Балтійський центр журналістських розслідувань Re:Baltica дослідив файли FinCEN і розповідає, як експрезидент України Віктор Янукович, Сергій Курченко, а ще Дмитро Фірташ і експрем’єр-міністр України, лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко могли користувалися послугами латвійських банків для здійснення «підозрілих» операцій. Радіо Свобода пропонує стислий огляд розслідування.
Про файли FinCEN говорить весь світ: вони показують «підозрілі» фінансові операції у банках по всьому світу, загальна сума яких сягає двох трильйонів доларів. У документах також можна побачити і латвійські банки, якими користувалися експрезидент України Віктор Янукович, його прибічники і супротивники, з метою можливого виведення коштів.
«США докоряють банківській системі Латвії за її «прогалини» і використання у схемах фінансових шахрайств щонайменше 15 років», – мовиться в матеріалі балтійського центру журналістських розслідувань Re:Baltica, який вивчив питання того, як українські політики й бізнесмени використовували латвійські банки.
Файли FinCEN – спеціального підрозділу боротьби з фінансовими злочинами у складі Міністерства фінансів США – журналісти почали оприлюднювати 20 вересня. Йдеться про транзакції, які були здійснені у період з 1999 до 2017 років. Документи показують, як великі світові банки допомагали кримінальним мережам по всьому світі переміщати і приховувати гроші.
При цьому, наголошують розслідувачі, згадки в документах FinCEN – Мережі боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США, до якої банки, що діють у цій країні, зобов’язані подавати дані про підозрілі банківські операції, – зовсім не означають, що в них ідеться про доведені правопорушення – це лише підозри.
Стаття Re:Baltica розповідає про деяких українських політиків і олігархів, про підозрілі операції яких банки повідомляли FinCEN.
Янукович: «керував Україною як злочинною організацією»
Файли FinCEN містять кілька документів, які проливають світло на грошовий потік соратників експрезидента України Віктора Януковича і їхніх компаній.
Янукович керував українською державою як злочинною організацієюFinCEN
«Янукович керував українською державою як злочинною організацією, уможливлюючи велику корупцію й отримуючи прибуток від різноманітних схем», – цитують латвійські розслідувачі документ , що, найімовірніше, є внутрішнім звітом за 2016 рік щодо українських корупційних практик.
Одна з компаній, про яку йде мова, – це Mako Holding, якою керував син ексголови держави Олександр Янукович, якого Міністерство фінансів США 2015 року внесло до свого санкційного списку. Компанія займалася енергетикою й нерухомістю, здійснювала керівництво мережею компаній не лише в Україні, але й у Нідерландах і Швейцарії.
Mako Trading SA – швейцарська філія – надсилала й отримувала кілька платежів від компаній, що мають рахунки в Латвії. У грудні 2012 року компанія Mako Trading надіслала 800 тисяч доларів США на рахунок у Aizkraukles Banka (зараз це ABLV Bank) на користь компанії Industrial Commodities Trade. Інша компанія, Elberg Invest, у період між серпнем 2013-го і лютим 2014-го переслала Mako Trading 1,8 мільйона доларів зі свого рахунку в Baltikums Bank, мовиться у матеріалі.
Ще одна компанія, яку тісно пов’язують із самим експрезидентом, була Fineroad Business, яка мала рахунок у латвійському Міжнародному балтійському банку. Як показують злиті дані, у 2013 році Fineroad Business надіслала кілька переказів на загальну суму 2,3 мільйона доларів «для інвестицій в Україну» зі свого рахунку в Міжнародному балтійському банку на власний рахунок у банку в Україні.
Адвокатська фірма Averlex, яка представляє в Україні інтереси Віктора Януковича і його сина, наразі відмовилася від коментарів латвійським журналістам. Керівник відділу маркетингу і комунікацій у Міжнародному балтійському банку, відповідно до вимог законодавства, не змогла надати інформацію, чи були клієнтами банку Віктор Янукович або Fineroad Business.
Фірташ: ювелірні вироби і нерухомість
Дмитро Фірташ, український олігарх, міг використовувати тепер уже закритий латвійський банк Trasta Komercbanka, щоб відмити мільйони доларів, купуючи ювелірні вироби і розвиваючи проєкти у сфері нерухомості, пишуть розслідувачі.
За їхніми словами, такі висновки можна зробити зі звітів FinCEN для правозахисних органів США й Іспанії, які були надіслані після арешту Фірташа в Австрії у 2014 році. Звіти FinCEN показують транзакції, які вказують на те, що Фірташ міг використовувати офшори для відмивання грошей і маскування власності. Частина транзакцій здійснювалась через офшорні компанії з рахунками в Trasta Komercbanka в Латвії й її кіпрському відділенні.
У звіті для чиказького підрозділу ФБР FinCEN висловлює підозру, що законна нерухомість та інші інвестиційні заходи використовувались як прикриття для переказу коштів через офшори для виплати хабарів українським чиновникам.
Однією з таких офшорних компаній була Ladis Holding Ltd, яка переказала 68 мільйонів доларів «невідомим бенефіціарам на проєкти побудови нерухомості». У звіті FinCEN іспанським правоохоронцям сказано, що компанія з такою ж назвою – Ladis Holding Ltd – мала рахунок у Trasta Komercbanka. Кінцевим бенефіціарним власником був Дмитро Фірташ.
У звітах згадуються ще дві офшорні компанії, які мають рахунки в Trasta Komercbanka і мають стосунок до можливої корупції. Centragas отримала щонайменше 2,3 мільйона доларів з українського банку, яким володів Фірташ із 2012 по 2013 рік, пишуть розслідувачі. Також Фірташ був співвласником компанії з такою самою назвою Centragas.
Інша компанія, яка має рахунок у Trasta Komercbanka, Sternako Ventures LTD, отримала щонайменше 22 мільйони доларів у 2013 році. Вона входила до хімічного холдингу Ostchem, власником якого є Фірташ.
Кілька банків висловили підозри щодо ще одного офшору, пов’язаного з Фірташем, – DF Investments Ltd. Ця компанія в період із 2012 по 2014 рік переказала 6,2 мільйона доларів зі свого рахунку в кіпрському відділенні Trasta Komercbanka для оплати ювелірних виробів, літаків та внесків на рахунки акціонерів. За даними одного зі звітів, ця компанія використала свої рахунки у кіпрському відділенні Trasta Komercbanka і двох інших кіпрських банках, щоб переказати гроші на суму у 5,3 мільйона доларів дистриб’юторові ювелірних виробів і коштовних каменів Graff Diamonds і ще 44 мільйони компанії Boeing за купівлю літаків.
Адвокат Фірташа повідомив, що відповідати на питання Re:Baltica не буде. У Trasta Komercbanka сказали, що не можуть надати інформацію про те, чи були дійсно зазначені особи й компанії клієнтами банку.
Курченко і офшори
Колись самопроголошеного мільярдера і близького соратника Януковича, Сергія Курченка зараз звинувачують в Україні у фінансових злочинах, зокрема у крадіжці державних коштів. Назва латвійського ABLV Bank часто згадується, коли мова йде про ділові відносини Курченка, кошти якого на суму в 80 мільйонів доларів на рахунках у банках Латвії було заарештовано і заморожено у 2015 році.
Пов’язані з Курченком компанії латвійський банк ABLV почав обслуговувати у 2012 році. В ABLV заявили, що провели «усебічну перевірку грошей на цих рахунках» і постійно це продовжують робити. Банк вважав «допустимим продовжувати співпрацю із пов’язаними з Курченко компаніями».
Курченко у 2015 році потрапив до санкційного списку США, але ABLV продовжив обслуговувати принаймні дев’ять рахунків пов’язаних із ним підставних офшорних компаній.
Злиті документи вказують на те, що однією з таких компаній була Prosperity Developments S.A. Вона отримала від восьми українських компаній Курченка до 5 мільярдів доларів у вигляді платежів «за пальне». ABLV Bank підтвердив своєму американському кореспондентському банкові, що Курченко є кінцевим бенефіціарним власником Prosperity Developments S.A. Re:Baltica не змогла зв’язатися з Курченком, щоб підтвердити, чи є він кінцевим власником Prosperity Developments.
Наразі банк ABLV перебуває у стадії ліквідації. У банку заявили, що не можуть публічно коментувати будь-які дані про його клієнтів і їхні операції.
Тимошенко і 16,5 мільйона доларів
Згідно з документами FinCEN, колишня прем’єр-міністерка України Юлія Тимошенко, лідерка партії «Батьківщина», могла виводити гроші з України, частково через Латвію.
У 2016 році один банк повідомив FinCEN про кілька компаній із можливим зв’язком із Тимошенко, пишуть розслідувачі. Мова йде про Ringatta Project Ltd і Woodmark Sales Inc – обидві мали рахунок у латвійському «Приватбанку». У період із березня по грудень 2014 року, невдовзі після виходу Тимошенко з ув’язнення, вони відправили і отримали транзакцій на суму майже у 16,5 мільйонів доларів США. Обидві ці компанії були зареєстровані в Белізі, але нині вже не діють.
У Re:Baltica не змогли підтвердити, чи мала Тимошенко зв’язок із компаніями Ringatta Project Ltd і Woodmark Sales Inc – пресслужба її партії «Батьківщина» не відповіла на телефонні дзвінки й електронні листи. У «Приватбанку» заявили, що не мають права відповідати на ці питання розслідувачів.
Файли FinCEN отримали журналісти видання Buzzfeed News і передали їх Міжнародному консорціумові журналістів-розслідувачів (ICIJ). Тисячі документів вивчали журналісти більш ніж зі 100 новинних організацій у 88 країнах протягом майже двох років.
До групи документів FinCEN входять Звіти про підозрілу діяльність (SAR), датовані періодом із 1999 по 2017 роки. Банки подають ці звіти до FinCEN, коли мають перестороги щодо легальності трансакції.
«Відмивання грошей – це злочин, що робить можливим інші злочини. Це може прискорити економічну нерівність, спустошити державні скарбниці, підірвати демократію й дестабілізувати держави, і банки відіграють ключову роль», – пояснюють розслідувачі BuzzFeed.
Медіа, що працюють над документами FinCEN, планують найближчими днями опублікувати більше статей про те, хто ще стоїть за підозрілими фінансовими потоками, а також надати більш детальні дані про згаданих вище українців.
