон (зокрема, наприклад, не можна навіть було виплатити дивіденди нерезиденту, який мав свої підприємства в країні) – вже такої ситуації не повториться. Тому така лібералізація не напряму, а опосередковано підвищує довіру в цілому до української банківської системи», – пояснює він.
За словами заступниці директора Центру економічної стратегії Марії Репко, спрощення валютних процедур виявилося доречним.
«НБУ обрав вдалий час для пом’якшення валютних обмежень: попит на гривню великий, і лібералізація не загрожує валютній стабільності», – коментує вона.
Водночас сезонні тренди коливання валютного курсу, за її словами, у 2019-му загалом збереглися.
Зміцнення – значне, однак нетривале
На думку економістів, стабільність української валюти залежить в тому числі і від того, чи продовжить Київ співпрацю з Міжнародним валютним фондом.
«Фундаментом валютної стабільності лишається співробітництво з МВФ. Не буде співробітництва, всі іноземці моментально рушать на вихід», – вважає Сергій Фурса.
Конкретних прогнозів він не робить, однак припускає, що курс гривні наприкінці року навряд чи сягне 30 за долар.
Схожі припущення робить Несходовський. На його думку, девальвація гривні почнеться, як це буває зазвичай, з середини серпня – «не в тих межах, які були в попередніх роках, але до 28 гривень в грудні 2019 року вона може опуститися».
«Найближчим часом тренд (курсу валют – ред.) буде розгорнутий назад. Ситуація, яка зараз є – орієнтовно до місяця, тому що зараз грає роль те, що люди продають валюту для того, щоб поїхати на відпочинок і так далі. Це також є певним фактором, звичайно, не визначальним, але він впливає. Вже починаючи з середини серпня – все, далі основним фактором є відповідна діяльність аграрних виробників, яким необхідно витрачати валюту для того, щоб закуповувати палива, а вже додатково додаються інші фактори, які впливають на послаблення національної валюти», – каже він.
Несходовський не прогнозує різких перепадів курсу у зв’язку з результатами позачергових виборів, які мають відбутися 21 липня, адже завдяки соціологічним дослідженням результати волевиявлення можна приблизно передбачити.
Скоріш за все, доведеться провести секвестр бюджету у вересні-жовтні 2019 року, тому що бюджет може бути суттєво недовиконанийІлля Несходовський
Натомість, стверджує він, все залежатиме не від складу, а від рішень наступного парламенту та уряду. Зміцнення гривні може призвести до невиконання планів надходжень до бюджету, адже в бюджеті на 2019 рік Кабінет міністрів закладав прогноз курсу 29,4 гривні за долар.
«У нас є суттєве недовиконання державного бюджету за надходженнями від митниці саме внаслідок такого сильного розходження закладеного курсу, прогнозованості надходжень і фактичного виконання. Як результат, якщо формально будуть приймати зважені рішення і адекватно реагувати на ситуацію або, наприклад, є можливість, що, скоріш за все, доведеться провести секвестр бюджету у вересні-жовтні 2019 року, тому що бюджет може бути суттєво недовиконаний. Так от, якщо будуть прийматися зважені рішення, то на ситуації на валютному ринку вони будуть грати позитивну роль», – підсумовує директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.
