Доступність посилання

ТОП новини

В українців та фінів був зовсім різний досвід перебування в Російській імперії – Балк 


Cалют на честь 100-ліття незалежності Фінляндії у грудні 2017 року
Cалют на честь 100-ліття незалежності Фінляндії у грудні 2017 року

Попри те, що Україна та Фінляндія майже 100 років прожили в межах однієї імперії, їхній досвід був зовсім різним, що й зумовило подальший розвиток подій, розповідає в інтерв’ю Радіо Свобода фінський перекладач та літературознавець Ееро Балк. Він нагадує, що попри всі дипломатичні й політичні маневри, фіни після здобуття незалежності завжди жили в тіні колишньої імперії, а згуртувати націю й зміцнити національну свідомість допомогла «зимова війна», яку вів СРСР проти Фінляндії.

– Що, на Вашу думку, допомогло фінам утримати незалежність, проголошену 100 років тому? Чи справа була в сформованій національній свідомості?

– Національна свідомість була слабка насправді. Тому що до останньої миті були дискусії, чи варто проголошувати незалежність, чи ні. Та обставини склалися так, що вони сприяли Фінляндії.

Цілий рік 1917 був дуже кривавим у Фінляндії. Після проголошення незалежності вже навесні 1918 року в Фінляндії розпочалася

Німці насправді «спацифікували» Фінляндію і роззброїли російських вояків
Ееро Балк

громадянська війна. Був дуже сильний «червоний», рух на його підтримку прийшли російські солдати, які були в Фінляндії, революційні солдати. Так що важка ситуація була. А на підтримку «білих» прийшла німецька армія. Тож без Німеччини не знаю, як би це скінчилося. Німці насправді «спацифікували» Фінляндію і роззброїли російських вояків.

– Як вплинула зимова війна і втрата території на свідомість фінів?

– Перше треба пам’ятати, що в 1918 році була громадянська війна, народ був глибоко розділений. Але ця війна з’єднала фінів. І ці діти «червоних», чиїх батьків закатували після громадянської війни, також

У 1918 році була громадянська війна, народ був глибоко розділений. Але ця війна з’єднала фінів. А після війни, мені здається, що вже нація була інша
Ееро Балк

воювали за Фінляндію. Була дуже широка урядова коаліція: від соціальних демократів аж до правих партій. Комуністи сиділи у в’язниці, тому що комуністична партія була заборонена впродовж війни. А після війни, мені здається, що вже нація була інша. Згубили територію, людей треба було переселяти, майже 10 відсотків населення без місця проживання. То просто не можна було про інше думати.

– У Фінляндії, за опитуваннями, люди найбільше готові до того, щоб обороняти свою країну зі зброєю в руках. Одночасно кремлівська пропаганда має там так само дуже великий успіх. Як Ви можете пояснити таку велику різницю між різними частинами суспільства?

Ми мали цивільну оборону, і офіцер нам розклав велику карту Фінляндії і сказав, уявіть собі напад на Фінляндію з будь-якої сторони. А там велика карта Фінляндії і товста, червона стрілка з Росії на Фінляндію
Ееро Балк

– Я б не сказав, що кремлівська пропаганда має великий успіх. Одна річ те, що говорять наші політики, тому що вони обережні, але інша річ, що думають наші люди. У опитуванні про готовність обороняти Батьківщину, вони говорять за себе. Тому що питання, проти кого оборонятися? Проти Швеції? Або Естонії? Я пам’ятаю ще зі школи, що ми мали цивільну оборону, і офіцер нам розклав велику карту Фінляндії й сказав, уявіть собі напад на Фінляндію з будь-якої сторони. А там велика карта Фінляндії і товста, червона стрілка з Росії на Фінляндію. Це була офіційно велика дружба з Радянським Союзом, але на практичному рівні це було інше.

Петро Порошенко з фінським президентом Саулі Нііністо під час відвідин Гельсинкі в січні 2017 року
Петро Порошенко з фінським президентом Саулі Нііністо під час відвідин Гельсинкі в січні 2017 року

– Як ставляться в Фінляндії до ситуації з Україною? І чи бачать якісь паралелі? Чи є вони?

Російські закони не були дійсні у Фінляндії, російська мова не була офіційною мовою Фінляндії, російські гроші не працювали в Фінляндії, поштові марки не працювали. То була така автономія, що важко собі уявити
Ееро Балк

– Більшість людей про Україну не думає. Але досвід наш відрізняється від досвіду України в тому, що ці 100 років, які Фінляндія пробула в складі Росії, вона мала автономію. Російські закони не були дійсні в Фінляндії, російська мова не була офіційною мовою Фінляндії, російські гроші не працювали в Фінляндії, поштові марки не працювали. То була така автономія, що важко собі уявити. Офіційні мови були шведська та фінська. Ніколи російська мова не була офіційною мовою. Щоб з Росії хтось до нас приїхав, то треба було дозвіл якийсь, але фіни могли вільно їздити в Росію. Наші люди не служили в російській армії. Досвід просто зовсім інший.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG