Особистий адвокат президента США Дональда Трампа, Рудольф Джуліані, намагається змусити Київ провести розслідування, що допоможе президенту Трампу в кампанії за переобрання, пише газета New York Times. Розслідування, які Джуліані вимагає від Києва, стосуються політичних опонентів президента Трампа, зокрема колишнього віце-президента США Джозефа Байдена та його сина, який займався бізнесом в Україні. Також американська преса аналізує нещодавню невдалу спробу президента Трампа купити в Данії її автономний регіон – Гренландію. Проблемам території присвячують увагу також інші американські і британські видання – їх непокоїть приналежність Північної Ірландії після того, коли Британія покине ЄС.
Вибір Зеленського: посваритися з республіканцями чи демократами
Колишній мер Нью Йорка, а нині особистий адвокат президента США Дональда Трампа Рудольф Джуліані поновлює свої спроби натиснути на Київ, щоб той провів розслідування у двох справах, в яких зацікавлений Трапм, повідомляє New York Times. Як пише газета, кілька місяців тому Джуліані довелося відкласти планований візит до Києва у цій справі, проте, протягом останніх кількох тижнів він провів кілька розмов по телефону та особисту зустріч з представником нового президента України в Мадриді.
Джуліані, за даними газети, цікавлять дві справи – перша, чи українські офіційні особи намагалися перешкодити обранню Дональда Трампа президентом у 2016 році, і друга – про можливий нелегальний зв’язок між дипломатичними зусиллями віце-президента США Джозефа Байдена та роллю його сина в газовій компанії в Україні.
Джуліані, за словами журналістів, сказав, що діє у цій справі як приватна особа, але Державний департамент США знає про його роботу і допомагає в ній. Щодо того, чи знає про його зусилля сам президент Трамп, Джуліані газеті New York Times не відповів.
Дивовижно, як Джуліані використовує свій статус адвоката пана Трампа, щоб спробувати вплинути на справи іншої країни, та політично допомогти своєму клієнту
Газета зауважує, що це «дивовижно, як Джуліані використовує свій статус адвоката пана Трампа, щоб спробувати вплинути на справи іншої країни, та політично допомогти своєму клієнту».
Видання зауважує, що українському президенту Володимиру Зеленському, який ще донедавна був комедіантом, зараз непереливки, бо він отримує з Америки абсолютно протилежні сигнали – від демократів, які обурені діями Джуліані, та від американської адміністрації. Для України, яка перебуває у стані війни, стосунки з Америкою є ключовими і через політичну підтримку, і через військову допомогу. Тож розслідуючи ці справи, Зеленський наразиться на неприємності або з одним, або з іншим політичним табором США.
Представники президентської команди в Києві поскаржилися американським журналістам, що вже зараз Джуліані створює перешкоди для майбутнього візиту до США президента Зеленського, натякаючи на те, що зустріч наступного місяця залежить від того, чи почнеться розслідування у справах, які цікавлять Джуліані.
У розмові з газетою у вівторок, Джуліані визнав, що він поставив адміністрацію Зеленського у складне становище, але сказав: «Якщо рішення має когось розізлити так чи інакше, то треба ухвалити правильне рішення». Він додав, що помічник президента з правових питань Андрій Єрмак запевнив його, що розслідування почнуться. При цьому Джуліані сказав, що не діє від імені президента Трампа.
У травні після публікації в New York Times про плани Джуліані в Києві, йому довелося відкласти свій візит до України.
Кеннет П. Фогель: Бомба: Через кілька місяців після того, як він відмовився від поїздки в Україну, щоб закликати новий уряд розслідувати конкурентів Трампа @RudyGiuliani почав таємно розмовляти з близьким помічником нового президента України (в тому числі на зустрічі в Мадриді), щоб підштовхнути розслідування:
«Це вже навіть не абсурд»
Інші публікації в американській пресі присвячені нещодавній невдалій спробі президента Трампа купити острів Гренландія, який є автономною територією Данії. Колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт написав на цю тему колонку в газеті Washington Post, де він висловлює своє обурення кроками президента Трампа. «Це вже не абсурд», – говорить Більдт, бо Трамп спочатку «напросився» в гості на державний візит, а потім, коли його «абсурдну ідею» не сприйняли, скасував візит, підготовка якого включає роботу сотень людей впродовж кількох місяців.
У сучасному світі, я переконаний, це – унікальний випадок, коли голова держави ставить в залежність свій візит від того, чи інший голова держави готовий поступитися своєю територією, і це вже поза абсурдомКарл Більдт
«У сучасному світі, я переконаний, це – унікальний випадок, коли голова держави ставить в залежність свій візит від того, чи інший голова держави готовий поступитися своєю територією, і це вже поза абсурдом», – обурюється Більдт. Бо це – не лише «сюрреалістичний театр», але і «образа довготривалого і вірного союзника».
Більдт наводить й інші приклади провалу американської політики в Арктиці через вперте небажання нинішньої американської адміністрації визнати кліматичні зміни, і каже, що нині скасування візитів виглядає єдиним, що залишається від арктичної політики США. «Всі країни намагаються зробити так, щоб Гренландія знову не стала зеленою. Бо наслідки від цього будуть згубними для всіх», – наголошує Більдт.
«Інфантильна жадібність до ресурсів»
На інший аспект поведінки адміністрації Трампа вказує редакційна стаття британської газети The Guardian. Там помітили, що деякі республіканці, можливо, не вірять у глобальні зміни клімату, зате вірять у його наслідки – лід, який тане в Гренландії рекордними темпами, відкриває доступ до корисних копалин, які американці були б не проти витягнути на поверхню.
Як нагадує газета, на початку року державний секретар США Майкл Помпео перераховував «можливості» у Гренландії – «13% світових недосліджених резервів нафти, 30% резервів газу, уран, рідкоземельні метали, золото, діаманти, мільйони квадратних кілометрів нерозроблених ресурсів».
Це ставлення, за словами автора редакційної статті, є навіть більш необачним і недалекоглядним, ніж створення ядерних баз у всьому світі. «Хоча ядерна війна може знищить цивілізацію, існувала логіка ядерного стримування, що, можна стверджувати, зробило таку війну менш імовірною в цілому», але немає жодної логіки в «інфантильній жадібності до нестримного споживання ресурсів Землі».
Оглядачів у часописі Foreign Policy непокоять перспективи кордонів Британії та Ірландії після «Брекзиту». Ірландська націоналістична партія Шін Фейн у Північній Ірландії вже заявила, що після «Брекзиту» потрібно провести референдум про єдність Ірландії. Справа в тому, що Північна Ірландія голосувала проти «Брекзиту», передчуваючи економічні проблеми, що можуть спіткати Британію після її виходу з ЄС. Ця частина об’єднаного королівства є дотаційною і сильно залежить від торгівлі з Ірландією, тож коли, як очікується, Британія буде потерпати після виходу з ЄС, цей регіон може постраждати особливо сильно.
Також оглядач американського часопису нагадує про те, що рано чи пізно до приєднання Північної Ірландії до решти острова може статися з цілком природних причин – там переважатиме католицьке населення, яке висловиться на якомусь референдумі за приєднання до своїх братів по вірі в Ірландії. Колись, майже століття тому, Британія погодилася надати незалежність Ірландії, залишивши за собою Ольстер, єдину провінцію, де більшість була протестантською, тобто там, де можна було зберегти свою владу, спираючись на демократичну більшість.
Але з того часу демографія цієї території сильно змінилася. Нині католиків і протестантів є майже порівну. І це дає шанс прихильникам ірландської єдності. Якщо раніше більшість населення Північної Ірландії, навіть ірландці за походженням і католики, висловлювалися за статус кво, тобто за те, щоб залишитися в складі Британії, то тепер із перспективою економічних проблем, ці люди можуть змінити свої погляди, проголосувавши за приєднання до решти Ірландії.
Після кризи з «Брекзитом» ідея об’єднаної Ірландії повернулася до політичного порядку денного. Деніел Фінн обговорює, як демографічні зміни в останні десятиліття зробили референдум про об’єднання більш правдоподібним:
