Чи можливо застосувати міжнародне право у справі звільнення Олега Сенцова? Чому федеральний суддя не може коментувати справу Манафорта? Хто і яким чином контролює доброчесність американських суддів? Які ознаки того, що в Україні іде судова реформа? Про це Радіо Свобода запитало суддю Федерального суду претензій США, професора, доктора права Богдана Футея.
– Можливості залучити міжнародні інституції для звільнення Олега Сенцова можуть бути і повинні бути. Але чи та, інша сторона, яка всупереч міжнародному законодавству і усім угодам анексувала Крим, захоче зважити на те? Росія ніколи не сприймає те, що міжнародна спільнота хоче бачити.
Як тільки Олег Сенцов був заарештований, Асоціація українських американських юристів опублікувала резолюцію, у якій строго засудили дії Росії. Ми зазначили, що Росія, анексувавши Крим, порушила Будапештський меморандум і міжнародне законодавство.
Від того часу американські установи, зокрема Конгрес США, вимагають від Росії звільнення Сенцова і повернення Криму Україні. Чи це можна вирішити дипломатичним шляхом – побачимо.
Джон Болтон, радник з міжнародних справ президента США Трампа, заявив, що треба проти Росії впроваджувати санкції доти, поки основні вимоги не будуть виконані.
Але, на мою думку, це не має перешкоджати Україні вимагати від ООН задіяти наявні механізми впливу на Росію. Україна також має робити позови до Міжнародного кримінального суду у Гаазі. Хоча у деяких міжнародних судах сторони мусять давати згоду, щоб сторона, яку звинувачують, погодилася на юрисдикцію цього суду. Але Україна повинна звертатися всюди, куди можна, щоб захистити своє право на суверенітет і право своїх громадян, як громадянина Сенцова, якого Росія безпідставно позбавила громадянства України.
– Але Росія блокує багато чого в Організації Об’єднаних Націй. Що з цим робити?
– Треба змінювати основні документи ООН, за якими Росія має можливість блокувати. Це потрібно змінити, але чи вдасться, тепер важко сказати.
І це потребує багато часу, а у справі Сенцова час не чекає.
– Чи можете ви прокоментувати справу Манафорта? Спеціальний представник США з питань України Курт Волкер висловив занепокоєння щодо політизації сприйняття цієї справи в Україні.
– Поки триває судовий процес у цій справі, суддя, зокрема федеральний суддя у США, не повинен робити жодних коментарів. Навіть якщо справа Манафорта чи якась інша справа буде розглядатися роками, я, як чинний суддя, цього не зможу коментувати.
– Чи є у США прецеденти, які б показали, яким чином можна, не порушуючи принципу свободи слова, протидіяти поширенню медійного контенту, який завдає шкоду національній безпеці країни?
– Якщо щось у якійсь формі може зашкодити громадянам США, або якщо громадяни вважають, що вони їм завдали шкоди, вони мають право звертатися до суду і позиватися проти тих, хто цю шкоду завдав.
Свобода слова гарантується Конституцією, тож суд має розглянути таку справу і вирішити цю справу.
Адже свобода слова не є безмежною, вона має здійснюватися у рамках, визначених законом. Якщо хтось публічно, наприклад, у театрі чи кіно почне кричати:«Вогонь! Горить!» і це спричинить паніку і люди зазнають ушкоджень, а насправді нічого не горітиме, то такі дії є проти закону, і ця людина буде відповідати за скоєне.
Законодавство має бути писане в інтересах України перш за все, бо суверенітет держави є дуже важливим
Після того, що було під час виборів, у США звертають велику увагу на те, до якої міри установи чи медіа інших держав намагаються впливати на те, що відбувається у державі.
Щодо України, то, можливо, треба ухвалити новий закон, який би захищав країну. Ніхто не допоможе Україні, якщо вона собі сама не допоможе.
Законодавство має бути писане в інтересах України перш за все, бо суверенітет держави є дуже важливим. Якщо треба захистити країну, то це треба робити, навіть змінюючи Конституцію. Парламент має це робити, а Конституційний суд матиме право коментувати те, що відбувається.
– Як ви бачите просування судової реформи? В Україні дуже різко її критикують.
– Я не думаю, що реформа зупинилася, вона йде. Можливо, все відбувається дуже повільно, а хотілося бачити, щоб все було зроблено скоріше. Але у судовій системі будь-якої держави судовий процес і судові зміни забирають час.
Я член Конституційної комісії, ми обговорювали багато питань. Я не можу погодитися з усією критикою, яка звучить, і від Громадської ради доброчесності зокрема.
Преса в Україні часом пише, наприклад, що «суддя зробив помилку і його треба замінити». Але треба зачекати, щоб рішення було прийнято найвищим судом.
– В Україні рівень довіри до судів катастрофічно низький, а як ставляться до судів у США?
– Американська судова система, зокрема федеральна, має схвалення 68% населення, згідно з минулорічними опитуваннями Gallup.
У США жоден суддя не має «імунітету». Кожний суддя, федеральний чи суддя штату, відповідає згідно із законом, якщо скоїв кримінальні злочини. Суддів притягують до відповідальності.
В інших державах ніхто не буде шанувати суддів, доки вони не почнуть шанувати самі себе
Чого в Україні бракує і що є у Сполучених Штатах Америки, то це те, що Асоціація американських адвокатів дуже стежить за цими справами.
Вони беруть участь у всіх процесах. Вони є найбільшими захисниками суддів, але й найбільшими критиками.
В Україні адвокати чомусь не хочуть включитися у всі ці процеси судової реформи і правових змін. Вони стоять збоку. Це їхня відповідальність також, і вони повинні дбати про це.
Кодекс поведінки суддів є дуже важливим. Судді залежні від закону і від Конституції. В інших державах ніхто не буде шанувати суддів, доки вони не почнуть шанувати самі себе. І в Україні має бути так само.
Судді повинні бути незалежними арбітрами, «чесними брокерами», коли вони розглядають право. Судді мають мати добру освіту і бездоганну репутацію. Судді мають бути незалежними від політики.
Коли я став суддею, то я повністю розірвав з політикою. Я нічого не маю спільного з політикою.
Ми, американські судді, не можемо бути членами політичної партії, давати наші дотації для політичних партій на вибори.
Є судді, які покарані. Федерального суддю США відсторонюють імпічментом
Ми відповідаємо за будь-які корупційні дії перед іншими установами. Ми мусимо кожного року подавати дві декларації. Перша – власниками чого ми є, і наша родина, якщо живе з нами, мусить це робити. І у нас є закон, який дозволяє громадянам бачити, що ми маємо, чим володіємо.
Друге – маємо декларацію до Сенату. Якщо я – федеральний суддя, наприклад, приїжджаю до України, то я маю прозвітувати про те, в яких справах і хто оплатив дорогу. Навіть якщо я беру участь у конференціях, я маю пояснити, хто платив за цю конференцію, хто фінансує, і преса має право довідатися, що і як.
– Чи є прецеденти, коли федерального суддю США карали?
– Так. Є судді, які покарані. Федерального суддю США відсторонюють імпічментом. Щоб відбувся імпічмент за провини – має бути обвинувачення Палати представників у Конгресі, а тоді судовий процес відбувається у Сенаті. Дві третини сенаторів мають такого федерального суддю засудити.
Але я говорю про федеральних суддів. Судді штатів у своїй більшості обираються народом або призначаються радою штату чи губернатором. Але їх також можна притягати до відповідальності.
– То у чому ви бачите прояви того, що судова система таки очищується в Україні?
– Я бачу ці зміни. Судді, принаймні ті, з якими я спілкуюся, говорять по-іншому. Вони опираються на Революцію гідності. До певної міри проявляється більша національна ідентичність. Думаю, з’являється більше розуміння того, що вони є суддями країни України, що вони є членами Верховного суду України, Конституційного суду України.
Ще на завершення хотів би сказати про Закон про освіту, ухвалений в Україні. Так, цей закон є національно означеним. І є сусідні країни, наприклад Угорщина, які критикують його і навіть використовують цей закон як перешкоду на шляху просування України до НАТО і Євросоюзу.
Ці закиди безпідставні. Перші три роки діти можуть навчатися рідною мовою, а далі ж – державною. Якщо ж хочуть і далі навчати дітей мовами меншин, то, як скрізь у світі, це можна робити у недільних та приватних школах.
