Напередодні проведення саміту «Групи двадцяти» у столиці Аргентини Буенос-Айресі дедалі помітнішим стає розкол у лавах західних союзників України у ставленні до того, у який спосіб надати відповідь на агресивні кроки Росії щодо України, зокрема, пов’язані з нападом на українські кораблі. Велика Британія виступає за рішучу відповідь на дії Москви, тоді як представники деяких країн Заходу не бажають вдаватися до різких заходів проти Росії. Ця тріщина у єдності Заходу напередодні саміту G20 обіцяє доволі напружену атмосферу для обговорень нагальних питань між керівниками США, країн Європи та президентом Росії.
Велика Британія виступає єдиним фронтом із представниками Польщі та балтійських держав за те, щоб дати тверду відповідь Європейського союзу на черговий прояв російської агресії проти України. Представники Лондона за підтримки партнерів із цих країн закликали решту держав-членів ЄС накласти додаткові санкції на Росію, коли питання санкцій обговорюватиметься у грудні.
Ці заклики цілком підтримує Вашингтон, який цього тижня вже закликав європейські країни посилити пакет санкцій проти Росії і ще раз подумати над майбутнім газогону «Північний потік-2», який має поєднати Росію з Німеччиною. Останнє, зокрема, стосувалося керівництва Німеччини. На це речник уряду у Берліні вже відповів, що нині ні в якому разі не йдеться про якісь зміни у планах стосовно «Північного потоку-2».
Разом із тим Франція і Німеччина висловлюють побоювання, що спроба посилити санкції проти Москви може розколоти єдність західного блоку і розпалити подальші тертя у таборі союзників.
А відомі проросійськими сентиментами Італія, Кіпр, Греція та Болгарія виступили взагалі за пом’якшення ставлення до Росії, при цьому висловивши скепсис щодо самої потреби санкційного режиму стосовно Кремля. Ба більше, лише минулого місяця Італія висунула безпосередні погрози накласти вето на будь-яке рішення про подовження санкцій проти Росії.
Дипломати деяких країн-членів ЄС відверто стали говорити про новий курс на так звану «деескалацію» у стосунках із Росією, водночас формально не відкидаючи можливості продовження санкцій проти Москви.
«Ми не просуватимемось занадто швидко у сенсі нових санкцій, хоча не виключаємо, що якісь з них може бути згодом додано до загального пакету. Цього ми не виключаємо. Але нині ключовим моментом стає єдність 28 країн-членів ЄС. Наша увага концентрується на деескалації», – заявив агенції Reuters один із європейських дипломатів, який побажав залишитись неназваним.
Лондон – на передовій посилення санкцій проти Росії
Все це різко контрастує з позицією офіційного Лондона, який просуває і агітує за подальше посилення санкцій проти Москви, беручи до уваги найостанніший оберт російської агресії проти України у міжнародних водах при узбережжі Криму. Представники Міністерства закордонних справ Великої Британії наголошують, що країна налаштована на подальше посилення санкцій Євросоюзу щодо Росії.
«Велика Британія була і нині перебуває на передовій посилення санкцій ЄС у відповідь на дії Росії стосовно України. Лондон цілковито підтримав новий пакет санкцій цього року у відповідь на проведення російських «виборів» в анексованому Криму та Севастополі, а також побудову Керченського мосту. З огляду на найостанніший прояв російської агресії в Азовському морі, Британія і надалі працюватиме разом з європейськими партнерами для вироблення конкретних заходів у відповідь», – заявив речник Міністерства закордонних справ Великої Британії виданню The Daily Telegraph.
Видання нагадує, що Україна і Росія мають спільний суверенітет над Керченською протокою та Азовським морем, згідно з угодою 2003 року. А нинішній інцидент, пише газета, став найсерйознішою ескалацією конфлікту між двома країнами від часу, коли президент Росії Володимир Путін наказав анексувати Крим і послав війська на схід України у 2014 і 2015 роках.
