З 30 липня Місію України при НАТО очолюватиме дипломат Наталія Галібаренко – колишній посол України у Великій Британії. Впродовж кількох років, коли дипломатка очолювала посольство, зовнішньополітичне відомство займало активну проукраїнську позицію та просувало інтереси країни у перемовинах із британським урядом та політиками. Галібаренко стане першим повноправним послом України у Північноатлантичному альянсі з 2019 року – змінить виконувачів обов’язків. Вона також буде першою жінкою на цій посаді.
Наталія Галібаренко працювала послом України у Великій Британії з 2015-го по 2020 рік. В липні минулого року на цій посаді її змінив Вадим Пристайко, колишній голова міністерства закордонних справ. Він же очолював місію при НАТО з 2017-го по 2019 рік та був її останнім призначеним керівником. Після нього були двоє виконувачів обов’язків: Олексій Селін і Георгій Толкачов.
«Три сьогоднішні призначення послів – це дуже, дуже, дуже добрі рішення, про які професійна спільнота знала і з нетерпінням на них чекала. Вітаю Василя Боднара, Василя Химинця та Наталю Галібаренко. Сподіваюся, рішення по ЄС також буде ухвалене, бо кращого кандидата на цю посаду, ніж той, що зараз розглядається і чомусь загальмувався на Банковій, реально просто немає», – написав у «Фейсбуці» головний редактор профільного видання «Європейська Правда» Сергій Сидоренко. Боднара призначили послом України в Туреччині, а Химинця – в Австрії.
Вперше Галібаренко в контексті НАТО згадується саме в статті Сидоренка «Без України, але із Грузією: чому Київ вирішив ігнорувати зустріч лідерів НАТО» - в листопаді 2019 року. Саме цей дипломат представляла Україну на конференції NATO Engages 2019 року.
Про призначення майбутнього посла до НАТО, а саме цю функцію, фактично виконує голова місії, говорив Радіо Свобода діючий міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Кандидат є, він затверджений, і ми працюємо над відправкою посла. Офіс президента не гальмував це питання. Довго ця історія тривала, тому що був особистий певний людський фактор. Були різні кандидати, які намагалися цю позицію зайняти, але, на мою думку і на думку президента, не відповідали вони цим вимогам, тому їх теж треба було відсунути від цієї перспективи. Але я абсолютно можу запевнити, що ні МЗС, ні президент України жодним чином не гальмували цей процес. Нам необхідний посол при НАТО, я дуже незадоволений тим, що це зайняло стільки часу, але зараз ми рухаємося максимально швидко вперед до призначення», – заявив Кулеба в травні 2021 року.
Наталія Галібаренко закінчила Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дипломатичну кар’єру вона розпочала у 2000 році, працювала посадах аташе та третього секретаря Кабінету Міністра закордонних справ України, третього та другого секретаря Представництва України при ЄС.
Згідно з офіційною інформацією, вона працювала головним консультантом Департаменту європейської та євроатлантичної інтеграції Головної служби зовнішньої політики Адміністрації Президента України (2006-2007 рр.), завідувала сектором із забезпечення роботи заступника Міністра закордонних справ (2007-2009 рр.), керувала відділом з питань співробітництва в політичній, безпековій і оборонній галузях Департаменту Європейського Союзу МЗС (2009-2012 рр.).
З жовтня 2012 року по березень 2014 року Галібаренко працювала заступником Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні (Австрія), а з березня 2014 року по грудень 2015 року була перши заступником Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна.
У 2015 році Галібаренко призначили надзвичайним та повноважним послом України у Великій Британії і постійним представником України при Міжнародній морській організації (ІМО).
Вона пропрацювала послом близько п’яти років. Одне з останніх інтерв’ю на цій посаді дипломатка дала газеті «День» щодо боротьби із коронавірусом, коментуючи зокрема не настільки жорсткі як в інших країнах обмеження у Великій Британії.
«Основна тактика Сполученого Королівства в боротьбі проти коронавірусу звелася до гасла «Громадяни, залишайтеся вдома!». Порівняно з Україною британською владою менший акцент робиться на необхідності носіння захисних масок, але більше наголошується на зберіганні безпечної відстані у два метри. Я не думаю, що в цьому контексті варто спекулювати критикою дій урядів – кожна ситуація є унікальною, адже кожна держава має власну систему охорони здоров’я і вживає різних заходів для встановлення контролю над хворобою», – говорила зокрема Галібаренко.
Знищення пасажирського літака рейсу МН17 безпосередньо пов’язане з рештою актів російської агресіїНаталія Галібаренко
В липні 2019 року Галібаренко у співавторстві із дослідником Росії та Євразії Ендрю Фоксолом написала колонку для газети The Times під назвою «Через п’ять років після збитого літака MH17 російська агресія продовжується». До п’ятої річниці трагічних подій, вбивства 298 пасажирів боїнгу «Малайзійських авіаліній», посол нагадала про роль російської влади у знищенні літака, а також інших злочинах – замаху на вбивство родини Скрипаль у 2018 році, спробі втручатись у президентські вибори у Франції (2017 р.) і Сполучених Штатах (2016 р.), а також анексії Криму у 2014 році.
В березні 2019 року також разом із Фоксолом Галібаренко опублікувала статтю у Daily Telegraph про те, що «Через п'ять років після анексії Криму Росія залишилася міжнародної парією».
У Великобританії вже не вважають, що Київ біля Москви, говорила Галібаренко в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» в липні 2018 року.
«Про Україну знають багато, і цьому сприяло, зокрема, і те, що ми проводили «Євробачення» і фінал Ліги чемпіонів. Тобто такі речі дуже поширюють розуміння про Україну. Хоча, знову ж таки, мушу визнати, що більшість асоціацій, звичайно, – це те, що в нас є війна з Росією. Дуже багато пересічних людей реагують на згадку про те, що ти з України: «а, так у вас війна». Така, на жаль, реальність. З іншого боку, усвідомлення того, що в нас є війна з Росією, а не громадянська війна, я все одно вважаю позитивом, тому що в деяких європейських країнах навіть це сприймається неоднозначно», – говорила вона.
В листопаді Наталія Галібаренко пояснювала британським журналістам, що відбулось у Керченській протоці – тоді російські військові атакували та захопили три кораблі ВМСУ під час їхнього проходу до Азовського моря.
«Після того, як стався цей інцидент (атака кораблів), я одразу повідомила британським колегам про це. Мені пощастило особисто поспілкуватись із міністром закордонних справ Джеремі Гантом з цього приводу. Він дуже жорстко висловився, щодо цього. Сказав, що Об’єднане Королівство не тільки засуджує російську агресію в Азовському морю, але й нагадує про невизнання анексії Криму та про підтримку України у боротьби із діями Росії на Донбасі», – заявила Галібаренко в інтерв’ю Sky News.
Дуже багато пересічних людей в Об'єднаному Королівстві реагують на згадку про те, що ти з України: «а, так у вас війна»Наталія Галібаренко
У 2017 році Галібаренко в інтерв’ю «Лівому берегу» казала, що Велика Британія готова підтримувати Україну в її бажанні відповідати стандартам НАТО.
«НАТО завжди декларувало політику «відкритих дверей» для України в разі бажання і готовності. З точки зору об’єктивних реалій ми обрали оптимальний на сьогодні шлях – досягнення сектором безпеки і оборони стандартів країни-члена НАТО до 2020 року. Уряд Великої Британії готовий нас підтримати у цьому», – заявила дипломат.
Посольство України в у Великій Британії неодноразово «тролило» Грема Філліпса – проросійського журналіста та блогера з Британії. Наприклад, у 2017 році коли той публічно звернувся до Галібаренко із пропозицією взяти інтерв’ю, посольство відповіло у «Твіттері», що готові спілкуватись із ним у приміщенні Служби Безпеки України.
Ще на початку червня 2021 року видання «Апостроф» повідомляло, що Галібаренко мають призначити головою місії НАТО та наводило думки деяких експертів щодо недостатнього досвіду дипломатки для такої серйозної посади.
У квітні 2019 року автівку Галібаренко двічі вдарили на стоянці біля посольства – невідома людина таранила автівку дипломатки власним автомобілем і для його затримання поліції довелось стріляти та використовувати лектрошокери. В офіційному повідомленні посольства йшлося про те, що чоловік спеціально в’їжджав на своєму автомобілі в автівку посла. Поліція пізніше повідомила, що 40-річного чоловіка доставили до однієї з лондонських лікарень та відправили на обслідування психічного здоров’я.
Оскільки він намагався також протаранити машину поліції йому загрожувало обвинувачення у замаху на вбивство правоохоронців. Після квітня 2019 року ніякої додаткової інформації з цього приводу не повідомлялось.
