Російські політики та прокремлівські медіа дедалі більше використовують «геноцидну риторику», коли обговорюють українців та методи війни проти України. До таких висновків дійшли західні аналітики, аналізуючи публічні висловлювання та меседжі у соціальних мережах. Докази зібрав «Голос Америки».
Коментатори на головних телевізійних каналах Росії та військові блогери (після поразок російської армії на фронті та деокупації Херсона – ред.) відверто критикують російське військове керівництво та закликають до більш жорстоких способів ведення війни, включно зі застосуванням ядерної зброї та зброї масового знищення. Ультранаціоналістька та «геноцидна риторика» стали провідними у російських медіа, каже кореспондентка американського телеканалу CNBC .
Серед прикладів дегуманізації українців у російському публічному просторі, які наводить CNBC, є блог колишнього президента Росії Дмитра Медведєва, який має понад 900 000 підписників у Telegram. Він називає українських урядовців «тарганами», а раніше він казав, що вони «рохкають, як свині».
Слідом за нинішнім президентом Росії Володимиром Путіним, який вважає, що українців як окремої нації не існує, про це весь час пишуть на своїх медійних платформах різні російські коментатори.
Наприклад, депутат Московської міської думи та прокремлівський журналіст Андрій Медведєв розповідав своїм 150 000 підписникам у Telegram, що «українці – це росіяни, яких переконали, що вони особливі, більш європейські, расово чистіші та правильніші росіяни».
«Зупинити все це можна лише через ліквідацію української державності в її нинішньому вигляді», – цитує слова Медведєва CNBC.
Джулія Девіс, оглядачка видання Daily Beast, стежить за російськими ЗМІ та публікує на своїй сторінці у твітері кліпи з найбільш вражаючими висловлюваннями російських пропагандистів.
У своїй колонці у виданні вона нагадує, як у жовтні в ефірі державного телеканалу RT, популярний телеведучий Антон Красовський наполягав, що українських дітей, які скаржаться на російську окупацію, потрібно «топити, або спалювати живцем».
Головна редакторка RT, не менш відома пропагадистка Маргарита Симоньян, відсторонила Красовського за його висловлювання, але не дала пояснення, як записане і відредаговане інтерв’ю потрапило в ефір, зауважує Девіс. Менше, ніж за місць після інциденту з’явилося повідомлення, що Красовський переходить на постійну роботу у видання «Комсомольская правда».
Постійним об'єктом досліджень Девіс є один з провідних російських пропагандистів Володимир Соловйов, чия риторика за час війни «еволюціонувала» від «денацифікації» українців до підтримки «десатанізації» українців, до якої закликав чеченський диктатор Рамзан Кадиров.
Те, що геноцидні висловлювання не викликають протестів у росіян, на думку аналітиків, означає, що пропаганда досягла успіху.
«Українці настільки демонізовані та дегуманізовані, що багато пересічних росіян уже не ставлять під сумнів необхідність знищення української держави та знищення української національної ідентичності», – пише канадський дослідник Денніс Солтис у статті для вашингтонського дослідницького центру «Атлантична рада».
Відомий американський історик Тімоті Снайдер, який стежив за російською офіційною риторикою від початку війни і ще перед нею, вважає, що вона була «геноцидною» відразу, з того моменту, коли російська влада проголосила, що її метою є «денацифікація» українців.
«Підручник із геноциду»
«Денацифікація» в офіційному російському вживанні означає лише знищення української держави і нації.
«Нацист», як пояснює підручник з геноциду, – це просто людина, яка ідентифікує себе як українець», – написав історик Єльського університету на початку квітня 2022 року, пояснюючи коріння статті під назвою «Що Росія має зробити з Україною», опублікованій у державному агентстві «РИА Новости».
Статтю, що описує репресії, які Росія має застосувати по відношенню до населення України після захоплення країни, історик називає «підручником з геноциду».
У своєму виступі минулого місяця на запрошення німецької аналітичної інституції Центру ліберальної сучасності Тімоті Снайдер сказав, що за ці понад вісім місяців війни, він «впевнений, що кожна окрема геноцидна дія, згадана в статті 2 Конвенції про геноцид 1948 року, була здійснена».
- Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році.
- Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду та карати за них під час війни та в мирний час.
- Конвенція визначає «геноцид як дії, здійснювані з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку».
- Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітородінню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Але, як кажуть експерти, для застосування Конвенції, потрібно довести намір геноциду. І складністю задокументувати такий намір, зокрема, вони пояснюють той факт, що геноцидам, що були скоєні вже після ухвалення Конвенції, у Руанді, чи в Югославії у 1990-х роках, не вдалося запобігти.
Докази геноциду Кремля проти українців
Як каже Тімоті Сайндер, Росії, навпаки, вдається поки уникнути відповідальності, як не парадоксально, завдяки тому, що вона надає «забагато доказів» своїх намірів, вона свідомо «перевантажує систему доказами геноциду», каже Снайдер.
Росія називає Голодомор стихійним лихом, а сама намагаються зруйнувати енергопостачання, щоб мільйони українців страждали та гинули
«Проблема не в тому, що бракує доказів. Проблема полягає в надлишку доказів, які призводять до свого роду спотвореного циклу, коли люди не впевнені, чи це геноцид», – каже Снайдер. Коли з’являються нові і нові докази геноциду, люди, на його думку, втомлюються, їхня чутливість притупляється, і «ми просто очікуємо все більше і більше».
У своєму виступі Снайдер додає, що він переконаний, що нинішній геноцид Кремля пов’язаний також із тим, що Росія ніколи не визнала попередній – Голодомор 1932-33 років, в результаті якого загинуло щонайменше 4 мільйони українців.
ВІДЕОСВІДЧЕННЯ ОЧЕВИДЦІВ ГОЛОДОМОРУ
«Росіяни кажуть, що за Голодомором не міг бути політичний мотив, «це було просто стихійне лихо». І кажучи це, росіяни намагаються перекрити водопостачання та відключити енергопостачання, щоб мільйони українців страждали та гинули», – каже Снайдер.
Він пояснює, що коли Москва заперечує політичний мотив геноциду в минулому, то це допомагає їй заперечити наявність політичного мотиву у її нинішній геноцидній війні проти українців.
Щодо громадян України Росія вчиняє усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров'я України, з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв'язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
