Після масованої атаки Києва дронами 17 жовтня засновниця бренду Cultnaked Мері Фуртас запостила фото зруйнованої внаслідок удару будівлі у сторіз в Instagram. «Це поруч із моєю квартирою у Києві. Люди снідали перед школою чи роботою, намагаючись жити у наявних умовах. Але в Росії був інший план щодо них», – написала Фуртас. Алгоритми Instagram визначили цю сторіз як таку, що містить мову ворожнечі – і акаунт Фуртас було видалено. Щоправда, що саме у сторіз блогерки нібито порушує правила платформи, не уточнюють.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого платформи Facebook та Instagram, які керуються батьківською компанією Meta, часто критикують за блокування контенту про війну в Україні. І якщо велику кількість постів видаляють через те, що у в Meta вважають мовою ворожнечі, такі слова як «москаль», «кацап» чи «русня», то останнім часом під блокування все частіше потрапляють і нейтральні дописи, каже у коментарі Радіо Свобода активістка ініціативи STOP BLOCKING UKRAINE Аліна Андреєва. Приклад Мері Фуртас – лише один із них.
Ініціативі вдалося зібрати близько 1500 випадків з блокуванням контенту і акаунтів, які писали про війну в Україні або публікували фото чи відео із доказами воєнних злочинів РФ. Проте Андреєва зазначає: «Це ми робили своїми силами через блогерів. Власне кажучи, я впевнена, що таких випадків набагато більше».
Чому, якщо ви публікуєте дописи про війну в Україні, Facebook та Instagram можуть вас заблокувати? Що саме не можна постити, аби не потрапити у так званий тіньовий бан? Та що робить Meta, щоб її платформи не перешкоджали її користувачам розповідати світу правду про злочини Росії?
За що можуть забанити?
Meta має власні правила модерації контенту на своїх платформах, які не є публічними, а тому часто вони просто незрозумілі її користувачам, зокрема і тим українцям, які намагаються висловлюватися про війну нейтрально: без мови ненависті щодо росіян.
Як запевняють активісти, навіть стримані та беземоційні дописи платформа може «знести» або і призвести до невідворотного видалення акаунта. При цьому, що саме у дописі порушило правило спільноти, дізнатися вдається далеко не завжди.
Важливо зазначити, що не завжди йдеться про очевидні порушення правил платформ Meta, а саме закликів до насильства чи дискримінаційні висловлювання щодо релігійних, національних груп або представників певних сексуальних орієнтацій.
Випадки, коли Facebook та Instagram блокують пости без подібних очевидних порушень були поширеними і до повномасштабного вторгнення Росії, але саме зараз проблема стала критичною для поширення правди про війну у світі.
Тому 27 липня Міністерство цифрової трансформації опублікувало відкритий лист до корпорації Meta із закликом опублікувати список так званих «заборонених слів, які сприймаються системою як неприйнятні».
У відомстві зазначили, що від блокувань страждають і журналісти, які висвітлюють війну, і волонтери, які підтримують армію.
За інформацією Мінцифри, невиправдані блокування стаються через «автоматичні алгоритми, неякісне модерування та надмірну активність російських ботів, що скаржаться на публікації».
Внутрішні правила модерації Meta не лише невідомі широкому загалу, але і постійно змінюються, каже Радіо Свобода Аліна Андреєва: «Вони, звичайно ж, не публікують цю інформацію у публічному просторі, щоб дійсно терористичні організації не мали ключ до того, як подавати інформацію. Але разом з цим це грає таку роль, що ми не можемо передбачити, за що акаунт буде видалено незворотно».
У відповідь на запит Радіо Свобода у Meta підтвердили слова Андреєвої, уточнивши, що публікація «заборонених» на платформі слів лише допоможе обходити правила спільноти. Водночас, компанія закликала українське громадянське суспільство до співпраці з тим, щоб краще розуміти нюанси локальних висловлювань.
Як каже у коментарі Радіо Свобода Мері Фуртас, її акаунт в Instagram видалили одразу, без попереджень, офіційна причина – мова ворожнечі. Зрештою Фуртас вдалося відновити свій акаунт, але, вона уточнює: «[Мій акаунт] повернули. Але в мене є ким повертати. І зв’язки. У більшості людей немає».
Від початку вторгнення Росії у лютому, блогери та медіа на практиці вивчили, що соцмережі Meta «не люблять» слова, які можна розцінити як мову ворожнечі щодо росіян або громадян РФ: «кацапи», «русня», «вбивати росіян» тощо. Тому, як кажуть представники медіа, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, таких словосполучень тепер уникають. Як показує практика, навіть просто цитування або заміна зірочками декількох літер від бану рятують не завжди – алгоритм може видалити будь-який пост, який містить ці слова чи словосполучення.
Багато з блокувань волонтерів, наприклад, можна було б уникнути, а тому Мінцифри радить уважно читати політики платформи, з якими погоджується користувач при реєстрації. «Саме відповідність публікацій політикам цих компаній допоможе убезпечити від подальших блокувань», – повідомили Радіо Свобода у пресслужбі Мінцифри.
Виконавчий директор «Української правди» Андрій Боборикін каже, що видання навесні та влітку стикалось з обмеженнями через контент, який порушував ці політики. В одному з випадків заборонене словосполучення було лише цитатою однієї з колонок. Проте алгоритм пост позначив як такий, що порушує правила щодо мови ворожнечі.
«Ми стали суттєво більш стримано працювати з контентом на фейсбуці, щоб уникнути таких ситуацій в майбутньому, адже такі обмеження коштують нам декілька мільйонів переходів на сайт на місяць», – каже Боборикін у коментарі Радіо Свобода.
Нещодавно Instagram видалив пост новинного блогу «яктитам» про висміювання української ідентичності у раніше популярному російському серіалі «Моя прекрасная няня». Допис знесли через слово «м**калика» на одному із зображень.
Але як розповів у коментарі Радіо Свобода головний редактор блогу Костянтин Андріїв, часто платформа бачить «мову ворожнечі» там, де її нібито немає. Як приклад, він наводить пост, який містить ілюстративне зображення і напис: «Я почав лаятися більше. Це ок?»
Влітку Мінцифри звернулися до Meta із проханням покращити механізми модерації контенту для воєнного часу. «Соцмережі створені для того, щоб розповідати правду. Але не можемо це робити достатньо коли політики соціальних мереж створені лише для мирного часу. Ми розуміємо політику Meta щодо ненависті, але вважаємо несправедливим блокування акаунтів та приховування постів», – зазначив тоді міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
На відміну від платформ Meta, Youtube та Twitter дозволяють користувачам більше, каже в інтерв’ю «каналу 24» експерт Мінцифри Антон Мельник: «Meta все одно недопрацьовує в українському питанні. Думаю, вони перебувають у пастці власної політики конфіденційності. Що цікаво, у користувачів немає таких величезних проблем з Twitter, Youtube, тому що вони не так сильно модерують контент і збільшили свободу слова на своїх платформах».
Про полк «Азов»
Полк «Азов» бере участь у війні проти Росії, і зокрема повсюдно висвітлювався у медіа під час боїв за Маріуполь, а також під час кількох обмінів полоненими. Проте згадка цього полку на платформах Meta може призвести до бану.
Керівниця відділу роботи із соцмережами Starlight Media Новини Дарина Манзюк у коментарі для «Фактів» каже, що сторінки холдингу мали проблеми навіть тоді, коли просто згадували про «Азов».
«Ми змушені писати «захисники Маріуполя», уникаючи назв Азова і навіть Азовсталі. Навіть згадка про події на Азовсталі викликає дуже негативну реакцію у Facebook, і існує велика ймовірність, що прилетить бан», – каже «Фактам» Манзюк.
З цією ж проблемою стикнулися і «яктитам». Їхній пост про «Азов» видалили, бо алгоритм визначив його як такий, що містить «сцени крайньої жорстокості». У дописі йшлося про те, чому полк почали вважати неонацистським, і чому такий наратив підіграє російській пропаганді.
У коментарі для «Фактів» член Незалежної медійної ради Ігор Розкладай пояснює, що ситуація з «Азовом» особлива, адже Facebook нібито провів власне розслідування і вніс полк у список небажаних організацій. Він також зазначає, що дуже часто такі пости можна повернути через апеляцію, адже скарга потрапляє вже до фізичного модератора. У таких випадках, якщо пост згадує полк «Азов» лише для висвітлення новин, часто допис можна «відбити».
Головний редактор «яктитам» Костянтин Андріїв розповідає, що після оскарження пост зі згадкою «Азова» повернули. Але це – радше виняток каже Андріїв: «У нас з 10 банів була 1 оскарження коли це спрацювало. На жаль, ми не можемо передати адміну жодне пояснення або контекст».
Як Meta йде на зустріч українським користувачам?
У відповіді на запит Радіо Свобода у Meta пояснили, що від початку повномасштабного вторгнення у компанії започаткували спеціальний відділ, який окремо займався модерацією постів про війну в Україні.
Згідно із коментарем компанії, це дозволило Meta модерувати контент значно швидше і видаляти той, який порушував вже встановлені правила спільноти.
У березні видання Reuters повідомило, що Meta зробило виняток і дозволило українським користувачам, а також ще кільком країнам регіону бажати смерті російським солдатам, які вдерлися в Україну, і президенту Росії Путіну.
Такий крок насправді безпрецедентний для Meta, каже Аліна Андреєва: «У світі дуже багато війн відбувається, і у META зробили виняток для війни в Україні, якого вони не робили раніше». Проте, зазначає активістка, багато постів українців блокуються невиправдано саме через брак живих модераторів.
Тому в ініціативі STOP BLOCKING UKRAINE очікують, що в Meta відкриють офісу по Україні, який «матиме більше працівників, які займатимуться українськими питаннями та українськими акаунтами».
Хоча такого офісу у компанії і немає, у відповідь на запит Радіо Свобода розповіли, що серед 15 тисяч контент-модераторів є і україномовні співробітники, які розуміють місцевий контекст. Щоправда, у компанії не уточнили, скільки саме модераторів працює з українським контентом.
Претензії до модерації контенту, пов’язаного із війною, до компанії висували і до повномасштабного вторгнення 24 лютого. Тоді менеджерка Meta з публічної політики для України Катерина Крук у матеріалі для «Детектора медіа» пояснювала, що компанія створила незалежну зовнішню наглядову раду (External Oversight Board), щоб «хоч трохи знизити градус напруги та невдоволення нашими рішеннями».
Проте, як кажуть медійники, з якими спілкувалося Радіо Свобода, у контексті повномасштабної війни Росії проти України, External Oversight Board ніяк не допомагає.
«Я сприймаю External Oversight Board виключно як піар-інструмент. Ніякої практичної користі, особливо для українських користувачів від нього немає. Нещодавно американський журналіст Кейсі Ньютон писав, що за минулий квартал борд отримав 347 000 звернень, з яких розглянув три», – каже у коментарі Радіо Свобода Виконавчий директор «Української правди» Андрій Боборикін.
Він додає, що навесні Meta відкликала свій запит до External Oversight Board висловити редакційну думку щодо модерації контенту під час війни, чим «фактично наказала борду не розглядати нічого пов'язаного з Україною».
Російські ботоферми і скарги на пости про Україну
Інша проблема – російські ботоферми. Аліна Андреєва пояснює, що саме завдяки масовим скаргам ті чи інші дописи «потрапляли у першу чергу тих, кого алгоритм блокував».
Проте в Meta заперечують, що кількість скарг якимось чином впливає на рішення про блокування. Щоправда у компанії на запит Радіо Свобода не пояснили, чому багато з випадків блокування після масових скарг вдається пізніше повернути через апеляцію.
Попри те, що Meta намагається адаптуватися до реалій російсько-української війни, а українські користувачі ретельніше обирають слова для уникнення блокувань, проблема невиправданих блокувань постів про злочини Росії залишається актуальною.
Активістка Аліна Андреєва зазначає, саме через неповороткість алгоритмів Meta українські користувачі часто позбавлені можливості оперативно повідомити про нові докази імовірних злочинів: «Коли виникають зазвичай проблеми? Вони виникають на тому етапі, коли в нас з'являється чергова жахлива подія, і з'являються нові гештеги, новий контент, і алгоритми не встигають це все, скажімо так, переоцінити у контексті війни, і вони працюють по старій схемі і вмикають блокування… Ми втрачаємо актуальність у цю хвилину, коли ми маємо максимально поширити це по світу».
