Демократичний рейтинг України дещо зріс завдяки належно проведеним виборам 2019 року і мирному переходові влади, але перед державою стоять нелегкі виклики в галузі дотримання демократії – такі дані останньої щорічної доповіді правозахисної організації Freedom House («Дім свободи») зі США за 2020 рік «Держави перехідного періоду» (Nations in Transit). У ній аналізується стан демократичного урядування в країнах регіону Центральної Європи, Балкан і «Євразії», як автори називають сукупність післярадянських країн. Загалом у документі розглядається ситуація в 29 європейських і азійських країнах колишнього, умовно кажучи, «радянсько-соціалістичного блоку» за час від січня по грудень 2019 року.
Рейтинг рівня демократії в Україні склав 3,39 – це деяке поліпшення з попереднього показника 3,36. Таким чином, Україна залишилася в розділі «перехідних чи гібридних режимів». А індекс демократії в ній становить 40%.
Ця оцінка стосується вільної території країни. Становище на окупованих територіях, у Криму й на частині Донбасу, на неї не вплинуло.
Ці рейтинги рівня демократії в країнах оцінюються в діапазоні від 1 (найнижчий) до 7 (найвищий). Індекс демократії є середнім від семи окремих показників і подається в відсотках, від найнижчого рівня демократії 0% до найвищого 100%.
Зростання рівня демократії відбулося в одній із семи досліджуваних галузей – демократичному управлінні державою. Шість інших залишилися незмінними (виборчий процес, громадянське суспільство, незалежні засоби інформації, демократичне управління на місцевому рівні, структура й незалежність системи правосуддя, а також корупція).
При цьому раніше, зокрема в останнє десятиліття, Україна, бувало, мала й кращі показники. У доповіді 2010 року (тобто за становищем протягом 2009-го – ще за президентства Віктора Ющенка) рівень демократії в Україні складав 3,61. Але вже наступного року, коли до влади прийшов Віктор Янукович, він упав до 3,39 – того рівня, який є й нині. Далі йшло падіння до 3,18, 3,14, 3,07 – остання цифра з доповіді 2014 року, яка стосується 2013-го. Після втечі Януковича і обрання Петра Порошенка показник відразу зріс до 3,25, далі до 3,32 і 3,39. У доповідях 2018 і 2019 року (щоразу стосовно попереднього року) показник знову дещо знизився і становив 3,36.
У нинішній доповіді зростання до 3,39 спричинили обрання президента Володимира Зеленського і мирний перехід влади від попереднього голови держави, який зазнав поразки, 2019 року, що принесло Україні незначне поліпшення показника в розділі демократичного управління державою.
На нову владу України чекають виклики
Перед Україною, мовиться в доповіді, 2020 року постають значні виклики через необхідність структурних реформ і боротьби з коронавірусом.
За словами авторів доповіді, в Україні відбуваються значні зміни, викликані вимогами громадськості про краще урядування. Тепер перед президентом України Володимиром Зеленським постане непростий виклик: справдити очікування, зберегти довіру до себе і перебудувати корумповану систему, не вступаючи в суперечність із демократичними нормами.
І тут у правозахисників викликала занепокоєння «запаморочлива швидкість ухвалення законів» за нової влади України: за їхніми підрахунками, за час від серпня до жовтня 2019 року щодня подавалося пересічно по 38 нових законопроєктів. «Парламенти мали б опрацьовувати політичні розбіжності через дебати, дискусії і компроміси, ретельно перевіряючи пропоновані зміни і припиняючи і щирі помилки, і зловживання владою з боку виконавчої гілки влади. Вони не можуть здійснювати цю вирішально важливу роль, якщо їх зведено до рівня штампувального органу чи арени для безсилих протестів», – наголошено в доповіді.
Найбільше непокоїть її авторів те, що в Україні «супербільшість» Зеленського в парламенті, за їхніми словами, «схоже, ігнорує і парламентські процедури, і пропозиції опозиційних законодавців». Спостерігачі виявили процедурні порушення при ухваленні двох третин законопроєктів, які провела в парламенті президентова партія «Слуга народу» від серпня до листопада 2019 року, мовиться в документі.
Китай поширює свій вплив
Згадано Україну і ще в одному розділі доповіді – про вплив комуністичної влади Китаю на недостатньо міцні інституції низки країн дослідженого в ній регіону. Із 29 його країн такий вплив дослідники виявили в 20. В Україні йдеться про вплив у галузі технологій і спостереження (інші дві галузі – кампанії впливу і формування позитивного образу Китаю в засобах інформації, а також так звана «боргова дипломатія»).
Ідеться про те, що китайська компанія «Хуавей» підписала з органами влади десятка країн регіону, кожна з яких має історію поганого урядування і серйозні проблеми з корупцією, угоди про «безпечне місто» (Safe City; в Україні це частина проєктів про «розумне місто», Smart City). Ці рішення компанії передбачають встановлення відеоспостереження в громадських місцях із можливостями розпізнавання номерних знаків транспортних засобів і облич людей.
Як зазначають правозахисники, такі партнерства викликають занепокоєння, що дедалі більший вплив Китаю може зміцнити лідерів із авторитарними звичками, зробити внесок у репресії і послабити демократичне урядування й активне громадянське суспільство. Навіть у країнах-демократіях експерти вказують на вразливості, що ними може зловживати китайська влада з залученням китайських технологій у сектор спостереження і нагляду.
«Українські» завдання для Заходу
Для того, щоб протистояти можливим занепадам демократії в державах перехідного періоду, західні демократії, в першу чергу США і країни ЄС, мали б вжити низку заходів, вважають правозахисники. Щодо України вони пропонують підтримати прозоре і підзвітне урядування з широким залученням громадськості.
Допомога і підтримка з боку США і європейських урядів відіграла вирішальну роль у підтримці прогресу України і має продовжитися, вважають автори доповіді. Політики мають узяти за пріоритет програми, спрямовані на боротьбу з корупцією, а також уважно стежити за обмеженнями свободи висловлювання, за тим, щоб усі такі можливі запроваджені обмеження були необхідними і пропорційними.
Крім того, щоб утримати демократію в Україні в безпеці і «здоровою», демократичні партнери мали б підтримати ініціативи, що посилюють незалежний нагляд за силовими структурами і мають на меті не допускати насильства на ґрунті ненависті проти вразливих верств суспільства і реагувати, якщо такі випадки сталися, вважають автори доповіді.
|
На основі індексу демократії «Дім свободи» визначає такі типи урядування в країнах: Усталені демократії (5,01–7,00): країни, які є втіленням найкращої політики і практики ліберальної демократії, хоча можуть зазнавати викликів, часто пов’язаних із корупцією, які дещо знижують їхній показник. Напівусталені демократії (4,01–5,00): країни, що є виборними демократіями і дотримуються досить високих стандартів під час вибору своїх політичних керівників, але засвідчують слабкості в захисті політичних і громадянських прав. Перехідні чи гібридні режими (3,01–4,00): країни, що, як правило, є виборними демократіями, але зі слабкими демократичними інституціями і зі значними викликами, що постали в царині захисту політичних і громадянських прав; сюди й належить, за цією класифікацією, Україна. Напівусталені авторитарні режими (2,01–3,00): країни, що намагаються приховати свою авторитарність або покладаються на неформальні владні структури з обмеженою повагою до демократичних інституцій і практик; вони, як правило, не відповідають навіть мінімальним стандартам виборних демократій. Усталені авторитарні режими (1,00–2,00): країни, що є закритими суспільствами, в яких диктатори не допускають політичного змагання і плюралізму і є відповідальними за масові порушення основних політичних, громадянських і людських прав. |
Непросте становище в регіоні
Загалом у доповіді звертається увага на те, що дедалі більше лідерів країн Центральної і Східної Європи відкидають навіть претензії на те, що вони дотримуються правил демократії. Вони відверто нападають на демократичні інституції і обмежують особисті свободи, мовиться в документі.
Це призвело за останні два роки до занепаду в чотирьох країнах регіону: Польща випала з категорії «усталених демократій» і стала «напівусталеною демократією», а Угорщина, Сербія й Чорногорія взагалі залишили лави демократій і стали «перехідними чи гібридними режимами».
«Багато хто з лідерів у цьому регіоні вже навіть не робить вигляду, що зважає на принципи демократії чи верховенства права, – каже президент «Дому свободи» Майкл Абрамовіц. – Для європейських лідерів, які віддані принципам свободи, настав час дати відповідь на кризи по сусідству з ними».
За його словами, США мають відіграти в цьому вирішальну роль і перейти до такої зовнішньої політики, яка б наголошувала на захисті демократичних цінностей.
Тим часом, зазначено в доповіді, президент США Дональд Трамп не встав на захист демократії в регіоні. Серед прикладів цього названий його тиск на нове керівництво України з метою здобути особисті політичні переваги, що поставило під загрозу прихильність цієї країни до прозорості в урядуванні і поставило під сумнів її національну безпеку.
«Криза з коронавірусом створила точку згину, після якої або ситуація значно зміниться на гірше, або можна буде відновити демократію. Сподіваємося, що цей досвід висвітлить важливість прозорого і підзвітного урядування і викличе нові вимоги про зміни», – сказав Абрамовіц.
Інституції демократії, які розглядає нинішня доповідь, зазнають нападу в усьому регіоні, а те, що влади вдаються до зловживань на темі коронавірусу, може ще прискорити ці тривожні тенденції, зазначено в документі.
При цьому кількість демократій цього разу стала найнижча за 25 років, коли здійснюється це дослідження країн перехідного періоду. Із 29 країн як демократії були оцінені лише 10, іще 10 визначені як гібридні режими і ще 9 – як авторитарні режими. За останнє десятиліття число гібридних режимів більш ніж потроїлося, а кількість демократій зменшилася на третину.
Пересічний індекс демократії в регіоні знижується щороку вже 16 років поспіль, від 2005-го. Але, зазначено в доповіді, можливо, ситуація змінюється: останні два роки засвідчили окремі поліпшення завдяки поступовим реформам. У нинішній доповіді 2020 року поліпшили свій рейтинг дев’ять країн, а це майже вдвічі більше, ніж за попередній річний період.
